Перерахуємо деякі вправи, які допомагають клієнтам створювати перші тілесні символи, поки що нескладні: «Руховий теніс», «Мій дзвінкий веселий м'яч», «Веселі ручки», «Гусенятко», «Ростуть дерева» тощо. Ці вправи збільшують потребу в самому процесі танцювальної діяльно - сті, оскільки містять ігрові ситуації.

У чому полягає доцільність таких вправ? Відомо, що руховий акт відноситься до мимовільно керованих систем, які підключаються на різних етапах руху: від рівня А (фонового) до рівня Е (смислового). М.О. Бернштейн писав, що рівень автоматизму, який склався в системі рухової діяльності може бути посилений через нормально діючий довільно скерований рух м'язів [1]. Це може певне передбачення руху: вперед необхідно пустити силу, яка, наче на буксирі, потягне за собою відповідний рух, а кожний рух, з'єднуючись в ланцюжки, створює картину дії, що має відповідний зміст та насичена смислом. Це вже буде рух на вищому рівні. В подальшому цей буксир можна послабити, можна його навіть зовсім прибрати, Фізичні дії залишаються самі по собі буксиром, який дозволяє виражати емоції, образи, почуття.

Яскравим прикладом такого виразу є символ «Вага тіла». Всі смисли символа, які містять слова «вага тіла» може шифрувати психотерапевт клієнту. Дається основа підтексту символу, а розширювати її різним забарвленням може кожний учасник по-своєму. Так, у вступній частині тренінгу, в анкеті учасники дають відповіді на запитання про танець, даючи 10 асоціацій. Такі ж асоціації вони висловлюють на слово «вага», простір рух, ритм. Згідно з поданим алгоритмом самозвіту учасники описують свої переживання на концентрують думки навколо змісту цих понять: 1)наскільки я відчуваю свою вагу? 2) яким чином я відчуваю зв'язок із землею: земля - опора; земля - підтримка. 3) чи можу я довірити свою вагу, своє тіло в його взаємодії з гравітацією, іншим людям? 4) що таке, на мою думку, вага?

Розглянемо смислове наповнення символу «вага тіла» Наприклад, мається на увазі, що вага тіла - це значимість людини, певний статус її, цінність. Особливою відмінністю тілесного символу ваги є те, що клієнт може відчути в матеріальному виразі цю вагу у вправах, рухах різних частин тіла, у взаємодії з партнерами. В цей момент психотерапевт вступає в контакт із клієнтом, який стає досить сенситивним до тілесних відчуттів, відтак цей контакт перетворюється на особливу емоційну взаємодію. Для нашого учасника смисл символу ваги тіла означає привселюдне підняття його терапевтом. Виникає такий психічний стан, який хочеться продовжити, а слова, які відповідають цьому у стану - повторити з високою експресивністю. Рухи, які виконує клієнт, насичені афективно-вольовим та емоційним змістом, викликають асоціації та паралельний потік емоцій в учасника та терапевта. «Вага мого тіла» - я сильний, впевнений, міцно стою на ногах, я маю вагу, я - людина. Від цього у клієнта й психотерапевта виникає почуття радості, гордості, бажання польоту.

Необхідно зазначити, що символ сприймається усіма учасниками групи. В цьому випадку спрацьовує метод «рикошету», коли партнери по взаємодії переймаються спільними переживаннями та емоційними сплесками. Символ також підтримує особисто й самого психотерапевта, надаючи йому внутрішню впевненість у своїх силах, в методиці: «вага тіла», тобто, самоствердження у власній значимості та необмежених можливостях клієнта повинно прорости в процесі подальшої робот и групи.

Механізм впливу психічних станів, які породжуються тілесними символами, можна пояснити словами П.В. Симонова: «Більше за все цінуйте миттєве перевтілення у здорову людину. Важливо відчути цей миттєвий стан повного здоров' я. Згодом ваш мозок незалежно від вас буде шукати шляхи до стану свободи від симптомів захворювання, які він пережив одного разу [9].

Символи використовуються протягом всього тренінгу, однак своє основне призначення виконують у його кульмінаційній частині. Тут відбувається своєрідний діалог психотерапевта з клієнтами, під час якого здійснюється взаємодія на індивідуальному рівнях із залученням учасників групи. Така взаємодія стає можливою в результаті тривалого, кропіткого осягнення внутрішнього світу учасника тренінгу. Призначення такого символа - бути тим таємним ключем, ресурсом, який миттєво відкриває шлях до розв'язання особисті- сних проблем.

Смисл символів від заняття до заняття ускладнюється. Простежимо смислову структуру символів «Я - любов», «Я - танець», «Я - ідеал». Перший символ розкриває загальнолюдську цінність любові, потреби в цьому почутті. Другий - чисто психологічний, який дорівнює смислу дії танцю, він має найважливіше значення для клієнтів. І, нарешті, третій - широкий, для розуміння та закріплення уявлення про власний образ гармонійної людини, місця в просторі, уміння керувати своєю вагою та напрямком рухів, відчуття ритму життя та взаємодії.

Таким чином, проведений аналіз смислової структури символа «Я танець» показує взаємопроникнення танцю та психотерапії. Слова- символи допомагають клієнтам згадувати і в певний момент викликати у себе необхідні психічні та тілесні стани. В цілому загальногрупові символи, які виникають по ходу роботи на ІІІ етапі, можна поділити на міфологічні, наукові, побутові тощо. Перерахуємо деякі з них.

Символ «Моє тіло - вага» містить в собі цілий спектр найважливіших смислів, які виражаються таким змістом: відчуття своєї вагу, силу, значущості; відчуття впевненості через зв'язок із