III етап: засвоєння, формування та закріплення вмінь та навичок. Передбачає використання ряду дидактичних засобів, призначених для формування основних умінь та навичок і закріплення алгоритмів їх виконання: модульний підручник, самостійні практичні завдання, тестові тренінги, лабораторні роботи.

VI етап: розвиваючий тренінг. Є етапом розвиваючого навчання, передбачає поглиблене вивчення навчального матеріалу з використанням таких дидактичних засобів: колективні активні семінарські заняття, форуми, написання рефератів, проблемних статей, використання додаткових джерел інформації.

етап: модульний контроль знань. Передбачає проведення контрольного тестування.

етап: підсумковий контроль знань. Передбачає проведення підсумкового залікового тестування та екзамену.

На кожному етапі навчання було запропоновано найбільш оптимальні

організаційні форми навчання, визначено засоби та прогнозовані рівні активізації навчально- пізнавальної діяльності студентів. На етапі оглядового навчання викладач має можливість активізувати пізнавальну діяльність

репродуктивного рівня. На наступних етапах рівень активізації може бути підвищено до реконструктивного за рахунок розширення факторів активізації, пов'язаних з формами та засобами навчання. Найвищого, творчого рівня, активізацій навчально-пізнавальної діяльності можна досягти на етапі розвиваючого навчання, використовуючи проблемні та дослідницькі методи активного навчання.

Використання елементів дистанційного навчання в умовах традиційної освітньої системи при вивченні дисциплін комп'ютерного циклу має свою специфіку. Можливими формами організації навчальної роботи є: аудиторна робота (лекції, практичні, лабораторні роботи), самостійна робота (вивчення теоретичного матеріалу, написання рефератів, проблемних статей, виконання самостійних практичних робіт), самостійна робота з дистанційним курсом (робота з вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних, лабораторних робіт, участь в активних семінарах, форумах тощо), аудиторна робота з дистанційним курсом (вивчення теоретичного матеріалу, виконання лабораторних та практичних робіт, семінарів, проведення модульного та підсумкового контролю).

Запропоновані форми організації навчальної діяльності та етапи навчання було реалізовано при розробці дистанційних курсів "Основи інформаційних технологій" та "Технологія комп'ютерних мереж", які використовувалися в навчальному процесі при підготовці слухачів Інституту державного управління МДГУ ім. Петра Могили очної та заочної форм навчання з метою активізації пізнавальної навчальної діяльності студентів [11]. У разі очної форми навчання організаційні форми являли собою комбінацію самостійних, дистанційних та аудиторних занять, у разі заочної форми навчання майже вся самостійна робота з вивчення навчальної дисципліни була організована з використанням розробленого дистанційного курсу.

Проведений теоретичний аналіз та експериментальне впровадження допомогли усвідомити роль, обґрунтувати місце дистанційних технологій в навчальному процесі та визначити організаційні форми їх використання з метою активізації пізнавальної діяльності студентів. Установлено, що використання дистанційних технологій в освітній системі класичного університету надає широкі можливості для вирішення задачі активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах, коли самоосвіта необхідна протягом усього життя. Перехід до впровадження елементів дистанційного навчання в традиційну систему університетської освіти

супроводжується активізацією навчальної пізнавальної діяльності студентів, розвитком розумової діяльності, підвищенням

відповідальності за результати своєї навчальної діяльності та сприяє формуванню активності як риси особистості. 

ЛІТЕРАТУРА

Бреннан Дж. и др. Обучение в течение жизни для обеспечения занятости и равенства // Социология образования. - 2001. - №7. - С. 17.

Сисоєва С.О., Алексюк A.M., Воловик П.М. та ін. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія / За ред. С.О. Сисоєвої. - К.: ВІПОЛ, 2001. - 502 с.

http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/00.html. "Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні".

Внукова Л.А. Дифференциация обучения информатике на основе использования элементов дистанционной формы обучения в классно-урочной системе: Дис. ... канд. пед. наук. - Омск, 2003. - 140 с.

Тарасов В.А., Тарасов В.В. Разработка контролирующих HTML-документов// Информатика и образование. - 2001. - №3. - С. 68-76.

Тихонов А.Н., Иванников А.Д. Технологии дистанционного обучения // Высшее образование в России. - 1994. - №3. - С. 3-10.

Полат Е.С. Теория и практика дистанционного обучения // Информатика и образование. - 2001. - №5. - С. 37-42.

Астахова Е.В. Активизация самостоятельной учебной работы студентов технического университета в модульно-рейтинговом обучении: Дис. ... канд. пед. наук. - Кемерово, 2005. - 150 с.

Болюбаш Н.М. Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів в умовах дистанційної форми навчання // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 71. - Випуск 58. Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - С. 65-70.

Новиков С.В. Принципы разработки Интернет-учебников // Информатика и образование. - 2001. - №10. - С. 61-65.

http://moodle.kma.mk.ua. Навчальне середовище Moodle МДГУ ім. Петра Могили.