діяльності у сфері морально-ділових відносин, студенти виділяють знання ділових відносин (19 %), етичних норм, етикету (33 %), знання з психології людини (17 %), комунікабельність (15 %), професійні знання (9 %), знання про культуру країн-партнерів (10 %), знання з культури управління (2,4 %). Низькі показники були виявлені нами у студентів щодо розуміння змісту морально-ділових відносин. Тільки 15 % акцентують увагу на професійних знаннях, компетентності у справі, 15 % - на вихованості, морально- ділових принципах, 8 % - на комунікабельності, діловому мовленні. Не спостерігається чіткість стосовно виділення студентами функцій морально-ділових відносин. Встановлено, що 22 % респондентів називають організаційну, 20 % - комунікативну, 16 % - мотиваційну, 15 % - контрольну, 13 % - планування, 6 % - регулювання, тільки 4,4 % - управлінську, 3 % - дипломатичну головними функціями.
Вивчаючи питання щодо удосконалення своїх знань у сфері морально-ділових відносин нами було встановлено, що 42 % зацікавлені отримувати знання у процесі самонавчання та використання додаткової літератури, 29 % - на прикладі власного досвіду та у період практики, 22 % студентів сподіваються на достатні знання у навчальному закладі, 17,4 % - у процесі спілкування, 10 % бажають оволодіти знаннями на спецкурсах, семінарах, конференціях.
Одержані дані свідчать про потребу надання суттєвих знань щодо питання культури морально-ділових відносин саме у вищому навчальному закладі.
Вивчаючи питання дотримання менеджерами культури морально-ділових відносин нами встановлено, що 81 % респондентів виражають потребу у регулярному дотриманні морально- ділової культури, 12 % надають менеджеру право ігнорувати вимоги культури. Необхідність регулярного дотримання вимог обумовлена такими чинниками, як: гарні відносини в колективі, спілкування (25 %), створення власного іміджу, кар'єри (18,7 %), успіх фірми (16 %), досягнення цілей (10 %), самовдосконалення (9 %), самоповага (5 %). Такі показники, як уникнення конфліктів, помилок, отримання прибутку мають низькі показники (по 1 %). Вивчення чинників, які з погляду студентів, можуть заважати менеджеру дотримуватися вимог морально-ділових відносин показало, що більшість респондентів (26 %) виділяють недостатність знань, 15 % - робочі обставини, 9,3 % - стосунки в колективі, 9,4 % - власні амбіції, 8,3 % - недотримання вимог із боку партнерів, 7,5 % - невихованість, некультурність, 7 % - особисті якості, 4,7 % - політично-економічне життя країни, 4,2 % - отримання прибутку. Низькі відсотки займають: невміння спілкуватися - 2,7 %, відсутність досвіду - 2,3 %, незацікавленість у справі - 2,3 %.
Отже, наявні недоліки та низькі одержані дані не є незворотними, а можуть бути усунені шляхом спеціально організованого навчання, а саме розроблення та упровадження спецкурсу, який би забезпечував системне засвоєння студентами морально- етичних норм у майбутній управлінській діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей особистості та її професійної підготовки.
Узагальнення одержаних даних та кількісне визначення рівня сформованості культури морально-ділових відносин дозволило поділити студентів на три групи з високим, середнім та низьким рівнями наявності цього феномену.
Низький рівень характеризується прагматичною орієнтацією на морально-ділові відносини, відсутністю інтересу щодо відповідного питання, нерозуміння ролі та практичного значення морально-ділової культури у майбутній діяльності; поверховими знаннями лише з питань зовнішнього прояву ділових відносин, відчуття у студентів певних труднощів у осмисленні сутності морально-ділових відносин; спонтанним дотриманням ділових вимог, а іноді навіть ігноруванням до відповідних дій, відсутністю умінь співвіднести вимоги щодо культури морально-ділових відносин у професії менеджера з власними характеристиками.
Середній рівень визначає комунікативну орієнтацію менеджерів на систему морально-ділових відносин, прояв ініціативи з цього питання. Майбутній менеджер на цьому рівні володіє знаннями лише з питань змісту морально-ділових відносин. Студенти визначають епізодичне дотримання вимог ділової культури для успішної діяльності.
Високий рівень. На цьому рівні менеджери усвідомлюють важливість і сутність морально- ділової культури, вони духовно орієнтовані на ділові відносини, прагнуть до постійного вдосконалення знань, володіють знаннями з питань функцій морально-ділових відносин. Характерною особливістю цього рівня є те, що студенти проявляють високу ініціативу та наполегливість з цього питання, широкі та стійкі пізнавальні інтереси. Високий рівень визначається регулярним дотриманням вимог щодо культури морально-ділових відносин, відсутністю ігнорування у дотриманні відповідних вимог, важливістю систематично дотримуватися системи ділових вимог у майбутній діяльності.
На основі констатувального експерименту нами розроблено характеристику сформованості культури морально-ділових відносин на високо - му, середньому та низькому рівнях.
За критерієм орієнтації майбутніх менеджерів при високому рівні 12 % респондентів виявляються як духовно спрямовані. Вони характеризуються яскраво вираженою моральною орієнтацією, має місце глибина і стійкість прагнень, намірів, переконань студентів, моральна принциповість особистих позицій, виявлення раціональності у поведінці.
Середній рівень (34 %) характеризує лише комунікативну направленість респондентів на культуру, при цьому моральна спрямованість виражена недостатньо, виявлено нестійкі прагнення, наміри, переконання, більшість видів діяльності не відрізняється раціональністю, виконується неорганізовано.
При низькому рівні (58 %) орієнтація на культуру морально-ділових відносин має прагматичний характер, деяким студентам властива антиморальна спрямованість прагнень, намірів та переконань. При цьому практичний раціоналізм, організація спрямовані тільки на задоволення своїх потреб і негативно відображаються на компанії та суспільстві в цілому.
В оволодіння знаннями при високому рівні (10 %) студенти надають перевагу суттєвому, а саме досконалому знанні етикету, функцій морально-ділової культури, морально-етичних норм, глибині знань про культуру країн-партнерів; майбутні менеджери виявляють здатність аналізувати ситуації з позиції моральних вимог і поставлених