УДК 316:17.022.1

Мейжис I.A., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Мейжис Ірина Апьбертівна - професор соціології МДГУ ім. Петра Могили, психолог Кансанописто, Лахті, Фінляндія.

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО: КРОС-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ

У статті розглядається питання про людський вимір життя Інформаційного суспільства, який, на думку автора, визначається через взаємини людей, їхні цінності, соціальні уявлення та інші ментальні утворення. Людські взаємини набувають більшого значення в Інформаційному суспільстві. Основну увагу автор приділяє міжнародному досвіду вивчення цінностей. Здійснено порівняння цінностей росіян і українців з цінностями фінів, які на початку 90-х років минулого століття досягли рівня Інформаційного суспільства.

The issue of the human aspect of information society, which, in the author's opinion, is defined through human interactions, their values, social attitudes and other mental formations is disputed in the article. Human interactions acquire greater importance in information society. The author pays special attention to the international experience in research of human values. The comparison of values of the Russians and Ukrainians with those of the Finnish, who reached the stage of information society in early 90s of the past century is done. Інформаційне суспільство має одну точно визначену умову свого існування, без якої неможливо про нього навіть говорити: це комп'ютерні технології та сучасні засоби зв'язку. їх наявність - необхідна матеріальна передумова Інформаційного суспільства (1С). Але далеко не єдина, а за великим рахунком і не головна. Тому що будь-яке суспільство, в тому числі й Інформаційне, складають люди, які, з одного боку, набувають певних якостей, а з іншого, вступають у взаємини, які, на думку Р.Мертона, і визначають структуру суспільства. Разом із цим огляд публікацій свідчить, що дуже мало дослідників 1С пишуть про це. Західним соціологам це не так важливо, тому що 1С - це наступний етап розвитку суспільства, який природно народжується, виходячи з тих соціальних змін, що відбуваються в суспільстві і відповідають новим технологіям, які створені саме в ньому. Українські та російські дослідники, наслідуючи своїх західних колег, теж не звертають на особу користувача та його взаємини з іншими уваги, тому що вважають їх неважливими (Шевчук, Голобуцький). Здається, що тількі відсутність або застарілість "заліза" і бідність, яка заважає більш широкому використовуванню комп'ютерних технологій і засобів зв'язку, визначають наше відставання. Щоб було зрозумілим, про що йдеться, доведемо ситуацію до абсурду. Якщо в якійсь центральноафриканській країні в кожну оселю з фанери і гілок поставити комп'ютери і прокласти кабелі, стане таке суспільство з родоплемінним устроєм і хронічним голодом Інформаційним? Відповідь проста й однозначна: ні! Тобто річ, перш за все, повина йти про людей як користувачів і будівників мереж, про рівень їх цивілізованості і відповідної готовності до життя в Інформаційному суспільстві.

Цивілізація виникає як відповідь на потреби людей. Швидкозмінні умови існування породжують нові технології, які задовольняють все більш складні потреби. Цей процес триває вже більш ніж мільйон років. Винахід засобів приборкання вогню та використання його можливостей змінили життя людей і обумовили його численне зростання, подальше розселення з тропічної зони у місця з більш суворим кліматом. Створення пращі або копьєметалки для полювання на тварин привело до ще більших змін у самих людях первісного суспільства. Сьогодні цей процес творення технологій дійшов до космічних станцій та комп'ютерів, які задовольняють великі комплекси пізнавальних потреб людини. Одночасно з технологіями змінювались люди і соціальні форми суспільного життя. А тому, коли ми говоримо про розвиток 1С, коли приймається з цього приводу постанова Верховної Ради (січень 2007 p.), мова повинна йти про людину, про людський і соціальний капітал країни, його відповідність викликам часу.

Звернення до людини, її потреб і ментальних утворень обумовлено ще однією обставиною. Американський дослідник Д.Белл у 60-ті роки минулого сторіччя запропонував назву для нового суспільства, яке виникло в той час у США. Вперше в історії людства більше 60% населення було зайнято в сфері обслуговування, а не в матеріальному виробництві. Він запропонував назву "Постіндустріальне суспільство", а коли з часом виявилося, що основними засобами нарощування економіки є виробництво знань і обіг інформації, з легкої руки японців нове суспільство називають Інформаційним. Послідовники Д.Белла склали таблицю, в якій визначили ознаки Аграрного, Індустріального та Інформаційного суспільства. Вони визначили, що в Аграрному суспільстві основною виробничою одиницею була сім'я, а комунікація була зосереджена в колі "людина - природа"; в Індустріальному суспільстві це були відповідно матеріальне виробництво і комунікація "людина - машина". В Інформаційному суспільстві виробництво зосередилось в наукових закладах, а головною комунікацією стає "людина - людина". Це означає, що взаємини людей стали предметом досліджень, тому що саме вони визначають економічну і соціальну ефективність суспільства. Взаємини людей стали міждисциплінарною проблемою, яку вивчають у межах соціальної психології, соціології та антропології. Соціальну психологію та її практичний розділ "Тренінг людських умінь" було поступово введено у програми старших класів середньої та вищої школи західних країн, вперше для юристів США у 1952 році.

Нові засоби зв'язку швидко скоротили простір і потягли за собою принципово нове явище - глобалізацію. Саме у зв'язку з глобалізацією виник новий аспект соціально- психологічних досліджень - крос-культурна психологія, яка