Дистанційна технологія навчання направлена на розвиток інформаційної культури студентів, начально-професійних, організаційних та управлінських рішень. На сьогодні можна виділити такі можливості застосування дистанційних технологій в очній і заочній формах навчання: для організації самостійної роботи студентів (дома і в навчальному закладі) та безпосередньо на заняттях [4]. Досвід розвитку дистанційного освіти та впровадження елементів дистанційного навчання в систему традиційної університетської освіти говорить про те, що для навчання в цих умовах потрібні свої теорія та технологія навчання.

При організації самостійної роботи студентів дистанційні технології відіграють ключову роль за рахунок розвитку здібності саморегуляції навчальної діяльності та вироблення індивідуальної стратегії навчання. Аналіз наукових досліджень та педагогічної практики показує, що самостійна робота не може бути ефективною, якщо вона не організується та не керується викладачем. Організація самостійної роботи студентів розглядається в працях С.І. Архангельського, В.І. Кагана, В.А. Козакова, В.Я. Ляудіса, В.І. Підкасистого та інших. Більшість учених визначають організацію самостійної роботи студентів як систему заходів та психолого-педагогічних умов, які забезпечують керівництво самостійною діяльністю. Аналіз літературних джерел дозволяє виділити чітку орієнтацію на свідому самостійну роботу як головну відмінну рису дистанційних технологій [5, 6]. У зв'язку із цим визначення ролі та місця цих технологій в системі самостійної роботи студентів в умовах університетської освіти є однією з основних задач застосування цих технологій.

При проведенні аналізу організації самостійної роботи у традиційній університетській освіті було виявлено, що вона використовується переважно на етапі закріплення знань, умінь та навичок. У сучасній освіті вона все частіше починає використовуватися при вивченні нового матеріалу та для стимулювання внутрішньої мотивації навчання. У зв'язку із цим з метою активізації навчально- пізнавальної діяльності студентів поставлено задачу розширити сферу застосування самостійної роботи студентів, використовуючи елементи дистанційного навчання. Вирішено значну частину теоретичного матеріалу віднести до самостійного вивчення, обмежившись оглядовими аудиторними лекціями. При цьому з'явилася можливість більшу частину аудиторного часу відвести для формування практичних умінь та навичок користування сучасними інформаційними технологіями, що є особливо важливим при вивченні дисциплін комп'ютерного циклу.

З цією метою в основу організаційних заходів з проведення самостійної роботи були покладені такі концептуальні орієнтири. Самостійна робота студентів є двостороннім процесом, в якому функції управління виконуються як викладачем, так і студентом. Проблема формування активної особистості полягає у переході від зовнішнього управління до внутрішнього самоуправління, яке включає планування, контроль та самоконтроль. Трансформація управління в самоуправління включає ряд послідовних етапів: під керівництвом викладача, при консультативній допомозі викладача, повністю самостійній роботі з вивчення нового матеріалу з використанням засобів дистанційного навчання.

Використання дистанційних технологій дозволяє викладачу опосередковано керувати самостійною роботою студентів, вико рис- товуючи для цього засоби телекомунікацій та Інтернет. У разі використання як бази для реалізації дистанційних технологій навчання інформаційних систем, що мають розвинені мережеві засоби комунікацій, з'являється можливість оптимізувати та частково автоматизувати процеси вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок, передачі результатів та оцінювання самостійної роботи студентів. Усе це сприяє активізації пізнавальної навчальної діяльності студентів за рахунок використання факторів, пов'язаних з інформаційними системами, та супроводжується підвищенням ефективності самостійної роботи. Це дає можливість значно збільшити об'сяг самостійної навчальної роботи, пов'язаний як із засвоєнням теоретичного матеріалу, так і з формуванням умінь та навичок.

Є.С. Полат також були виділені та уточнені такі можливості застосування дистанційного навчання під час самостійної роботи: ліквідація пробілів у знаннях, уміннях та навичках студентів; підготовка до здачі екзаменів екстерном; навчання за кордоном; поглиблене вивчення розділів та тем [7]. Мотивом для поглибленого вивчення навчального матеріалу може бути підвищений інтерес до нього, його цінність для професійної діяльності. Це актуально при вивченні дисциплін комп'ютерного циклу в зв'язку з тим, що інформаційні технології розвиваються досить швидко, що викликає необхідність швидко поновлювати зміст дисципліни.

Що стосується другої можливої форми використання елементів дистанційного навчання в умовах традиційної університетської освіти - безпосередньо під час занять, то вона сьогодні майже не використовується, незважаючи на те, що для цього є всі передумови. Більше можливостей для цього мають викладачі інформатики та інших дисциплін комп'ютерного циклу, специфіка дисциплін яких така, що під час занять студенти працюють за комп'ютерами і мають можливість використовувати дистанційні технології під час навчання. Однак навіть при вивченні цих дисциплін можливості дистанційного навчання використовуються досить рідко. Ще в меншій мірі форма дистанційного навчання застосовується на практиці при вивченні інших дисциплін. Методичної підтримки даних форм організації навчального процесу майже не існує.

У зв'язку з цим була поставлена задача впровадити елементи дистанційного навчання під час аудиторних занять, використовуючи для цього засоби дистанційного навчання. З цією метою в основу організаційних заходів з реалізації завдання були покладені такі цілі: роз'яснення студентам ролі дистанційного навчання та місця його у системі традиційної університетської освіти; визначення комплексу вмінь, що повинні бути розвинуті у студентів у процесі самостійної та аудиторної роботи з використанням