Таким чином, можна бачити, що основні розходження динаміки швидкості на дистанції між хлопцями 13-14 років і висококваліфікованими бар'єристами полягають у різниці між швидкістю стартового розбігу до сходу з 1-го бар'єра й швидкістю бігу на наступних бар'єрних відстанях до сходу з 5-го бар'єра (р < 0,05).

Між показниками часу швидкості пробігання відрізків до сходу з 1-го бар'єра і часом (швидкістю) подолання дистанції до сходу з 5-го бар'єра відзначається тісний взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції цих показників - r = 0,7).

Отримані дані дають підставу для висновку, що величина різниці між швидкістю бігу зі старту до сходу з 1-го бар'єра і швидкістю бігу на дистанції до сходу з 5-го бар'єра може служити об'єктивним показником порівняльної оцінки ефективності загального ритму бігу з бар'єрами і використовуватись для контролю у процесі навчання і вдосконалення у юних бар'єристів на етапі початкової підготовки.

При порівняльному аналізі власних даних, у якості «еталона» були прийняті показники бігу на 100 м з бар'єрами у спортсменів високого рівня майстерності (за В. Балахнічовим, 1987), де зазначена різниця складає 1,91 м-с-1, що умовно оцінюється одиницею (1.00).

Оцінка ефективності загального ритму бігу з бар'єрами різного ступеня полегшеності визначалась відношенням різниці між швидкістю розбігу зі старту до сходу з п'ятого бар'єра хлопців 13-14 років, до аналогічної різниці між показниками швидкостей у кваліфікованих спортсменів за формулою:

ЕР = P1 / P2,

де ЕР - ефективність загального ритму;

Р1 - різниця показників швидкості у підлітків;

Р2 - аналогічна різниця в МСМК (еталон).

З таблиці 3 видно, що порівняння чисельних значень ефективності загального ритму у кваліфікованих спортсменів і юних бар'єристів відображає оцінку групового рівня ритму, в залежності від варіантів полегшеності виконання цілісної вправи. Найвищі показники оцінки ефективності спостерігаються при виконанні вправ з бар'єрами, висотою 76,2 см та 84 см, на відстані між ними відповідно 8,25 м та 8,50 м, в порівнянні з іншими варіантами виконання вправ. Це свідчить про те, що дані варіанти бар'єрного бігу є найбільш сприятливими для формування раціонального ритму у відповідності з існуючим рівнем фізичної підготовленості підлітків на етапі початкової спортивної спеціалізації.

Аналіз отриманих даних показав, що у кваліфікованих бар'єристів швидкість бігу між бар'єрами сягає 8,8 м-с-1, а швидкість при подоланні бар'єрів зменшується на 7,7 % і складає 8,12 м-с-1. Таке співвідношення показників швидкості свідчить про те, що ефективність рухового потенціалу спортсменів при переході через бар'єри дорівнює 0,92 у.о. і пробігання бар'єрних блоків виконується з незначним коливанням швидкості.

У хлопців 13-14 років при бігу з бар'єрами, висотою 100 см на відстані 8,80 м, швидкість трикрокового бігу між бар'єрами сягає 5,82 м-с-1, а при переході через бар'єр вона знижується на 18 % і дорівнює 4,78 м-с-1. Коефіцієнт ефективності подолання бар'єрів складає 0,82 у.о.

У варіанті бігу з бар'єрами висотою 91,4 см на відстані 8,50 м міжбар'єрна швидкість сягає 5,99 м-с-1, а при переході через бар'єр вона знижується на 17,8 % і дорівнює 4,92 м-с-1. Реалізація рухового потенціалу бігуна при подоланні бар'єру складає 0,82 у.о.

При пробіганні бар'єрів висотою 84 см на відстані 8,5 м, швидкість бігу між бар'єрами сягає 6,55 м-с-1, а при переході через бар'єри швидкість знижується на 18,8 % і дорівнює 5,32 м-с-1, ефективність реалізації рухового потенціалу при подоланні перешкод дорівнює 0,81 у.о.

При виконанні бігу в самих полегшених умовах з бар'єрами висотою 76,2 см та відстанню 8,25 м, швидкість трикрокового бігу між бар'єрами сягає 6,67 м-с-1, а при переході через бар'єр знижується на 18 % і складає 5,46 м-с-1. Коефіцієнт технічної ефективності переходу через бар'єр дорівнює 0,82 у.о.

Таким чином, можна бачити, що у хлопців 1314 років незалежно від варіантів полегшеності виконання цілісних вправ, втрата швидкості при переході через бар'єри різної висоти і відстані між ними сягає 18,0 - 18,8 %. Відповідно з таким співвідношенням швидкісних показників, оцінка ефективності реалізації рухового потенціалу при переході через бар'єри, у всіх випадках, не перевищує рівня 0,82 у.о., що свідчить про істотне зниження швидкості не кроках через бар'єри. У цілому такий ритм бігу характеризує стрибковий перехід через бар'єри і відбиває недосконалість техніки і недостатній рівень фізичної підготовленості юних спортсменів на даному етапі занять легкою атлетикою.

З метою оптимізації тренувального процесу пропонуємо наступні методичні рекомендації, сприяючі вдосконаленню технічної майстерності бар'єристів:

Для більш специфічного напряму впрацьо- вування спортсменів - спеціалізована розминка, сприяюча більш плавному переходу від підготовчої до основної часті тренувального заняття: роз- міночний біг, вправи на гнучкість, спеціальні бігові вправи, біг з акцентом на відштовхувальну і махову ноги, біг з імітацією переходу через бар'єр через три крока, біг збоку бар'єрів, біг з бар'єрами з низького старту.

Для вдосконалення навички стартового розгону і бігу по дистанції спортсменами різної кваліфікації необхідно збільшити обсяг бар'єрного бігу з низького старту з включенням бігу з високого старту.

Тоді як гладкий біг може чинити збиваючий вплив на техніку бар'єрного бігу, а швидкість