Як вже вказувалося, навчання студентів за проектною методикою тривало три тижні. Коли практика магістрантів добігала кінця (останній тиждень), ми провели післяекспериментальні зрізи з метою виявлення змін рівня МК студентів у читанні та говорінні і опосередкованої перевірки придатності запропонованої методики для формування ПОКК магістрантів.

Так, коефіцієнт навченості з ПЧ у ЕГ-1.2 становить 0,87 (приріст 0,04), а у ЕГ-2.2 - 0,91 (приріст 0,07). Тобто завдяки виконанню комбінованих частково керованих проектів студентам ЕГ-2.2 вдалося покращити свою оцінку від "добре" до "відмінно".

Коефіцієнт навченості з ММ у ЕГ-1.2 зріс на 0,08 і становить 0,73. У ЕГ-2.2 коефіцієнт навченості став 0,8 (приріст 0,14). Зрізи з ДМ показали приріст 0,06 у ЕГ-1.2 (коефіцієнт навченості 0,7), та приріст 0,11 у ЕГ-2.2 (коефіцієнт навченості 0,74). З цього ми можемо зробити висновок, що магістрантам вдалося за допомогою проектної методики підвищити рівень МК студентів у монологічному та діалогічному мовленні.

Наступним нашим кроком було обчислення середнього у МК студентів груп, що входили до складу ЕГ-1.2 та ЕГ-2.2.

ЕГ-1.2 = [0,04(ПЧ) + 0,08(ММ) + 0,06(ДМ)] : 3 = 0,06 ЕГ-2.2 = [0,07(ПЧ) + 0,14(ММ) + 0,11(ДМ)] : 3 = 0,11

Так, в ЕГ-1.2 якісний приріст відбувся у мовленнєвій діяльності однієї із 14 груп студентів, що складає 7 %. В ЕГ-2.2 покращились мовленнєві вміння у 7 групах з 16 (44 %).

Застосувавши до цих показників формулу кутового перетворення Фішера, ми отримали Ф емп 2,5.

Це означає, що Н0 (частка студентів, у мовленнєвій діяльності яких відбувся якісний приріст, у ЕГ-2.2 не більша, ніж в ЕГ-1.2) відхиляється. Гіпотеза Ні приймається. Тобто частка сту-дентів, у мовленнєвій діяльності яких відбувся якісний приріст, у ЕГ-2.2 більша, ніж в ЕГ-1.2.

Отже, ми можемо зробити попередній висновок про те, що більш ефективним для формування ПОКК магістрантів є такий варіант проектної методики, коли вони створюють комбіновані частково керовані професійно орієнтовані проекти.

У післяекспериментальному зрізі магістрантам було запропоновано написати звіти про проект, що був розроблений кожним з них для сту-дентів групи, за якою вони були закріплені для проходження педагогічної практики. Тут магістранти мали викласти тему і проблему проекту, сформулювати цілі та представити структуру проекту. Далі вони описували 4 фрагменти занять, що проводились ними під час педагогічної практики. У першому фрагменті майбутні викладачі повинні були викласти проектні завдання, що були розроблені ними для студентів, інші 3 фрагменти мали містити серії вправ з ПЧ, ММ та ДМ, кожна з котрих повинна була закінчуватися контрольною вправою для перевірки відповідних умінь. Тобто роботу над проектом вони вписували у процес навчання, що здійснюється відповідно до робочої програми і з певними підручниками. У висновках до звіту магістранти мали вказати, чи вдалося їм досягти мети проектної роботи і проаналізувати чи змогли вони розвинути МК студентів. Наприкінці ми попросили майбутніх викладачів написати свої побажання з приводу того, чи варто застосовувати проектну методику для організації педагогічної практики магістрантів.

Результати післяекспериментального зрізу методичних вмінь магістрантів: коефіцієнт навченості у ЕГ-1 становить 0,7 (приріст 0,13), а у ЕГ-2 - 0,73 (приріст 0,23). Як бачимо, методика навчання магістрантів створювати професійно орієнтовані проекти на основі німецькомовних текстів забезпечила задовільний рівень 

ЛІТЕРАТУРА

Беспалько В.П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний // Советская педагогика. - 1968. - № 4. - С. 54-69.

Бориско Н.Ф. Curriculum fflr den sprachpraktischen Deutschunterricht an padagogischen Fakultaten der Universitaten und padagogischen Hochschulen. - K.: Ленвіт, 2004. - 256 с. (німецькою мовою).

Гурвич П.Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков. - Владимир: Владимирск. гос. пед. ин-т, 1980. - 104 с.

Кіршова О.В. Модель організації процесу навчання німецької мови магістрантів на основі професійно орієнтованих проектів // Вісник КНЛУ: Серія "Педагогіка та психологія". - К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. - Вип. 11. - С. 137-145.

Програма з англійської мови для університетів/інститутів (п'ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей, Ю.В. Головач та ін.; Київ. держ. лінгв. ун-т та ін. - К: Британська Рада, Міністерство освіти і науки України, 2001. - 245 с.

Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: Речь, 2006. - 350 с.

Штульман Э.А. Основы эксперимента в методике обучения иностранным языкам. - Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1971. - 144 с.