УДК 378.126:378.147+811.112.2

Кіршова О.В., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Експериментальне навчання майбутніх викладачів німецької мови створенням професійно орієнтованих проектів

У статті описується експериментальне навчання, в ході якого перевірено й підтверджено ефективність запропонованої автором методики підготовки магістрантів до створення професійно орієнтованих проектів на основі німецькомовних текстів.

The article is devoted to the experimental teaching of the German language. In the process of such experimental work the efficiency of the author's methodology of masters' preparation for creation of professionally-oriented projects on the basis of German texts, is checked up and confirmed. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми використання проектів для навчання іноземної мови (ІМ) у вищій школі показав, що проектна методика була і є предметом дослідження в роботах багатьох вчених. Доцільність впровадження цієї методики для викладання у студентській аудиторії доведено у багатьох наукових працях (R. Chambers; М. Cornwall; В.В. Тітова; Т.Ю. Тамбовкіна; J1.C. Єсіна та ін.). Чинні "Програма з англійської мови для університетів/інститутів" [5] та "Типова програма з німецької мови для університетів і педагогічних інститутів" [2] також передбачають роботу сту-дентів V курсу над проектами за професійною проблематикою, оскільки це сприятиме вдосконаленню їх мовленнєвої компетенції (МК) та професійно орієнтованої комунікативної компетенції (ПОКК), що є складовими іншомовної комунікативної компетенції (ІКК).

Проте деякі питання залишаються недостатньо висвітленими і потребують подальшого вивчення. Наскільки нам відомо, у методиці викладання ІМ немає досліджень щодо такого типу проекту як "професійно орієнтований", під яким ми розуміємо систему іншомовних комунікативних вправ та завдань, що орієнтовані на професійні інтереси магістрантів у галузі навчання іноземних мов, передбачають вирішення ними певної проблеми і спрямовані на створення виокремленого кінцевого продукту. При цьому професійна орієнтація закладена не в мовному матеріалі, а саме в завданнях, що виконуються магістрантами у ході роботи над проектами.

Окрім того, на сучасному етапі немає науково обгрунтованих та експериментально підтверджених даних про залежність ефективності навчання іншомовного

спілкування на основі проекту від кількості учасників проектних груп та характеру координації проекту.

Стосовно формування професійно орієнтованої комунікативної компетенції (ПОКК) майбутніх філологів слід зазначити, що хоча ця проблема і досліджувалася у працях багатьох науковців (С.В. Роман; О.Б. Репп; Т.О. Стеченко; Е.В. Пінсь-ка; Т.П. Камаєва), жодне з досліджень не враховує специфіки професійної підготовки магістрантів.

З метою поліпшення такого становища нами була розроблена методика підготовки магістрантів до створення професійно орієнтованих проектів на основі німецькомовних текстів. Мета даної статті - представити та описати результати експериментальної перевірки ефективності вказаної вище методики.

Спираючись на викладене вище, ми вважаємо правомірним сформулювати таку гіпотезу експерименту: для успішного формування ІКК магістрантів буде доцільним навчити їх створювати професійно орієнтовані проекти на основі німецькомовних текстів за умов:

виконання магістрантами індивідуальних або комбінованих проектів, що містять у собі риси індивідуальних, парних та групових проектів;

створення керованих або частково керованих проектів.

При цьому ми вважаємо, що більш ефективною є така методика навчання, коли професійно орієнтований проект є комбінованим - частково керованим.

Мета експерименту полягала у перевірці ефективності розробленої методики у природних умовах навчання у вищому мовному навчальному закладі, порівнянні двох способів організації процесу навчання ІМ на основі проектної методики (ПМ) і визначенні найбільш ефективного.

На нашу думку, детальне вивчення впливу проектної методики на формування ПОКК магістрантів і МК магістрантів та студентів в усіх видах мовленнєвої діяльності виходить за межі однієї статті. Тому ми вважаємо за доцільне обрати об'єктом оцінювання методичні вміння магістрантів та мовленнєві вміння магістрантів і студентів у пошуковому читанні і говорінні.

Ми конкретизували мету експерименту такими завданнями:

перевірити, як запропонована методика впливає на процес формування ІКК магістрантів, а саме ПОКК та МК у читанні та говорінні;

встановити, як змінюється рівень мовленнєвої компетенції студентів у читанні та говорінні після створення ними проектів під керівництвом магістрантів, під час проходження останніми педаго-гічної практики в університеті;

виявити, чи сприяє запропонована модель організації навчання [4]

вихованню моральної готовності магістрантів до роботи у вищій школі.

Сформулювавши мету і завдання експерименту, ми перейшли до визначення кількості етапів експерименту. Необхідність його проведення у два етапи була обумовлена комплексною метою експериментального навчання - по-перше, перевірити як запропонована методика впливає на формування МК у читанні та говорінні магістрантів, а подруге, встановити, чи вдосконалюються методичні вміння магістрантів і чи підвищується рівень МК у читанні та говорінні студентів, у групах яких проходять практику магістранти, і, таким чином, опосередковано зафіксувати зміни рівня ПОКК магістрантів.

Викладене вище вплинуло на вибір відповідного виду експерименту. У нашому дослідженні ми спиралися на класифікацію Е.О. Штульмана [7], згідно із якою наш експеримент за метою є базовим, за змістом - власно методичним, за умовами організації і проведення - природним, за методикою проведення - традиційним. Якщо брати за основу класифікацію П.Б. Гурвича [3], даний

експеримент є змішаним (вертикально- горизонтальним) .

Відповідно до типу були визначені варійовані й неварійовані умови експерименту.

Неварійованими умовами експерименту були такі:

кількість магістрантів/студентів у навчальних групах;

обсяг навчального матеріалу, що дається для засвоєння;

кількість аудиторних годин занять;

вихідний рівень сформованості іншомовних навичок і вмінь магістрантів/студентів і методичних вмінь магістрантів;

зміст передекспериментального та післяекспериментального зрізів;

проведення експерименту експериментатором на І етапі та експериментатором та асистентами на II етапі експерименту.

Варійовані умови експерименту:

кількість учасників у проектних групах