До вхідного набору характеристик віднесено студенти, фінансування навчання та досліджень, ресурси в цілому: Хш - студенти держзамовлення; ХК - студенти-контрактники; Хе - студенти, що навчаються разом; Fra, FK - відсоток фінансування з держбюджету та за рахунок навчання на контрактній основі; FG _ відсоток фінансування досліджень на госпдоговірній основі; FR - відсоток фінансування досліджень з держбюджету; RD, RC - ресурси, що надаються, відповідно, державою та за рахунок власних зусиль.

До внутрішнього набору характеристик віднесено студентські групи та професорсько- викладацький склад: GRm - кількість студентських груп, що навчаються за держзамовленням; GRK - кількість студентських груп, що навчаються за контрактом; GR - кількість студентських груп, де разом навчаються студенти держзамовлення і контрактники; Рш, Рс - кількість професорсько- викладацького персоналу, що працюють на постійній основі у штаті та за сумісництвом, відповідно.

До вихідного набору характеристик віднесено випускники: YB, YM, YK, YD - відповідно, за програмами бакалаврату, магістратури, аспірантури та докторантури.

Особливо слід наголосити, що концепція сталого розвитку університетської системи освіти перетворює свідомість, стає сучасною філософією університетської освіти. В той же час, як переконливо доводить І.Р. Пригожин, відкриті системи, до яких належить і університетська система освіти, забувають початкові умови, і їх рух визначається середовищем, граничними умовами. Тобто розвиток стає передбаченим, і університетська система освіти буде рухатися відповідно до граничних умов, що виступають своєрідними критеріями оцінки цього розвитку.

А мета вимірювання розвитку полягає в оцінці потенціалу університетської освіти. Система показників, параметрів утворює відповідний рівень, рівень вимірювання, оцінки в ієрархічній моделі розвитку університетської освіти.

Співставлення систем параметрів вимірювання розвитку університетської системи освіти наведено у табл. 10. Аналізуючи таблицю, виділяємо групи параметрів, які у тій чи іншій формі присутні у теоретичних моделях, що використовуються при акредитації і для вимірювання розвитку університетів різними комісіями, фахівцями та науковими школами.

Оскільки соціально-економічні перетворення в Україні спрямовані, в тому числі, на утворення ринку освітніх послуг, то нормовані показники до єдиної шкали вимірювання слід застосовувати для груп параметрів саме для діяльності в умовах ринку освіти за даними, що наведені у табл. 4. Отже, ми дійшли висновку щодо виділення та ранжування шести груп нормованих параметрів.

До першої групи параметрів з максимальним ваговим коефіцієнтом Wi = 0,23 віднесені: матеріальні ресурси та рівень автономності у діяльності університету - N6, Z7, А7, А10, А16; В8, В9; С3, С6; D3, D7, F1, H6.

До другої групи параметрів з ваговим коефіцієнтом W2 = 0,20 віднесено якість професорсько-викладацького складу - N4, Z3, А3,

А9, В7, D1, H3.

До третьої групи параметрів з ваговим коефіцієнтом W3 = 0,16 віднесені: якість програм; особистий розвиток; дослідження та розвиток; громадська користь; контроль та управління; рівень забезпеченості доступу до інформації; рівень соціально-економічних умов життєдіяльності -

N2, N5, N3, N7, Z2, Z4, Z5, Z8, Z6, А5, А15, А8, А4, А11, А12, А14, А13; В3, В4, В5, В6, В10, В11, В12, В13, В14, В15; С1, С4, С5, С2; D8, D5, D2, D4, D10, F2, F3,

H4, H5.

До четвертої групи параметрів з ваговим коефіцієнтом W4 = 0,15 віднесені конкуруючі університети, що діють на ринку освітніх послуг, - Ві6, Ві7; D9.

До п'ятої групи параметрів з ваговим коефіцієнтом W5 = 0,14 віднесені студенти - N1, Z1, А1, А2, В2, D6, H2.

До шостої групи параметрів з ваговим коефіцієнтом W6 = 0,12 віднесені місія та зміст, мета діяльності, що у певній мірі визначають конкурс при вступі, - А6; В1, H1.

Співставлення моделі оцінки розвитку університетської системи освіти, сформованої альтернативними шляхами, дозволило уточнити вагові коєфіцієнти узагальненої моделі. Так, за параметрами табл. 10 маємо

IRUCO = 0,32 х Fj + 0,055 х F2 + 0,055 х F3 + + 0,135 х F4 + 0,135 х F5 + 0,19 х F6 + 0,055 х F7 + + 0,055 х F8,

тоді як за параметрами табл. 7 мали

IRUCO = 0,34 х IRRD + 0,066 х IRND + 0,099 х х IP + 0,124 х IZD + 0,041 х IZK + 0,112 х IM + + 0,109 х IIT + 0,109 х ICP.

Порівняння вагових коефіцієнтів моделі оцінки розвитку університетської системи освіти між моделлю, що отримана на основі методики обрахування індексу людського розвитку, та моделлю, що враховує теорію групової динаміки, дозволяє встановити подібність та відмінності. Так, вагові коефіцієнти параметрів IRRD, IRND, IZD, IM співпадають. Вагові коефіцієнти параметрів IP, IIT, ICP відрізняються вдвічі, а у параметра IZK - втричі.

Отже, використання різних методик зорієнтовано на взаємоперевірку та взаємозбагачення, підвищення значимості моделей оцінювання розвитку університетської системи освіти.

Виділені групи параметрів дозволяють аналізувати рівень розвитку університетської освіти по кожній з системи оцінювання, що наведені у табл. 1-8. При цьому доцільно ввести різні рівні вимірювання. Йдеться про відпрацювання багаторівневої ієрархічної моделі розвитку університетської освіти та використання оцінювання для кожного з визначених рівнів. Ми поділяємо думку В.А. Кушнір, що "перехід на нижчий рівень ієрархії є переходом через прийняття рішення від різноманіття до визначеності, яка полягає у визначеному числі понять, кожне з яких є, в свою чергу, різноманіттям. При цьому частина об'єктивної