Проблема рефлексії останнім часом інтенсивно вивчається у різних сферах людського буття. Результати наукових досліджень впевнюють, що рефлексія є психологічним механізмом усвідомлення свого "Я", причин внутрішніх протиріч, поведінкових стратегій, і як наслідок - результатів впливу на іншу людину, тобто забезпечує здатність людини аналізувати свою міжособистісну поведінку з метою її подальшої корекції та досягнення більш ефективних міжособистісних стосунків з оточуючими.

Велика увага приділяється також вивченню ролі рефлексії в педагогічній діяльності. Науковці одностайні у висновках, що рефлексивні процеси є пусковим та діяльнісним механізмом ефективного розвитку і функціонування мотиваційної, когнітивної й поведінкової сфер особистості викладача, особливості яких, у свою чергу, зумовлюють специфіку його стилю професійного спілкування.

У філософському енциклопедичному словнику під редакцією А.А.Митюшина виділяється три види рефлексії: елементарна, яка приводить до аналізу знань і вчинків; наукова, яка полягає в аналізі й критиці теоретичного знання; філософська, яка забезпечує усвідомлення основ буття, мислення і культури [25, с. 579-580].

М.М.Кашапов у своїй монографії, спираючись на результати наукових досліджень, поділяє рефлексію на такі її форми: інтелектуальну - як компонент теоретичного мислення, що забезпечує людині можливість контролювати й оцінювати хід свого судження, думки; особистісну - як самосвідомість та самоаналіз [9, с. 414].

Викладені положення впевнюють, що вказані види рефлексії відіграють важливу роль у професійному становленні та професійній діяльності педагога. Саме тому розвиток рефлексії в майбутніх викладачів у процесі експериментального навчання ми визначаємо як одну з основних умов успішного оволодіння ними продуктивним стилем педагогічного спілкування та подальшого їх професійного й особистісного самовдосконалення.

Аналіз наукових робіт, в яких розглядається проблема розвитку та формування рефлексивних механізмів, показав існування двох напрямків щодо її вирішення. Перший із указаних напрямків характеризується реалізацією спеціально організованих тренінгів, основною метою яких є розвиток рефлексії. Ці тренінги передбачають різноманітні комплекси складно- організованих методів, що активізують рефлексію в різних сферах її існування.

Другий напрямок досліджень, де рефлексія розглядається як механізм формування тих чи інших якостей особистості, пропонує такі шляхи її розвитку, які є супроводжувальними по відношенню до методів реалізації основної навчальної мети. Так, Л.А.Петровська підкреслює, що "в ролі основи рефлексо- метричної процедури може бути використана практично будь-яка соціально-психологічна методика, що виявляє психологічні позиції та характеристики окремих учасників, а також групи в цілому [22, с. 71].

Аналіз наукових робіт [18, 24, 27] дозволив також вирізнити такі умови та методи розвитку рефлексії, що відповідають інтересам нашого дослідження, а саме: створення в процесі навчання рефлексивного середовища, яке передбачає реалізацію запланованих та ситуативно організованих бесід і запитань, спрямованих на об'єктивацію для себе результатів тієї чи іншої діяльності, взаємодії [18, c. 132]; рішення ситуацій "із життя", педагогічних проблемних ситуацій, ситуацій із минулого досвіду; бесіди або обговорення питань; постійне звернення до теоретичних конструктів, що сприяє підвищенню усвідомлю- ваності процесу навчання; робота, спрямована на усвідомлення учасниками навчання ролі рефлексії у педагогічній діяльності та формування мотивації щодо її розвитку [24, с. 272-274]; отримання зворотного зв'язку в навчальній групі та його порівняння з власною інтерпретацією ситуації або позиції [27, с. 132].

У зв'язку з тим, що в нашому експериментальному навчанні розвиток рефлексії виступає як умова, механізм досягнення основної мети, а саме оволодіння студентами продуктивним стилем педагогічного спілкування, ми вважаємо за доцільне використання вищевказаних педагогічних методів і прийомів, які одночасно дозволяють вирішувати і завдання активізації та розвитку рефлексії, і безпосередні дидактичні цілі кожного етапу навчання.

Подальший науковий пошук з указаної проблеми, на нашу думку, повинен полягати в експериментальній перевірці вирізнених нами умов формування продуктивного стилю педагогічного спілкування у майбутніх викладачів економіки. 

ЛІТЕРАТУРА

Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б.Мещеряков, В.Зинченко. - СПб.: Прайм - ЕВРОЗНАК, 2004. - 672 с.

Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. - К.: "Вища школа ", 1985. - 176 с.

Галузяк В.М. Мотиваційно-ціннісні детермінанти індивідуального стилю педагогічного спілкування: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07; Захищена 06.01.1999; Затв. 12.05.1999. - К., 1998. - 200 с.

Гейхман Л.К. Социально-психологический тренинг как средство анализа и коррекции индивидуального стиля общения // Системное исследование индивидуальности: Пед. докл. - Пермь: МОРСФСР, Пермск. гос. пед. ун-т, 1991. - С. 98-100.

Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивности стиля межличностного взаимодействия // Психол. жур-л. - 1997. - Т. 18 - № 6. - С. 73-83.

Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: Изд- во ЛГУ, 1985. - 168 с.

Исмагилова А.Г. Индивидуальный стиль педагогического общения воспитателя детского сада: Автореф. дисс. ... канд. психол. наук. - М., 1989. - 17 с.

Капітанець С.В. Педагогічні умови формування стилю професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників: Дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02.; Захищена 23.05.2001; Затв. 14.11.01; - Хмельницький, 2001. - 219 с.: іл. - Бібліогр.: С. 180-219.

Кашапов М.М. Психология педагогического мышления / Монография. - СПб.: Алатейя, 2000 - 463 с.

Кашин С.А. Методы стимулирования как средство воспитания учебно-познавательных интересов студентов: Автореф. ... канд. пед. наук, - 13.00.01. - К., 1984. - 22 с.

Ковалев Г.А. Об активном обучении педагогическому общению // Активные методы обучения педагогическому общению и его оптимизации: Сб. науч. тр. / Под ред. А.А.Бодалева. - М.: АПН СССР, 1983. - С. 6-19.

Коваль М.С. Формування індивідуального стилю професійного