Серед вчених-педагогів є думка, що сирітство - це особливий соціальний і духовний стан дитини, який варто сприймати як своєрідне хронічне захворювання, що піддаватиметься лікуванню в разі повернення дитини в сім' ю.

Саме ці проблеми в роботі з дітьми- сиротами, дітьми, батьки яких позбавлені батьківських прав, дітьми з девіантною і делінквентною поведінкою можуть бути розв' язані, якщо в загальноосвітній школі- інтернаті буде організовано реабілітаційно- виховний процес.

Реабілітаційно-виховний процес - це процес індивідуального розвитку дитини, організований на основі оптимального поєднання навчально- виховного та компенсаційно-реабілітаційного процесів у загальноосвітній школі-інтернаті.

Цей процес забезпечує здійснення соціально- педагогічної діяльності на рівні "індивідуальної кризової роботи". Індивідуалізований вплив - це виховні заходи у виключних обставинах, які повинні здійснюватися з метою заповнення "дефіциту" в процесі соціалізації вихованців.

Практично мало досліджена проблема створення і ефективного використання у виховній роботі просторово-середовища

загальноосвітньої школи-інтернату.

Реалії сучасного життя все більше підводять дослідників до необхідності враховувати зростаючу роль середовища у розвитку дітей. В цьому контексті актуальними є концепція середовищного підходу у вихованні Н.Селіванової [7] яка з наукової точки зору представляє собою теорію і технологію опосередкованого управління (через середовище) процесами формування і розвитку особистості дитини та сучасні дослідження особливостей середовища у зв' язку з проблемами соціалізації, соціальної адаптації, соціального виховання (Б.Алмазов, В.Бочарова, З.Гала-гузова, В.Семенов, В.Сластьонін), пошуками особистісного сенсу життя (Ю.Бродський), практики функціонування й розвитку виховних систем (В.Караковський, Л.Новікова, В.Семенов), теорії виховних моделей і систем (М.Макурова, І.Кулешова, А.Гаврилін і ін.).

Виховний зміст просторово-предметного середовища загальноосвітньої школи-інтернату виражається в тому, що воно має стати основою для задоволення базових психосоціальних потреб вихованців:

потреба бути здоровим;

потреба в захищеності, безпеці;

потреба в повазі, визнанні;

потреба в сенсі життя;

потреба в самореалізації;

потреба у задоволенні, у насолоді.

Актуальним для загальноосвітніх шкіл-

інтернатів є проблеми трудового виховання і участь вихованців у продуктивній праці, що є важливим засобом їх підготовки до життя в майбутньому. Більшості вихованцям цих закладів виховання невідоме почуття власника, вони не цінують все, що для них створено. Безплатність віддаляє наших вихованців від

ЛІТЕРАТУРА

Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. - К., 1998.

Бондар А.Д., Кобзар Б.С. Навчально-виховна робота у школах-інтернатах і групах подовженого дня. - К., 1985.

Гуманистические воспитательные системы вчера й сегодня / Под ред. Н.Л.Селивановой. - М, 1998.

Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К., 1997.

Кобзарь Б.С. Основи формирования гуманних взаимоотношений учащихся школ-интернатов для детей-сирот й детей, оставшихся без опеки родителей, во внеурочной деятельности. - К., 1999.

Слісаренко В.Г. Оптимизация управления учебно-воспитательным процессом в специальных школах-интернатах для детей, требующих особых условий воспитания. - К., 1983.

Селиванова Н.Л. Современные представлення о воспитательном пространстве // Педагогика. - 2000. - № 6. - С. З5-40.

Реабілітаційна педагогіка на рубежі XXI століття: Наук.-метод. збірник: У 2-х ч. // Ред. рада: В.М. Доній, Г.М.Несен, І.Г.Єрмаков