УДК 37.035.6:94(477)

Ржепецький Л.А., Миколаївський муніципальний колегіум

Формування національної свідомості школярів у процесі вивчення культури українського народу на уроках історії України

У статті висвітлюється проблема формування національної самосвідомості школярів у процесі вивчення культури українського народу на уроках історії України. Автор пропонує як теоретичний, так і практичний аспект розкриття даної проблематики (пропонуються теми уроків, тестові завдання, пам 'ятка).

In the article the problem offorming the national self-determination of pupils is showing through the process of learning the culture of the Ukrainian nation at lessons of history of Ukraine. The authors offer both theoretical and practical aspects of this problem (the themes of the lessons, test exercises and the note are offered). Проблема державотворення є найголовнішою проблемою нашого суспільства після проголошення Україною своєї незалежності.

Провідною ідеєю новітнього часу для українського суспільства є національна ідея, яка базується "на природних високих національних і загальнолюдських цінностях" [1, с. 2].

Як показує практика, особливо гострою як в теоретичному, так і в практичному плані є п р о б л е м а у т в е р д ж е н н я , с т а н о в л е н н я національної свідомості усіх верств суспільства. Щодо поняття "національна свідомість". В "Малій енциклопедії етнодержавознавства" (за редакцією Ю. Римаренка), що побачила

світ 1996 року, національна свідомість українців

визначається як сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, що є визначальним для піднесення особистості до національної спільноти українців; вона містить ознаки відмінності українського "ми" від "не ми" [2, с. 105].

Національна свідомість - це усвідомлення себе часткою українського народу, носієм національних цінностей, що склалися у процесі тривалого історичного розвитку українців як нації, своєї близькості й спорідненості із своїми співвітчизниками. Національна свідомість складається протягом століть у процесі історичного становлення нації, яка виборює свою політичну і культурну незалежність. Без суверенності, без своєї держави, без своєї культури і мови національна свідомість перебуває у зародковому стані. Свідомість українського народу тривалий час залишалася явищем проблематичним. Українська спільнота самоідентифікувалася через спільну історичну долю, мову, культуру, вікові вірування. Проте довготривала бездержавність, втрата національної школи, освіти, заборона рідної мови, відлучення поколінь від духовних надбань народу, перекручене тлумачення історичних подій, які відбувалися в Україні сотні й тисячі років приглушили національну свідомість. Перед народом постала реальна загроза власного існування.

У сучасних умовах, коли український народ вступив у нову еру свого історичного розвитку, національне виховання найбільш відповідає потребам відродження і становлення України як європейської держави із віковою історією, культурою, духовними надбаннями. Це служить формуванню духовного світу особистості, національного характеру і темпераменту, народної моралі й етики, естетики, національної свідомості.

Одним із головних завдань сучасної школи є формування учнівської молоді національної свідомості. На це націлюють державні документи в галузі освіти. В Законі України "Про освіту" [3, с. 4], у Державній програмі "Освіта. (Україна XXI століття)" [4, с. 2], у "Концепції 12-річної середньої освіти" [5, с. 4] основними завданнями сучасної школи є забезпечення умов для виховання школяра як громадянина України, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різних життєвих ситуаціях.

Загальна середня школа має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку і саморозвитку учнів, виховання громадянина-патріота, особи, що визнає освіченість, вихованість, культуру як найвищі цінності, незамінні чинники переходу України до сталого людського розвитку. Національна свідомість, інтелект, духовне і фізичне здоров'я людини набувають всезростаючого значення.

Серед шкільних навчальних предметів особливе місце у вирішенні завдань формування національної свідомості школярів належить історії, зокрема історії України. Шкільний курс історії України має донести до учня усвідомлення істини, що український народ сформувався історично, що він створив самобутню матеріальну і духовну культуру, суспільно-політичну думку, виробляв і виробив свою державність, що його складний і героїчний шлях гідний великого європейського народу [6, с. 2].

У процесі вивчення курсу історії України осмислюються роль та значення українського народу в світовому історичному процесі, а духовна спадщина (уроки культури) своїм змістом сприяють зміцненню національної свідомості.

Вивченням проблем національної школи та національної свідомості української молоді займалися політики, філософи, громадські діячі, педагоги-теоретики і педагоги-практики. Нагромаджено чимало літератури, яка стосується різних аспектів цього процесу. Однак аналіз історико-педагогічної літератури та досвіду роботи оновленої школи переконує, що дана проблема залишається невивченою, а тема "Формування національної свідомості школярів у процесі вивчення культури українського народу на уроках історії України" не має повного комплексного дослідження і чекає наукового теоретичного обгрунтування.

Автор розглядає проблему формування національної свідомості школярів через призму вивчення культури українського народу на уроках історії України.

Наукова новизна та теоретичне значення статті полягає в тому, що автор конкретизує та узагальнює можливості уроків вивчення культури в шкільному курсі історії України по формуванню в учнів національної свідомості.

Практична значущість результатів полягає в їх спрямованості на уточнення найважливіших завдань формування національної свідомості учнів на уроках історії України, на удосконалення змісту та форм цієї роботи, підвищення її ефективності та результативності в умовах діяльності сучасної школи.

Вивчення культури в курсі вітчизняної історії відіграє велике значення у засвоєнні історичних знань, які є підгрунтям формування національної свідомості. Це