Також у Росії існує цілий ряд громадських організацій (просвітницький центр «Життя», Корпорація транспортних працівників та ін.), діяльність яких спрямована на профілактику штучного переривання вагітності, особливо серед дівчат юнацького віку, які жодного разу не народжували. Такі організації займаються просвітницькою роботою, пропагандою утримання від дошлюбних статевих стосунків, соціальною рекламою тощо. Тобто профілактична робота з попередження штучного переривання вагітності в сусідній нам Росії також досить широко проводиться, існує низка організацій, які борються з абортами.

Отже, аналіз досвіду профілактики штучного переривання вагітності в деяких країнах світу дає нам змогу зробити висновок, що підходити до вирішення проблеми аборту необхідно на міжсекторному рівні (повноцінна співпраця державних, громадських та релігійних організацій, СМІ, шкіл та інших закладів освіти, медичних установ). Профілактика абортів може здійснюватися різними методами. Найпоширеніші з них - це читання молоді лекцій про шкідливість абортів та про методи контрацепції. Проте лекції про шкідливість абортів для здоров' я в кращому випадку можуть викликати страх за своє здоров' я у жінок, змусять їх замислитися про своє майбутнє.

Зарубіжний досвід доводить, що найкращим і найефективнішим чинником профілактики абортів є застосування сучасних методів контрацепції. До речі, Україна за рівнем обізнаності в контрацепції посідає одне з останніх місць у світі. Тому тільки детальне вивчення сучасних методів контрацепції у старших класах середніх шкіл і впровадження курсу «Контрацепція» у навчальних закладах може дати результат із запобігання небажаної вагітності і, як наслідок, сприяти зниженню кількості абортів.

Відповідно до державних програм забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки та програми «Репродуктивне здоров'я нації», на період до 2015 року в Україні планується збільшити використання населенням сучасних засобів контрацепції для попередження небажаної вагітності та профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом [5]. У даному напрямку за сприяння Агентства з міжнародного розвитку США в Україні з 2006 року реалізується міжнародний проект з покращення планування сім'ї та репродуктивного здоров'я «Разом до здоров'я». Головна мета проекту - покращення репродуктивного здоров'я населення за допомогою надання якісних послуг з планування сім' ї, підвищення інформованості населення і забезпечення доступності сучасних засобів запобігання небажаної вагітності.

Взагалі соціально-педагогічна робота з попередження небажаної вагітності в Україні була ініційована молодіжною жіночою неурядовою організацією - Асоціацією гайдів України - за підтримки інших організацій та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Також у нашій країні діє ціла низка міжнародних благодійних організацій (Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), «Кожній дитині», «Надія та житло для дітей - в Україні», Християнський дитячий фонд та ін.), які реалізують різні соціальні проекти, спрямовані на попередження раннього соціального сирітства, а, відповідно, і запобігання вагітності у юнацькому віці. Розпочалося створення мережі спеціальних закладів соціального обслуговування - центрів матері та дитини. Базуючись на досвіді Великої Британії, обґрунтовано, що соціально- педагогічна робота з юними матерями у таких центрах має бути спрямована на формування стійких взаємозв'язків між матір'ю та дитиною. З цією метою важливо сформувати у дівчат засади відповідального ставлення до материнства та необхідних навичок догляду за дитиною, реалізації просвітницької роботи серед юних дівчат з попередження штучного переривання вагітності тощо.

В частині 3 пункті 4 Загальнодержавної Програми підтримки молоді, прийнятій 18 листопада 2003 року, зазначається, що одним із пріоритетних напрямків державної молодіжної політики є підготовка молоді до сімейного життя, в руслі чого планувалося здійснити такі заходи: виховання у молоді почуття відповідальності за виконання шлюбно-сімейних і батьківських обов'язків, подальше зміцнення сім'ї як соціального інституту; створення системи пільг та розширення допомоги молодим сім' ям при народженні дитини; забезпечення розвитку мережі центрів планування сім' ї, центрів підтримки дитинства, зокрема центрів «Родинний дім», соціально- психологічної реабілітації дітей та молоді; сприяння розв' язанню соціальних проблем студентських сімей; інформаційне забезпечення роботи з молодими сім'ями; залучення громадських організацій (у тому числі молодіжних, жіночих, релігійних) до проведення заходів щодо підготовки молоді до сімейного життя; поліпшення матеріального становища молодих сімей тощо [4, c. 48]. Але в реальному житті більшість цих заходів так і залишилась нереалізованою, про що свідчить високий рівень абортів.

Попри наявність відповідних рішень Парламенту й Уряду, у середніх та вищих закладах освіти досі широко не запроваджено спеціальні програми з питань планування сім'ї. Досягнення позитивних тенденцій у зазначеному напрямку є тривалим і складним процесом, який потребує здійснення ряду заходів з боку усіх державних установ і закладів та громадських організацій.

Наприклад, Міністерством освіти у 1996 році розроблено й рекомендовано для використання в 1-11 класах загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій досить інформативні й широкі за змістом програми з курсу «Основи валеології». В рамках цього курсу, починаючи з 6 класу середньої школи (де навчаються діти віком 11-12 років), передбачено вивчення кола питань, пов'язаних з охороною репродуктивного здоров'я, профілактикою венеричних хвороб, СНІДу, планування сім' ї, контрацепції тощо. Слід наголосити, що питання, пов'язані з репродуктивним здоров'ям і плануванням сім' ї, входять і до обов' язкового курсу біології людини, який читається у 8 та 9 класах середніх загальноосвітніх шкіл (теми «Розмноження та індивідуальний розвиток