Уроки вивчення культури в курсі історії України сприяють вихованню в учнів національної свідомості, патріотичних почуттів, етичних та естетичних смаків, моральних принципів. Важливо використовувати можливості для розкриття основних тенденцій розвитку культури в даний період, показувати спадковість, що існує між різними періодами культури українського народу, наголошуючи на соціальній суті культури, її місці в житті суспільства, систематизувати знання учнів, працювати над термінологією, характеристикою окремих течій в мистецтві, культурних діячів, творів мистецтва. Слід звертати увагу учнів на еволюцію різних напрямків і течій в мистецтві, поєднуючи це із зміною історичних умов життя суспільства.

Слід звертати увагу учнів на те, що історія культури органічно пов'язана з історією народу як з безперервною зміною численних поколінь, кожне з яких робить свій внесок у культурну спадщину. Універсальна здатність культури акумулювати все, що створене людиною, - позитивне і негативне, прекрасне і потворне, трагічне і комічне, лише певний час виступає відображенням історії народу, кожний етап якої по-своєму відбитий в культурних пам'ятках. І якщо історія культури віддзеркалює історію народу, то історія народу є відображенням ще й історії культури.

Учні повинні розуміти, що культура українського народу формувалася під дією зовнішніх і внутрішніх факторів, одним із найголовніших серед яких є національна свідомість. У процесі вивчення історії України важливо підвести учнів до розуміння того, що історичний підхід до культури передбачає врахування своєрідності, якісної визначеності не лише ідейного змісту, але часто і форми культури на кожному історично значущому етапі її розвитку. Тому українська культура Київської Русі не тотожна культурі XVII ст., а культура XIX ст. якісно відрізняється від культури радянського періоду.

Найважливіше сьогодні на уроці - це зробити учнів нашими однодумцями, проводити урок у такій формі, щоб учні розкрили свої можливості, щоб їм хотілося працювати самим, робити власні висновки, аналізувати, співставляти, порівнювати. Для полегшення індивідуальної пошукової діяльності в процесі підготовки до уроку вивчення культури важливо організувати навчання таким чином, щоб за допомогою пам'яток, таблиць, характеристик, планів учні самостійно набували знань, умінь і навичок. Учні мають самостійно готувати розповіді, доповіді, екскурсії та інше. Така система навчання називається проектною. Але остаточне рішення у виборі системи навчання належить учителю. Наявність відведеного часу, можливість і здібність дітей, власний досвід, бачення мети - все це впливає на вибір типу уроку, форми його проведення, на вибір технології навчання.

Пропонуємо таку систему вивчення у 8 класі теми "Культура українського народу у XVII- XVIII ст.":

Інтегрований урок

Урок-лекція (урок-екскурсія)

Урок-практикум

Урок-закріплення умінь і навичок

Урок-залік

Як один із варіантів подаємо зразок сучасного уроку вивчення культури на власному досвіді формування в учнів національної свідомості (для 8 класу). (Урок-лекція з елементами проведення бесіди).

Тема уроку: КОЗАЦЬКИЙ СОБОР - НЕБО НА ЗЕМЛІ

Дидактична мета:

познайомити учнів з особливостями козацького бароко в архітектурі, показати багатство і своєрідність козацької архітектури, вплив історичних процесів на її розвиток, вклад українського козацтва та конкретних діячів культури в розвиток національної ідеї і національної культури.

Виховна мета:

виховувати шанобливе ставлення до пам'яток національної культури, захоплення шедеврами національної архітектури, розвивати естетичні смаки учнів; формувати в учнів національну свідомість.

Обладнання:

репродукції архітектурних споруд та архітектурних ансамблів часів бароко на Україні.

Основні поняття:

хрещатий собор, гетьманський собор, неф, апсид, фасад.

Тип уроку:

Урок вивчення нового матеріалу.

Форма:

Лекція з елементами проведення бесіди. (Можлива екскурсія).

Епіграф:

Буває мить якогось потрясіння: Побачиш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара сіра і осіння Пропише раптом барви золоті. Стоїш, як стогін, під склепінням казки, Душа прозоріє всесвітом очей.

(Ліна Костенко)

Структура уроку:

Організація класу.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Актуалізація опорних знань.

Що таке бароко?

Які хронологічні рамки бароко в мистецтві?

Назвіть країни, в яких розвивається цей стиль у мистецтві?

Які особливості стилю бароко?

Опрацювання нового матеріалу за планом:

Хрещатий козацький собор.

Гетьманський собор часів бароко.

ХРЕЩАТИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛКОВИЙ СОБОР

(Розкриваємо зміст першого питання)

За давньою українською традицією той, кого називають козаком, не обов'язково військова людина. Він має бути, насамперед, справжнім чоловіком - мужнім, освіченим, розумним, з високим почуттям власної гідності. І що особливо цінується в людині-козаку - це його лицарство, тобто готовність служби високій ідеї, громаді, ставати на оборону гнаного, слабкого, переслідуваного. Інакше кажучи, козак - ідеал, український архетип чоловіка.

Українське бароко XVII ст. нерідко називають козацьким, бо саме козацтво було носієм нового художнього смаку.

Відомо чимало творів архітектури і живопису, створених на замовлення козацької старшини. Але козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі багатого замовника. Будучи, насамперед, величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей.

Ще й досі на київських базарах можна побачити невеличкі церкви, зроблені з сірників. Це моделі п'ятиверхих хрещатих храмів. Відтворюються обидва варіанти такого храму. Один - з банями на гілках хрещатого плану. Другий - з банями над приміщеннями, вбудованими в кути хреста. Ніяких інших моделей не побачити.