У сучасних умовах самостійність стає професійно необхідною якістю особистості будь-якого спеціаліста. Отже, у вищій школі самостійна робота студентів займає вагоме місце. Вона передбачає обов'язкове оволодіння прийомами самостійного набуття знань і їх наступного творчого використання. Результатом навчання має бути відкритий та сприйнятливий до всього нового і прогресивного інтелект. [11]

У навчально-методичній літературі поняття "самостійна робота" кваліфікується вченими по- різному. У закордонних дослідженнях не використовується поняття самостійності, якщо студенту надається можливість навчатися, використовуючи інформацію в режимі вільного доступу, що була заготовлена викладачем, оскільки студенту в цьому випадку надається роль "пасивного користувача". [1]

Стосовно України, то майже в усіх вищих навчальних закладах пріоритетними в підготовці майбутніх спеціалістів є формування творчої, активної і самостійної особистості; розвиток інтересу до отриманих знань; формування професійно-направлених мотивів навчальної діяльності. Але не зважаючи на це, досить часто доводиться зустрічатися з пасивним ставленням студентів до занять. Пізнавальна активність майбутніх спеціалістів в навчально-виховному процесі не завжди така, якою повинна бути. Вищий навчальний заклад намагається донести до студента необхідну інформацію та познайомити з практикою. Студенти при цьому повинні розуміти, запам' ятовувати та відтворювати те, чому його навчають. Звичайною практикою є те, що в цих умовах студенти довго залишаються в позиції того, хто навчається: "Я - студент, нехай мене вчать." Вони слухають лекторів, записують учбовий матеріал, не роблячи навіть спроб його самостійної оцінки. Але при точному засвоєнні всього, що передбачено навчальними планами, важливо, щоб студенти вчасно переходили у позицію: "Я - майбутній спеціаліст, я їм стану завдяки своїм зусиллям".

Щоб активізувати процес сприйняття знань при організації навчального процесу вузами розробляються та враховуються форми самостійної роботи студентів. Оскільки процес формування професійної майстерності проходить як під впливом зовнішніх впливів, так і в результаті внутрішньої діяльності, ми вважаємо, що самостійність в роботі невідривно зв'язана з навичками самоорганізації та самодисципліни, вироблення яких в значній мірі забезпечується дотриманням ритмічності в організації навчального процесу (без спадів після сесій або від курсу до курсу). [9] На практиці подібна ритмічність звичайно порушується. На запитання "Як ви звичайно готуєтесь до іспитів?" тільки близько 10% студентів перших та других курсів Одеської державної академії будівництва та архітектури відповіли, що вони готуються протягом семестру, а під час сесії тільки переглядають матеріал. Практика показує, що об'єм часу, який витрачається студентами на самостійну роботу, не збільшується, а падає від курсу до курсу. Хоча у вищому навчальному закладі з самого початку навчання студента створюються об'єктивні умови, які сприяють набуванню навичок свідомої організації особистістю своєї самостійної діяльності. Замість урочної системи тут застосовуються нові форми навчання: лекції, семінари, колоквіуми.

Навчальний процес потрібно переорієнтувати на формування в учнів та студентів бажання й уміння самостійно оволодівати знаннями, використовувати літературу та інші джерела інформації. Суттєвою причиною цього є те, що з одного боку, знання стали більш доступними, але з іншого - жоден навчальний заклад неспроможний надати ідеальну освіту на все життя. Тобто набуття нових знань, умінь і навичок стає необхідним і обов'язковим для кожної людини впродовж усього життя. Не менш важливо навчити застосовувати набуті знання у повсякденному житті, виробити уміння критичного ставлення до отриманої інформації. В сучасних умовах, коли об'єм необхідних для людини знань різко і швидко зростає, вже неможливо робити основний акцент на засвоєння лише певної кількості знань. Важливо привити вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці інформації. Одним з найбільш суттєвих моментів в професійному становленні є виховання у майбутнього спеціаліста самостійного прагнення до постійного вдосконалення й обновлення накоплених знань, неперервному професійному розвитку. Все це зумовлюється успішністю самостійної роботи

майбутнього фахівця. Оволодівши досвідом

самостійної діяльності, майбутній спеціаліст зможе постійно поглиблювати свої знання, виробляти уміння і навички творчої діяльності не тільки у вузі, але і в подальшій професійній діяльності.

Під час самостійної роботи формується самостійність, яка не є рисою волі або характеру, а співвідноситься з самореалізацією особистості, з її активністю щодо внутрішнього спонукання, без зовнішнього примушення, з відносною незалежністю. [8]

Уміння самостійно працювати, думати, осмислювати навчальний матеріал, засвоювати його та вміти застосовувати свої знання стає основною передумовою ефективного формування у студентів професійної самостійності, а також його успішного навчання. Як відзначає Каганов А.Б., спеціаліст, який володіє здатністю і прагненням поповнювати старі і отримувати нові знання, навички і вміння як в області своєї, вузької спеціалізації, так і в масштабі спеціальності або, якщо від нього вимагатиме практика, в області суміжних спеціалізацій і навіть спеціальностей, володіє професійною самостійністю [4]

Важливим фактором в процесі самостійної роботи виступає контроль знань студентів. На відміну від шкільної неперервності він є періодичним, що також сприяє організації студентами своєї самостійної діяльності. Але необхідно враховувати ще й критерії оцінки самостійності в роботі по кожній дисципліні, інакше не завжди вдається відокремити формальне виконання самостійної роботи від дійсно творчого включення в діяльність. Оцінюючи пізнавальну самостійність студентів при вивченні іноземної мови, ми визначаємо рівні самостійної роботи і критерії рівнів самостійної роботи студентів згідно з етапами засвоєння інформації. Ці рівні встановлюються на основі систематичного ускладнення завдань, а також на основі