УДК 378.4

Мещанінов О.П., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Критерії розвитку університетської освіти

Розглянуто варіанти системи критеріїв оцінки розвитку університетської освіти. Система показників утворює рівень вимірювання, оцінки у ієрархічній моделі розвитку університетської освіти. Відзначено, що концепція сталого розвитку університетської системи освіти перетворює свідомість учасників навчально-виховного процесу, стає сучасною філософією університетської освіти, яку неможливо однозначно математично вимірювати.

The article considers the system of the development criteria of the University education. The system of indicators forms the level of measurement, marks in the hierarchy of the development of the University Education. The concept of a sustainable development of the University education changes the outlook of the participants of this process and becomes the conteporary philosophy of the education in the University which is impossible to measure with mathematical precision. Історія розвитку цивілізації свідчить про зміни основних ресурсів розвитку, після вичерпання відомих ресурсів. Економіка вичерпує який-небудь ресурс свого розвитку і зупиняється перед питанням вибору, на яке, щоб розвиватися далі, слід дати швидку, точну й ефективну відповідь.

Для ХХІ століття основним ресурсом розвитку стає інтелектуальний потенціал суспільства, знання. Але нове знання здобувається, народжується, як правило, в університетах. Отже, постає проблема забезпечення розвитку університетів, який адекватний розвитку цивілізації, оцінювання цього розвитку та відповідності певним критеріям, що належить ще визначити.

Оцінювання розвитку університетської системи освіти, як правило, виконується непрямими методами. Це різного роду рейтинги [13] та системи показників, що залучають при проведенні ліцензування та акредитації окремих напрямів підготовки та закладу в цілому [17]. Використання означених даних на певному інтервалі спостереження, скажімо, 5-10 років, дозволить зробити висновок щодо характеру функціонування як рецесія чи розвиток або визначити зміни як сталий розвиток.

У наукових педагогічних виданнях означена наукова проблема, на наш погляд, висвітлюється недостатньо. Крім того, протягом 5-10 років змінюються і самі критерії, і параметри оцінювання. Не залишається постійною й система цінностей та пріоритетів, що є підгрунтям діяльності університетів. Так, в сучасній Україні пріоритети особистості майже для усіх визнані як найголовніші. Але 5-10 років тому преволюювали колективні цінності. Також сама категорія „розвиток" теж є змінною та потребує визначення з позицій організації навчально-виховного процесу в реальних сучасних умовах. Умовах докорінної зміни соціально-економічних відносин. Отже, йдеться про фундоментальні поняття, характеристики, параметри та критерії, що є невід'ємною складовою моделі розвитку університетської системи освіти в Україні. Висветленню

означених питань і присвячена дана робота.

Україна на світовому рівні в рамках Цілей розвитку тисячоліття ставить два завдання у сфері освіти [16, с. 31]: до 2015 року підвищити порівняно з 2001 роком рівень охоплення освітою; підвищувати якість освіти.

Україна як Європейська держава обирає європейські стандарти життя та людського розвитку. Маастрихтська угода визначила прозорі кількісні економічні критерії для досягнення цього вибору: стабільність цін; стабільність обмінного курсу; дефіцит бюджету; державний борг.

Ми поділяємо думку вчених, що досягти означених цілей на шляху розбудови України як Європейської держави, що прагне вступити до Європейського Союзу, можливо за умов досягнення, окрім цих економічних критеріїв, також якісних критеріїв в таких напрямах [16, с. 38]: розвиток демократії та громадянського суспільства; верховенство права; незалежність засобів масової інформації.

Для досягнення встановлених цілей, по- перше, визначемо основні дефініції. Так, процеси, які відбуваються у системі та навколишньому середовищі, що стабільно реалізують фіксовані цілі, іменують функціонуванням. Функціонувати можуть, наприклад, годинники, канцелярія, верстати та інше. Розвитком називають те, що відбувається у системі при зміні її цілей. Характерною рисою розвитку є той факт, що існуюча структура перестає відповідати новій цілі. Для забезпечення нової функції відбувається зміна структури, а іноді й складу системи, потрібно перебудовувати таку систему. Тобто завданням більш високого рівня є побудова потрібної системи та керування нею. Провідною операцією при цьому є прийняття рішення, тобто формалізований або неформалізований вибір, що дозволяє досягти фіксованої окремої цілі або просунутися в її напрямку. Слід окремо підкреслити, що утворення принципово нової моделі носить характер відкриття [9].

Дефініція "критерій", як правило, означає засіб для судження, ознаку, за якою проводиться оцінка або мірило оцінки. С.У. Гончаренко дефініцію "критерії статистичні" визначає як "показники, які поєднують у собі методи розрахунку, теоретичну модель розподілу і правила прийняття рішень про правдоподібність нульової або однієї з альтернативних гіпотез" [2, с. 181].

Для грунтовного усвідомлення категорії сталості вживається класичне визначення, яке використовується у задачах для дослідження результатів зовнішнього впливу на фіксовану, конкретну систему, тобто коли змінюється тільки оточуюче середовище, але не сама система [4, с. 58-59]. Прикладом такої ситуації може слугувати звичайний маятник. Класична теорія сталості вивчає сталий стан системи та динаміку її поведінки як при малих збудженнях, так і при великих впливах.

Розповсюдження отримав також погляд на проблему сталості системи як на структурну сталість. При цьому досліджуються якісні зміни у траєкторії руху при зміні структури самої системи. Якщо після зміни структури траєкторія руху системи майже не змінюється, як до зміни структури, то роблять висновок, що система структурно стала.

Перші систематизовані дослідження властивостей сталості стану системи належать О.М. Ляпунову (1857-1918) [5]. Він досліджував задачу поведінки системи, яка за рахунок "малих" збуджень була вилучена зі стану рівноваги. Якщо траєкторії процесу