УДК 371.12:316.454.52

Дубовик С.М., Київський національний економічний університет

Дубовик Світлана Миколаївна, викладач кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОГО стилю ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ

У статті обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування продуктивного стилю педагогічного спілкування у майбутніх викладачів.

Psychological and pedagogical conditions of the formation of efficient style of future teachers' pedagogical communication are substantiated in the article. Як показують результати аналізу наукових досліджень (А.В.Коломієць [13], В.А.Горяніна [5] та ін.), учені не розглядали психолого- педагогічних умов формування продуктивного стилю педагогічного спілкування. У зв'язку зі сказаним, одним із завдань нашого дослідження стало вирізнення вказаних умов.

З метою вирішення вказаного завдання доцільно, на нашу думку, в першу чергу, проаналізувати існуючі наукові підходи щодо умов формування індивідуального стилю спілкування.

Так, А.А.Коротаєв і Т.С.Тамбовцева, з огляду на результати проведених ними досліджень, виділяють певні умови формування індивідуального стилю педагогічного спілкування, а саме: ступінь сформованості педагогічних поглядів і соціально-ціннісних педагогічних настанов особистості; усвідомлення тими, хто навчається, власних особистісних властивостей з точки зору завдань педагогічного спілкування; сформованість настанов на самовиховання в сфері цього спілкування [15, с. 79].

У інших своїх роботах, вивчаючи характер зв'язку операцій педагогічного спілкування з властивостями різних рівнів індивідуальності, вони приходять до таких висновків:

підтверджується положення психологічної школи В.С.Мерліна про те, що формуванню індивідуального стилю педагогічного спілкування сприяє позитивне ставлення до діяльності;

вказаний стиль формується на основі самостійного вибору вчителем комунікативних операцій [14, с. 68].

Водночас А.Г.Ісмагілова, працюючи в руслі наукової концепції В.С.Мерліна, відмічає, що важливою умовою формування індивідуального стилю педагогічного спілкування є розвинутий рівень суб'єктивного контролю [7, с. 2].

Цікаве дослідження умов формування вказаного стилю здійснила Г.М.Мешко [19]. Ці умови вона поділяє на три групи, а саме: особливості індивідуально-особистісних властивостей майбутніх вчителів, соціально- психологічні та організаційно-діяльнісні умови. До першої з указаних груп дослідниця включає: психодинамічні властивості педагога, що обумовлюють загальну індивідуально-типологічну динаміку поведінки у спілкуванні; елементи професійно-педагогічної спрямованості, які визначають мотиваційно-ціннісні тенденції у розвитку індивідуального еталона стилю; здатність організовувати і здійснювати педагогічне спілкування відображає рівень розвитку комунікативних здібностей і компетентності, техніку педагогічного спілкування; самосвідомість і самооцінку; високу духовну культуру і творче мислення [19, с. 50].

До соціально-психологічних умов, які впливають на формування індивідуального стилю педагогічного спілкування у майбутніх учителів, Г.М.Мешко відносить: взаємовідносини зі студентами-однокурсниками, з викладачами, учителями-наставниками під час проходження педагогічної практики [19, с. 53-54].

Організаційно-діяльнісні умови, на думку Г.М.Мешко, включають особливості організації навчально-професійної діяльності студентів та їх самодіяльності з метою самовдосконалення [19, с. 56].

Близьким до роботи Г.М.Мешко є підхід до вирізнення умов формування індивідуального стилю професійного спілкування в роботі С.В.Капітанець [8]. Так, указані умови вона поділяє на такі групи: індивідуально-психологічні, організаційно-діяльнісні та соціально- психологічні.

Індивідуально-психологічні умови формування досліджуваного С.В.Капітанець стилю професійного спілкування включають таке: психодинамічні особливості курсантів, що визначають загальну динаміку поведінки у професійному спілкуванні; елементи професійної спрямованості особистості; комунікативні риси характеру, пов'язані з характеристиками особистісного стилю професійного спілкування, і комунікативні здібності.

Не будемо зосереджувати уваги на організаційно-діяльнісних умовах формування індивідуального стилю професійного спілкування, що обґрунтовані дослідницею, бо вони стосуються безпосередньо підготовки майбутніх офіцерів. А до соціально-психологічних умов, що впливають на формування вказаного стилю, С.В.Капітанець відносить: стилі керівництва і спілкування безпосередніх керівників підготовки курсантів; стильові моделі поведінки авторитетних офіцерів; рівень розвитку спільної навчально-професійної діяльності, спілкування, міжособистісних стосунків у колективі; домінуючі уявлення про форми і зміст міжособистісного професійного спілкування військових; типові психологічні стани, що відповідають індивідуальній соціально-психологічній ролі і статусу курсанта в професійному спілкуванні [8, с. 86-87].

У зв'язку з викладеним ми пропонуємо свій підхід до вирізнення умов формування продуктивного стилю педагогічного спілкування. Водночас підкреслимо, що в своєму дослідженні ми вважаємо за необхідне спиратись на певні положення наукової школи В.С.Мерліна. Подамо ці положення таким чином:

- формування стилю педагогічного спілкування залежить від структури

цього стилю, зовнішніх умов та вимог діяльності;

формуванню стилю педагогічного спілкування сприяє позитивне ставлення до цієї діяльності (спілкування розглядається як вид діяльності).

З огляду на викладене гіпотетично визначаємо психолого-педагогічні умови формування продуктивного стилю педагогічного спілкування у майбутніх викладачів економіки. До цих умов відносимо:

забезпечення мотивації студентів з оволодіння продуктивним стилем професійного спілкування;

впровадження у практику діяльності університету спеціально розробленої технології формування вказаного стилю;

формування у майбутніх викладачів рефлексії як механізму розвитку особистості.

Розкриємо сутність указаних умов.

Ефективність реалізації технології формування продуктивного стилю педагогічного спілкування у майбутніх викладачів багато в чому залежить від сформованості у студентів мотивації щодо оволодіння ними вказаним стилем. У той же час навчальна мотивація великою мірою обумовлюється процесами інтеріоризації студентом педагогічного стимулювання учіння. Педагогічне стимулювання науковцями визначається як "зумовлення задоволення однієї або декількох спеціально актуалізованих педагогом потреб учня необхідністю виконання певних навчальних дій" [10, С. 17].

Аналіз психолого-педагогічної літератури щодо проблеми педагогічного стимулювання [2, 10, 21, 23, 26] привів нас до таких висновків:

існують різноманітні наукові підходи до вирізнення методів стимулювання навчальної мотивації учнів;

ефективність педагогічного стимулювання навчальної мотивації залежить не тільки від доцільності обраних викладачем методів педагогічного впливу, але й від їх різноманітності. Це пов'язано з тим, що різні методи стимулювання впливають на різні особистісні сфери студентів.

Саме тому під час реалізації експериментальної програми ми будемо використовувати різноманітні методи педагогічного стимулювання