Реалізація принципу мовленнєво-розумової активності та самостійності магістрантів у рамках проблемно-проектних методів означає, що магістранту частково передається відповідальність за визначення змісту того, що вивчається, тому що цей зміст має бути особистісно-значущим для нього. Це означає, що магістрант може вибрати такий напрямок навчальної діяльності, котрий найбільш сприяє розкриттю його власних інтелектуальних ресурсів. У "Програмі. 2004" [16, с. 186] також зазначено, що магістранти мають планувати свій навчальний процес самостійно та в співпраці з викладачем, керувати процесом та брати на себе відповідальність за результати своєї роботи.

На нашу думку, мовленнєво-розумова активність магістрантів проявляється через використання дослідницьких методів, що передбачають, за визначенням Є.С. Полат [5, с. 168], певну послідовність дій: 1) визначення проблеми і відповідних до неї завдань дослідження (використання в ході сумісного дослідження методів "мозкової атаки", "круглого столу"); 2) висунення гіпотези їх вирішення; 3) обговорення методів дослідження (статичних, експериментальних, спостережень та ін.); 4) обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів та ін.); 5) збір, систематизація та аналіз отриманих даних; 6) підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; 7) висновки, висунення нових проблем дослідження.

Самостійність магістрантів проявляється у самоорганізації роботи в мікрогрупі, тобто плануванні роботи в мікрогрупі без участі викладача, наприклад розподілі обов'язків між членами однієї мікрогрупи, установленні строків виконання того чи іншого типу завдань, форм та порядку звітності. Ми вважаємо, що самостійності магістрантів сприятиме також передбачене "Програмою... 2004" [16, с. 186] варіювання проектів від групових у першому семестрі до індивідуальних у другому, коли магістранти вже можуть визначати власні інтереси в межах загальної для групи теми і провести Ґрунтовне дослідження з фаху. До того ж це допомогло б їм сконцентруватися на написанні кваліфікаційної (магістерської) роботи.

Як висновок слід зазначити, що з нашої точки зору використання дослідницьких методів та зайняття викладачем консультативно- координуючої позиції з наданням магістрантам можливості працювати самостійно є передумовою реалізації принципу мовленнєво- розумової активності та самостійності.

Отже, ні в якому разі не применшуючи вагомості жодної з перелічених вище концепцій, теорій і підходів, ми обрали такі методичні принципи розробки професійно орієнтованих проектних робіт:

принцип професійної спрямованості;

принцип комунікативності;

принцип домінування проблемних культурознавчих завдань;

принцип мовленнєво-розумової активності та самостійності магістрантів.

Таким чином, ми визначили, відповідно до яких методичних принципів має розроблятися професійно орієнтований проект і як ці принципи реалізуються в ході роботи над проектами, що спрямовані на вдосконалення МК та ПОКК магістрантів.

Подальшими розвідками у цьому напрямку може стати дослідження типології професійно орієнтованих проектних завдань і розробка відповідної системи вправ та завдань, спрямованих на підготовку магістрантів до міжкультурного професійного спілкування. 

ЛІТЕРАТУРА

Бориско Н.Ф. Діалог культур: необхідність, можливості і типи // Тези доповідей міжнар. науково-методичної конференції "Інноваційні підходи до навчання іноземних мов та культур у новому тисячолітті" - Дніпропетровськ: Дніпропетровський ун-т економіки та права, 2002. - С. 12-15.

Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. - М.: Просвещение, 1991. - 222 с.

Камаева Т.П. Формирование профессионально-методических умений речевого взаимодействия на иностранном языке (английский язык): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 - М., 1990. - 390 с.

Ніколаєва С.Ю. Концепція підготовки вчителя іноземної мови // Іноземні мови. - 1995. - №3-4. - С. 5-10.

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров / Под ред. Е.С. Полат. - М.: Изд. центр «Академия», 2002. - 272 с.

Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. - 2-е изд. М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

Перфилова Г.В. Профессиональная направленность овладения иностранными языками на практических занятиях // Профессионально-методическая подготовка преподавателей иностранного языка: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. - М., 1986. - Вып. 277. - С. 5-10.

Пинская Е.В. Обучение будущих учителей профессионально направленной письменной коммуникации на английском языке как втором иностранном: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02; - Защищена 21.06.2001. - К., 2001. - 252 с. - Библиогр.: С. 179-195. - Прил.: С. 196-252.

Репп Е.Б. Формирование профессиональных умений обучения лексической стороне иноязычной речи у студентов III-IV курсов факультета иностранных языков педагогического вуза (на материале английского языка): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 - Л., 1990. - 247 с.

Роман С.В. Методика проведения занятий по практике английского языка с использованием учебно-профессиональных задач (I курс языкового педвуза): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02; - Защищена 06.05.1982. - К., 1982. - 230 с. - Библиогр.: С.157-180. - Прил.: С.181-230.

Саломатов К.И. Методика профессионально направленного обучения иностранному языку как педагогической специальности. - Куйбышев, 1984. - 94 с.

Сафонова В.В. Культуроведение в системе современного образования // Иностранные языки в школе. - 2001. - №3. - С. 17-23.

Стеченко Т.О. Формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02; - Захищена 27.10.2004. - К., 2004. - 200 с. - Бібліогр.: