Виховна система школи створюється і удосконалюється з метою особистого розвитку вихованців. У цьому плані видається досить перспективним особистісно зорієнтоване виховання, оскільки воно виходить з самоцінності особистості, її духовності і суверенності. Як стверджує академік І.Бех "... визначальним для особистісно зорієнтованого виховання має бути соціокультурний діалог у системі "педагог-дитина" на основі її розуміння, прийняття і визнання" [1, 197].

Аналіз функціонування загальноосвітніх шкіл-інтернатів Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Одеської, Львівської областей засвідчив, що кожна з них є соціально- педагогічною системою, в якій можна виділити три основні підсистеми: а) організаційно- управлінську; б) психолого-педагогічну; в) адміністративно-господарську.

В свою чергу кожна з цих підсистем включає ще інші підсистеми. Зокрема, психолого- педагогічна підсистема включає два основних компоненти: дидактичний і виховний. Дослідження підтвердили, що у більшості загальноосвітніх шкіл-інтернатів (81%) соціально-педагогічна система - це формальне і функціональне об' єднання підсистем, яке не забезпечує цілісності у досягненні поставленої мети. Це означає, що не кожна соціально- педагогічна система може бути виховною системою.

Для конструювання певної моделі виховної системи в загальноосвітній школі-інтернаті необхідно враховувати, що однією з її основних властивостей є цілісність, яка відображає не тільки об'єкт в цілому, але й процеси й механізми об'єднання частин у це ціле. Важливе значення для системного дослідження має з' ясування питання про складові і структуру виховної системи.

Виходячи з наукових основ загальної теорії систем (Р.Акофф, А.Берг, Л.Берталанфі, К.Боулдінг, Н.Вінер, В.Садовський, Н.Щуркова та ін.) та враховуючи погляди вчених на виховні системи як результат системного підходу у вихованні (Л.Новікова, А.Куракін, В.Кара- ковський, Н.Щуркова та ін.), виділяємо основні блоки виховної системи: цілі, визначені у вихідній концепції (тобто сукупність ідей, для реалізації яких вона створена); діяльність, яка забезпечує її реалізацію; суб'єкти діяльності, які її організовують і приймають в ній участь; відношення, що народжуються в діяльності і спілкуванні і які інтегрують суб'єкти в певну спільність; середовище системи, яке освоюється суб'єктами; управління, що забезпечує інтеграцію компонентів в цілісну систему і розвиток цієї системи.

На нашу думку, виховна система школи - це спосіб життєдіяльності шкільного колективу, всі компоненти якого підлягають певним цілям і забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату певних меж розвитку моральних якостей особистості.

Вихідними точками створення виховної системи загальноосвітньої школи-інтернату ми вважаємо мету і результат, орієнтація на який сприяє розвитку системи. Метою гуманістичної виховної системи загальноосвітньої школи- інтернату має бути забезпечення вихованцям можливості свідомого вибору лінії життя, вміння жити в нових суспільних умовах життям, гідним людині.

Результатом виховної системи ми визначаємо особистість як носія моральної системи національних і загальнолюдських цінностей, гармонійно й різнобічне розвинену, здатну до саморозвитку та самореалізації.

Інші складові виховної системи - це механізм реалізації мети і досягнення результату.

Слід також зауважити, що сутність виховної системи школи завжди обумовлена конкретними рисами соціальної дійсності: рівнем суспільного розвитку держави, регіональними умовами (економічними, культурними, національними), локальною ситуацією у конкретній школі.

Моделюючи виховну систему загальноосвітньої школи-інтернату, закладаючи в неї різноманітні елементи, їхні зв' язки, альтернативні шляхи її розвитку, важливо вибрати головне: що буде визначати її лице, що стане основою в подальшому для самоорганізації системи.

У зарубіжній і вітчизняній педагогіці накопичено значний досвід створення гуманістичних виховних систем шкіл. Серед них: "Школа життя" Н.Ї.Попової, "Виховна система О.В.Кай-данової", "Школа дитячої радості" С.М. Реверса і Н.М.Шульмана, "Школа" Ф.Ф.Брюхо-вецького", "Школа- комуна" А. С. Макаренка, "Агрошкола-інтернат" О. О. Католікова, "Школа радості" В.О.Сухомлинського, "Виховна система В.А.Караковського", "Виховна система О.А. Захаренка" і ін. [3].

Певний досвід у створенні виховної системи загальноосвітньої школи-інтернату мають педагогічні колективи Вербської, Миколаївської №5, Бучанської, Київської №15 загальноосвітніх шкіл-інтернатів.

Вважаємо, що конструювання виховних систем загальноосвітніх шкіл-інтернатів на засадах особистісно зорієнтованого виховання сприятиме оновленню і розбудові цих виховних закладів в контексті цілеспрямованого розвитку індивідуальності.

Сучасні дослідження, практика функціонування загальноосвітніх шкіл- інтернатів засвідчують, що соціально- педагогічний потенціал цих закладів не тільки не вичерпаний, він у значній мірі залишається нереалізованим.

Ось чому пошуки нових моделей закладів суспільного виховання для дітей і підлітків з певними життєвими проблемами мають бути багатоаспектними і комплексними. Сьогодні вкрай необхідна нова філософія суспільного виховання дітей і молоді з особливими потребами. Від "філософії утриманців" треба йти до "філософії життєтворчості". Милосердя, опіка, соціальний захист мають стати мотивацією і стимулом для бажання стати здоровою, розумово і духовно розвиненою особистістю.

Дитина в закладах суспільного виховання - це, насамперед, не об'єкт виховання, а людина. Коли ми сприймаємо її як учня, то це лише часткове сприйняття. Дитина має сприйматися в першу чергу як член сім' ї, для якого загальноосвітня школа-інтернат - це дім, в якому протікає життя, варте людині.

Поглибленого дослідження вимагають феномени сирітства, особливо соціального. Ці вихованці вимагають специфічних методів у виховній роботі. Серед важливих завдань загальноосвітніх шкіл-інтернатів виступають завдання компенсаційного і реабілітаційного характеру, тобто ті, які відновлюють коригування педагогічних впливів, зокрема сімейного виховання, а також негативних особливостей особистісного розвитку дитини, обумовлених її попереднім життєвим досвідом. Влучно про це сказав директор Сиктивкарівської школи-інтернату (Росія) О.О. Ка-толіков у