досліджень; підносить емоційність викладу, а отже - підвищує інтерес учнів, студентів до вивчення
матеріалу [6].
Роль мовної задачі у розвитку усного й писемного мовлення, формуванні мовних навичок, засвоєнні норм літературної мови як на уроках мови у школі, так і на практичних заняттях у вищій школі значною мірою обмежена або ж зовсім нехтується.
Сформулювати проблемне завдання, скласти проблемну задачу з мови набагато важче, ніж з інших предметів.
Механічне засвоєння матеріалу, що обмежується завданнями "замініть", "складіть", "перепишіть", "перебудуйте", "утворіть", не завжди сприяє розвиткові логічного осмислення мовної ситуації, інтуїтивного відчуття мовної норми.
У практиці вивчення мови ми повинні застосовувати мовні (граматичні, стилістичні, лексичні) задачі, які, будучи подібними до математичних, розв'язуються на основі логічних міркувань і умовиводів.
Ми все більше переконуємося, що мовні задачі оптимізують розвиток мислення учня, студента, логіку його, передбачають послідовність виконання певних дій, включаючи інтуїтивне сприймання ситуації.
Мовні задачі можуть мати кілька варіантів (дій) розв'язання.
Це залежить від конкретних лексичних, граматичних, стилістичних, акцентологічних умов, у які потрапляє слово, напівфраза, фраза.
За студентом залишається право на сумнів, ствердження, відмову, пропозицію, що буде розв'язком даної задачі.
До поняття "мовна задача" ми включаємо такі елементи:
сукупність деяких вихідних даних, які складають умову задачі (початковий рівень знань, умінь і навичок студентів; специфіка змісту навчальної інформації);
вимоги, задані кінцевою метою навчання, які визначають те, що можна отримати в результаті розв'язання задачі;
система можливих способів, прийомів, методів, які використовуються у процесі розв'язування задачі, правила розв'язання задачі, тобто процес перетворення початкового стану студентів у заданий кінцевий, передбачений умовою задачі.
Кожна навчальна тема модуля передбачає вибір і конструювання навчального матеріалу, його методичну організацію, в якій знаходять місце проблемні ситуації, проблемні завдання, проблемні задачі.
В основу мовних задач покладено ситуації, пов'язані зі специфікою професії, якої набуває студент у ВНЗ; із особливостями складання текстів ділової документації, вживання частин мови; з культурою усного і писемного фахового мовлення тощо.
Мовні задачі, як правило, потребують як усної форми розв'язання, так і письмової.
Часто плутають поняття "завдання" і "задача". Для того, щоб усвідомити різницю між ними, звернемося до тлумачного словника [7].
Завдання - 1. Визначений, запланований обсяг дорученої кому-небудь роботи. 2. Мета, задум.
Домашнє завдання; виконати завдання; важливе завдання.
Задача - 1. Питання, яке розв'язується шляхом обчислень за визначеною умовою. 2. Доручення, завдання, тяжка справа, морока, ціль. 3. Мета, ціль.
Як бачимо, не завжди ми зможемо чітко розмежувати ці поняття і визначити смислові межі їх практичного застосування.
Є проблема? Звичайно є.
У пошуках можливих способів розрізнення понять "завдання" і "задача" ми створюємо проблемну ситуацію, ставимо проблемне питання і знаходимо результат чи розв'язок, який фіксує стандартні конструкції як норму літературної мови.
У процесі розв'язування задачі, виконуючи певні дії, відповідаючи на запитання і здійснюючи процес конструювання думки, студенти переконуються у правильності вживання слів "завдання" і "задача" у заданому контексті.
Умова задачі
В українській мові трапляються помилки у вживанні слів "завдання" і "задача" у різних синтаксичних конструкціях (виконувати задачу; стратегічна задача та ін.).*
Що потрібно зробити, щоб уникнути неправильного вживання вищевказаних слів у сполученні з іншими словами?
Для розв'язання задачі пропонуються дієслова і прикметники, з якими ви маєте поєднати вищеподані слова, утворюючи відповідну форму.
Виконувати що?
Розв'язувати що?
Конструктивн....? Вирішальн... ? Складн... ?
Важлив...? Математичн...? Секретн...? Фізичн... ? Хімічн... ? Різнотипн... ? Бойов... ?
Отже, ви виконали ? ,і маєте
позитивний ?
Ви розв'язали ? , і маєте
правильний ?
Я даю вам ?
розв 'язати ?
Ви уявляєте собі, що за ?
стоїть перед вами?
Я не сумніваюся, що правильно
розв 'яжу. ?
Я не готова виконати ?
Успіху вам у виконанні ? і
розв 'язанні ?
Незважаючи на різнотипні ,
ви ? їх на відмінно.
Умова задачі
Дієслово гасити у початковій формі має більшу змогу сполучуватися з іншими словами, ніж утворені від нього видові форми загасити, погасити, згасити.
Наприклад: гасити вогонь, поштову марку, сварку, заборгованість, вапно, соду, пожежу, облігації тощо.
А чи так легко сполучити із запропонованими іменниками дієслова, що означають закінчену дію: Погасити що? Загасити що? Згасити що?
Поміркуйте й утворіть дієслівні словосполучення, які ви зможете вживати, складаючи тексти документів (пояснювальна, доповідна записки, звіт та ін.); готуючи засідання, наради, виступи.
Наведемо ще один приклад мовної задачі. Читаючи статті, слухаючи радіо, дивлячись телевізор, звертаємо увагу на те, як по-різному кажуть: додержуватися правил і додержувати правил; додержуватися поглядів і додержувати поглядів.
Як правильно? Що потрібно знати, щоб не припускалися помилок? J
Для того, щоб розв'язати задачу, складемо хід думок. Що маємо? * Маємо два слова:
1 2 Додержувати і Додержуватися
Синоніми: виконувати, бути прибічником якихось
правило скорочення спів, не підготовлено
що є одиницями виміру. до роботи.
Використовуючи такі мовні задачі, ми розвиваємо логіку мислення студента, допомагаємо знайти шляхи правильного вирішення проблеми, включаючи інтуїтивне сприймання ситуації.
Проблемні ситуації виникають тоді, коли студенти відчувають, що в них не вистачає знань зі школи для виконання поставленого завдання чи розв'язання граматичної задачі.
Усвідомлення недостатності знань з мови викликає потребу додаткової інформації, пошуку способів досягнення мети.
Дидактичний матеріал, який ми добираємо, містить проблемні завдання, що вимагають від студентів нових нестандартних дій, усвідомлення того, що нові факти не вкладаються у попередньо засвоєні правила, визначення.
Проблемні ситуації створюються за допомогою запитань, що є важливим засобом обміну інформацією між викладачем і студентом. Проблемні запитання активізують розумову діяльність студентів. Наприклад:
Чому в родовому відмінку однини назви документів, що виражені іменниками чоловічого роду,