передекспериментального зрізу передбачала перевірку умінь підготовленого ММ та частково підготовленого ДМ. Спираючись на рекомендації "Програми..." щодо визначення рівня сформованості МК магістрів [2, с. 188] та бакалаврів [2, с. 171] у MM, ми запропонували магістрантам підготувати 8-хвилинну презентацію на одну з професійно орієнтованих тем. Це завдання було розроблено нами з урахуванням тієї вимоги до експерименту, що перед- та післяекспериментальні зрізи мають бути ідентичними. Ми ж, заздалегідь плануючи хід експерименту, передбачали, що виявити зміни рівня МК магістрантів у ММ нам допоможе презентація, підготовлена ними протягом експеримен-тального навчання.
Оскільки презентація викличе дискусію- обговорення у групі (післяекспериментальна перевірка ДМ), то і у передекспериментальному зрізі експериментатор запропонував кожному із майбутніх викладачів подискутувати з ним 8 хвилин. Усі відповіді фіксувалися експериментатором за допомогою диктофона і оцінювалися згідно із визначеними раніше критеріями. Це діапазон, правильність, манера говорити та досягнення цілей завдання для MM і діапазон, правильність, манера говорити та інтеракція для ДМ.
Середній коефіцієнт навченості у MM становить в ЕГ-1 - 0,8, в ЕГ-2 - 0,76, що свідчить про задовільний рівень навченості цього виду мовленнєвої діяльності. Приблизно той самий коефіцієнт навченості у ДМ був отриманий нами після проведення передекспериментального зрізу: ЕГ-1 - 0,79, ЕГ-2 - 0,78.
Експериментальне навчання І етапу в обох групах здійснювалося за проектною методикою, тільки за двома її варіантами. Як вже вказувалося, магістранти ЕГ-1 створювали індивідуальні керовані професійно орієнтовані проекти, а у ЕГ-2 розроблялися комбіновані частково керовані професійно орієнтовані проекти.
По закінченні І етапу експериментального навчання, що мав на меті перевірку ефективності запропонованої методики для формування МК магістрантів у читанні та говорінні, нами було проведено післяекспериментальний зріз.
Спочатку ми протестували уміння магістрантів у читанні. Результати: коефіцієнт навченості у ЕГ-1 становить 0,81 (приріст 0,14), у ЕГ-2 - 0,82 (приріст 0,27). Як бачимо, магістранти не просто досягли потрібного рівня навченості а й заслуговують на оцінку "добре".
Уміння магістрантів у ММ та ДМ були перевіренні нами на презентації проекту майбутніх викладачів. Оцінювання
здійснювалося згідно із запропонованими раніше критеріями. Результати представлені і порівняні нами із результатами передекспериментального зрізу. Так коефіцієнт навченості з MM становить у ЕГ-1 0,86 (приріст 0,06), у ЕГ-2 - 0,89 (приріст 0,13). Середній коефіцієнт навченості з ДМ у ЕГ- 1 підвищився до 0,83 (приріст 0,04), у ЕГ-2 до 0,89 (приріст 0,11).
Як бачимо, магістранти обох груп досягли необхідного рівня навченості у пошуковому читанні і підвищили рівень своїх умінь у ММ та ДМ. Тепер усі вони заслуговують на оцінку "добре", відповідно до шкали, запропонованої В.П. Беспальком [1].
Ми обчислили середній приріст у мовленнєвих уміннях магістрантів обох експериментальних груп.
ЕГ-1 = [0,14(ПЧ) + 0,06(ММ) + 0,04(ДМ)] : 3 = 0,08 ЕГ-2 = [0,27(ПЧ) + ОДЗ(ММ) + 0,11(ДМ)] : 3 = 0,17
З метою перевірки достовірності результатів експериментального дослідження ми використали критерій ф (фі) - кутове перетворення Фішера [6].
Так в ЕГ-1 якісний приріст відбувся в МК 4 магістрантів з 14, що складає 29 %. В ЕГ-2 вдосконалити мовленнєві вміння вдалося 13 магіст-рантам з 16 (81 %).
Отримане емпіричне значення ф* дорівнює 3,01. Порівнявши його з ф*кр ми визначили, що ф*емп знаходиться у зоні значущості, а отже, підтверджується гіпотеза щодо більшої ефективності такого варіанту проектної методики для роз-витку МК, коли магістранти створюють комбіновані частково керовані професійно орієнтовані проекти. Чи виправдається наша гіпотеза стосовно того, що саме цей варіант підвищить рівень ПОКК магістрантів, ми перевіримо на II етапі експерименту.
На II етапі ми спочатку запропонували магістрантам розв'язати тест передпрограми, що був покладений в основу
передекспериментального зрізу. Він мав на меті перевірку вихідного рівня їхньої ПОКК. Так майбутні викладачі повинні були:
розробити серію вправ з пошукового читання, монологічного та діалогічного мовлення;
скласти вправи для контролю рівня сформованості умінь студентів у пошуковому читанні, монологічному та діалогічному мовленні;
розробити власні проектні завдання.
Результати цієї перевірки свідчать про те,
що рівень сформованості методичних вмінь в обох групах виявився нижче задовільного (0,7). Так, у ЕГ-1 коефіцієнт навченості становив 0,57, а у ЕГ-2-0,5.
Як вже було зазначено, другий етап експерименту тривав 5 тижнів. Перші два тижні під час консультацій ми готували магістрантів до розробки проектів, які вони мали створити із студентами груп, за якими вони закріплюються на період педагогічної практики. У ці ж самі два тижні ми провели передекспериментальний зріз для визначення вихідного рівня МК у ПЧ, підготовленому ММ та частково підготовленому ДМ 117 студентів ЕГ-1 і 156 студентів ЕГ-2.2.
Результати передекспериментального зрізу вмінь студентів у ПЧ: коефіцієнт навченості ЕГ- 1.2 у пошуковому читанні становив 0,83, у ЕГ-2.2 - 0,84. Як виявилось, рівень вмінь студентів відповідає вимогам і заслуговує на оцінку "добре".
Результати передекспериментального зрізу вмінь студентів у говорінні: коефіцієнт навченості з MM становив 0,65 у ЕГ-1.2, та 0,66 у ЕГ-2.2. Стосовно ДМ середній коефіцієнт навченості склав 0,64 у ЕГ-1.2 і 0,63 у ЕГ-2.2. Це свідчить про те, що рівень МК у говорінні студентів є незадовільним.
Здійснивши передекспериментальні зрізи та надавши необхідні консультації магістрантам- консультантам, ми перейшли до наступного кроку - керівництва їх педагогічною практикою, що тривала 3 тижні.
Студентам ЕГ-1.2 було запропоновано розробити індивідуальні керовані проекти, а студентам ЕГ-2.2 - комбіновані частково керовані проекти. Теми проектів відповідали темам модулів,