концепцією Фрой- да), то дитина стає емоційно зрілою відповідно свого віку та здатною проявляти самостійність на рівні самостійного вчинку. Символічний рівень розвитку мислення забезпечується включенням у взаємодію з дитиною методів арт-терапії, адаптованих до завдань виховання, та ігрову пісочну терапію. Програма занять Програми є циклом послідовних зустрічей по 1,5 години кожне, в якому поєднуються вербальний і невербальний компоненти «переробки та трансформації» життєвого досвіду дитини. Завдання підібрані так, що дитина «як би повторює» еволюційний шлях розвитку від стадії хаосу до стадії особистісної і групової інтеграції. Програма реалізується в малих закритих групах по 3-5 вихованців. Ведучими програми були психолог та педагог/ вихователь (за умовою попередньої підготовки). Один з них проводив заняття, інший - спостерігав, виконуючи роль «супервізора».
Виходячи з класифікації А.А. Осіпової програму можна віднести: за характером спрямованості - до «каузальних» (спрямованих на джерело і причини відхилень в розвитку дитини з де- приваційною травмою, тобто на порушення первинних об'єктних стосунків та їх відновлення); за характером змісту програма реалізується на рівнях: «особистий», «афектно-вольовий» і «поведінковий» (на рівні взаємодії «вихованець - вихователь»); за формою реалізації програма поєднує «індивідуальний» процес і «груповий»; за наявності програмованої інтервенції ведучого - до «ситуативно-програмованих»; за характером управління корегуючою дією - реалізація починається з «директивного» підходу у взаємодії дитини з ведучим і переходить поступово до «недирективного», а специфіка опрацьованого матеріалу здійснюється навпаки - від «хаотичного» до «структурованого і інтеграційного»; за тривалістю реалізації - «тривала» і «над- тривала» (може тривати 1-4 роки і зачіпає свідомі і несвідомі процеси); за масштабом актуальних завдань - «спеціальна» (допомога дитині, позбавленій батьківського піклування, у «переробці» деприваційної травми з метою подальшої соціалізації і придбання самостійності) [3, с. 8-10] .
У структурі кожного заняття присутні вербальний та невербальний компоненти: 1) неверба- льний компонент: віддзеркалення і переробка досвіду у символічній формі арт-терапевтичних методик (тематичний проективний малюнок, танцювально-рухова терапія, музична терапія і робота з глиною) і методик керованої візуалізації;
вербальний компонент: визначення завдання і рефлексія пережитого досвіту, ідентифікація свого переживання на основі символів та їх інтерпретації (в міру можливості і відповідно до когнітив- ного та емоційного рівня розвитку дитини). Початок і завершення заняття супроводжується танцювально-руховою терапією: «Квітка розкривається», «Ресурсне коло», «Вбити дракона».
Для діагностичних цілей на початку і при завершенні програми використовується діагностична процедура з трьох компонентів: 1) динаміка особистісної інтеграції і індивідуації оцінюється за допомогою діагностичної арт-терапевтичної методики з використанням мандали за принципом «серійного малювання»; 2) динаміка здатності ідентифікувати свої переживання оцінюється за допомогою методики «Країна відчуттів»;
динаміка групової згуртованості і інтеграції оцінюється за допомогою методики тематичного групового малюнка: «Місто, де збуваються мрії» і «Паперова людина: інсталяція».
Для виховання самостійності на основі емоційної зрілості і поліпшення адаптації, на думку А.А. Осипової [3, с. 10], «є найбільш ефективним комплекс прийомів, методів і відповідна організація роботи з клієнтом або групою, що об'єднані в єдину систему». Тому програма має в собі три розділи, що співвідносяться з розділами розвива- льних занять, що паралельно проводить з групою вихованців вихователь. Робота вихователя була спрямована на розвиток когнітивного механізму розвитку самостійності у молодшого школяра, програма «Сім кольорів життя» мала на меті виведення глибинних психоемоційних станів дитини з деприваційною травмою на символічний рівень з наступним усвідомленням та трансформацією. Це дозволило дитині перероблювати свій травматичний психоемоційний досвід та продовжувати психологічний розвиток відповідно свого віку.
Отже, реалізація арт-терапевтичної програми дозволила привести вихованців інтернатних закладів до прояву більшої зрілості та життєстійкості на когнітивному, емоційно-вольовому та по- ведінковому рівнях.
Інтеграція арт-терапевтичного процесу до виховних завдань сприяє розвитку природного прагнення дітей до самостійності. Дитина задовольняє цю потребу під час занять завдяки самостійного вибору: створення малюнку або експерименту з фарбами, глиною, пластиліном та іншими засобами. Підтримка власного бажання дитини є важливим компонентом виховання самостійності саме у просторі інтернатного закладу, коли життя регламентоване, рішення приймаються невідомо де, вплинути на нього у дитини не має ніякої можливості. Якщо дії з художніми засобами, матеріалами та образами будуть реалізовані на підґрунті особистих бажань дитини, тоді у неї закріплюється самоповага та самопочуття «Я це можу...», що є першим кроком до самостійності. Мистецтво приносить радість як дитині, так і дорослому, стає позитивним простором їх спілкування, підготовлює дитину для позитивного сприймання виховних впливів.
ЛІТЕРАТУРА
Боулби Джон. Создание и разрушение эмоциональных связей / Пер. с англ. В.В. Старовойтова. - 2-е изд. - М.: Академический Проект, 2006. - 232 с. - («Психологические технологии»).
Лебедева Л.Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий. - СПб.: Речь, 2007. - 256 с.
Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учеб. Пособие для студентов спец. учеб. заведений. - М.: ТЦ «Сфера», 2000. - С. 512.
Роджерс Н. Путь к целостности человека: человеко-центрированная терапия на основе экспрессивных искусств. Alien Art Studio.1997/ http: // www.ipk.alien.ru/copyright.html.
Рудестам К. Групповая психотерапия. - СПб: Питер Ком, 1999. - С. 384.
Сучкова Н.О. Арт-терапия в работе с детьми из неблагополучных семей. - СПб: Речь; М.: Сфера, 2008. - 112 с.
Флоренская Т.А. Мир дому твоему. Человек в человеке // Воспитание школьников. - 1999. - № 1. - С. 34-39; № 2. - С. 2731; № 4. - С. 37-40.
Эмоциональные нарушения в детском