характер координації проекту (керований або частково керований).

Наступним нашим кроком був підбір учасників експерименту, який ускладнювався нечи-сельністю груп магістрантів у вищих мовних навчальних закладах України. Тому магістранти двох експериментальних груп навчалися в різних університетах, і навіть у різних містах. У даному експерименті порівнювалися саме дві експери-ментальні групи, оскільки навчання в них здійснювалося за проектною методикою, тільки за різними її варіантами. Так, магістранти експериментальної групи-1 (ЕГ-1) створювали індиві-дуальні керовані професійно орієнтовані проекти, а у експериментальній групі-2 (ЕГ-2) розроблялися комбіновані частково керовані професійно орієнтовані проекти. Виходячи з вищевказаного, ЕГ-1 була обрана 501 група Київського національного лінгвістичного університету (14 магістрантів). ЕГ-2 була представлена 16 магістрантами 542 м-групи Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П. Могили. Магістранти як ЕГ-1, так і ЕГ-2 навчались за спеціальністю "Мова і література (німецька, англійська)". Експериментальне навчання І етапу було включено в загальну кількість годин із дисципліни "Практичний курс основної іноземної мови".

Другий етап експериментального навчання магістрантів здійснювався у межах їхньої "Педагогічної практики". Так, магістрантам КНЛУ (ЕГ-1) було запропоновано розробити для студентів груп, за якими вони були закріплені для проведення навчально-виховної роботи, індивідуальні керовані проекти. Оскільки ЕГ-1 налічувала 14 магістрантів, то і груп студентів, задіяних на другому етапі експерименту, було 14.

Слід вказати, що зміни рівня МК студентів у ході створення ними проектів під керівництвом магістрантів цікавили нас опосередковано, як додатковий доказ вдосконалення ПОКК останніх. Тому усі 14 груп студентів були об'єднані нами в одну експериментальну групу ЕГ-1.2. Тобто ЕГ- 1.2 - це група, яка складається з 14 груп студентів КНЛУ і шифр кожної групи відповідає шифру магістранта, що працював у ній практикантом.

Що стосується магістрантів МДГУ ім. П. Могили (ЕГ-2), то їм було доручено розробити для студентів груп, де вони проходили педагогічну практику, комбіновані частково керовані проекти. Відповідно до кількості магістрантів у другому етапі експериментального навчання взяли участь 16 груп студентів. З причин, вказаних раніше, усі 16 груп студентів об'єднані нами в одну групу ЕГ-2.2. Тобто ЕГ-2.2 - це група, яка складається з груп студентів МДГУ ім. П. Могили і шифр кожної групи відповідає шифру магістранта-практиканта.

Зазначимо, що у навчальних планах цих університетів визначено різний термін для проходження магістрантами педагогічної практики. Це стало причиною того, що навчання за двома експериментальними процедурами було розірвано у часі. Так, перший етап експериментального навчання у ЕГ-1 відбувся у грудні 2006 року, другий етап, де була задіяна вже й ЕГ-1.1 - у лютому та березні 2007 року. У ЕГ-2 перший етап експериментального навчання пройшов у березні-квітні 2007 року, а другий етап, до якого була залучена і ЕГ-2.2 - у квітні- травні 2007 року.

Експериментальне навчання магістрантів обох університетів здійснювалося дослідником самостійно, тобто на І етапі експерименту і у тій частині II етапу експерименту, де відбувалася підготовка магістрантів до проходження ними педагогічної практики, ми не зверталися до допомоги асистентів. Асистенти були залучені нами у тій частині другого етапу експерименту, коли магістранти приступили до здійснення навчально-виховної роботи у групах студентів. Тобто асистентами були викладачі, які працювали у групах студентів, що створювали проекти під керівництвом магістрантів під час проходження останніми педагогічної практики.

Ми вирішили, що експеримент складатиметься з:

підготовчої роботи;

передекспериментального зрізу для визначення вихідного рівня сформованості МК у читанні та говорінні (складової ІКК) магістрантів;

І етапу експериментального навчання з метою перевірки ефективності запропонованої методики для формування МК магістрантів у читанні та говорінні;

післяекспериментального зрізу для виявлення змін рівня МК магістрантів у читанні та говорінні;

передекспериментального зрізу для визначення вихідного рівня ПОКК магістрантів (тесту передпрограми);

передекспериментального зрізу для визначення вихідного рівня МК у читанні та говорінні студентів, у групах яких магістранти проходитимуть педагогічну практику;

II етапу експериментального навчання з метою перевірки ефективності запропонованої методики для формування МК студентів у читанні та говорінні і опосередкованої перевірки придатності запропонованої методики для формування ПОКК магістрантів; Наукові праці. Том 75. Випуск 62 післяекспериментального зрізу для виявлення змін рівня МК студентів у читанні та говорінні і опосередкованої перевірки придатності запропонованої методики для формування ПОКК магістрантів;

післяекспериментального зрізу для визначення ефективності розробленої методики навчання для формування ПОКК магістрантів (підсумкового зрізу);

статистико-математичної обробки експериментальних даних, що пронизувала усі попередні складові експерименту;

аналізу результатів експерименту і висновків.

Як наслідок, експеримент мав таку структуру (див. табл. 1).

Об'єктом оцінювання у передексперимен- тальному зрізі І етапу експерименту була МК магістрантів у читанні та говорінні. Зріз складався з двох частин.

До першої частини увійшли тестові завдання на перевірку рівня сформованості навичок і вмінь пошукового читання. Друга частина передбачала перевірку вмінь підготовленого моноло-гічного мовлення (MM) і частково підготовленого діалогічного мовлення (ДМ) у бесіді з експериментатором. Тестування здійснювалося у позааудиторний час.

Для вимірювання вихідного рівня сформованості навичок і вмінь читання був використаний коефіцієнт навченості за формулою В.П. Бес-палька: К = а / п, де а - кількість правильних відповідей, an- загальна кількість завдань. При цьому за задовільний рівень сформованості вмінь приймався коефіцієнт 0,7 (70 %) [1, с. 56].

Так, середній коефіцієнт навченості в ЕГ-1 становить 0,67, в ЕГ-2 - 0,55. Ці результати свідчать про недостатній рівень сформованості умінь пошукового читання у магістрантів, жоден з них не набрав максимальну кількість балів.

Друга частина