Говорилося, що вчителю потрібно "з кожним голосом пройти його партію за допомогою скрипки чи власного голосу регента, починаючи звичайно з того голосу, якому приходиться співати головні, основні звуки (мотив, мелодію)", далі приєднувати до нього другий голос, у якого знаходиться найпростіший акомпанемент (терцією чи секстою вниз), у такім відношенні більшою частиною бувають партії дисканта й альта; нарешті приєднати до них інші голоси, проспівавши попередньо з кожним його партію. Розучувати хоровий твір рекомендувалося вроздріб, по фразах, щоб не стомлювати співаючих і підтримувати їхній інтерес [1, с. 88-91].
Деякі цікаві описи свят і звіти про діяльність шкільних хорових колективів того часу були представлені в тогочасній пресі, звітах єпархіальних та губернських спостерігачів, оглядах народної освіти. В інструктивному листі з питань підготовки матеріалів до Всеросійської церковно-шкільної Виставки 1909 р., присвяченої до 25-річчя Височайшого затвердження Правил про церковнопарафіяльні школи, зазначалося: "Все, що могло б дати поняття про такі хори, бажано мати на Виставці: в яких пунктах і як давно хори засновані, хто в них бере участъ (показати вік учасників), як до хорів відноситься місцеве населення й ін. Бажані фотографічні знімки учасників хору" [8, с. 99]. Наприклад, від Херсонської губернії на Виставці були представлені фотографія та опис роботи хору Касперов- ської школи Ананьївського повіту, а також опис роботи хору і наочні посібники з церковного співу Коренихської церковнопарафіяльної школи Одеського повіту (коробки з розрізними нотними знаками наклейки самих учнів) [9, с. 389402].
Найбільш величними і радісними для школярів були різдвяні свята "Віфлеємська зірка". У Херсонській єпархії їх було проведено вперше в 1910 р. [10, с. 5]. Зустрічаємо описи, огляди цих свят, рекомендовану для використання під час їх підготовки літературу в тогочасних єпархіальних відомостях.
Так, наприклад, у грудні 1911 р. в селі Враді- ївці Ананьївського повіту Херсонської губернії в однокласній церковнопарафіяльній школі для учнів цієї та двокласної місцевої церковнопарафіяльної школи було проведено свято "Віфлеємська зірка" "старанням завідуючого цими школами священика Іоанна Іванова (він же й повітовий наглядач) на кошти попечителя цих шкіл І.П. Тарана". Під керівництвом учителя-псаломщика було виконано такі музичні твори:
"Рождество Твоє, Христе Боже наш" - тропар;
"Діва днесь Пресущественного рождає" - кондак свята;
"Христос народжується" - ірмос свята;
"Слава в вишніх Богу" - стихира-концерт;
"Днесь поюще" - коляда з Богогласника;
"Пред тобою, мій Бог" - муз. Ломакіна;
"Боже, Царя храни" - гімн;
Многоліття ініціатору влаштування свята "Віфлеємська зірка" - Архієпископу Ди- митрію;
"Таїнство дивне бачу" - ірмос свята [11, с. 108-109].
27 грудня 1911 р. було проведено свято "Віфлеємська зірка" для учнів церковнопарафіяльної школи міста Єлісаветграда. "Це Різдвяне торжество. (що складалося з двох відділень) почалося суголосним співом хором більш чим з 100 душ самих учнів (хлопчиків і дівчаток), під управлінням учителя співу п. Ситницького, церковних піснеспівів - "Царю Небесний" і "Рождество Твоє, Христе Боже наш". Хором... було симпатично виконано декілька духовних піснесівів і російських гімнів... На закінчення. хором за участю присутніх було проспівано "Многая літа" [12, с. 103].
У Савічевській економії Єлісаветградського повіту в 1911 р. теж проводилося свято "Віфлеємська зірка". Воно розпочалося з виконання тропаря "Рождество Твоє, Христе Боже наш". Потім були проспівані кондак свята, декілька ірмосів й ін. церковних піснесівів. Висока оцінка якості хорового співу учнів - "прекрасний, суголосний спів" - результат наполегливої роботи вчительки А.І. Юдіної, вихованки жіночої вчительської школи в селі Богословському Тульської губернії, у маєтку обер-прокурора Св. Синоду В.К. Саблера [13, с. 106-107].
Добираючи концертні твори, керівники шкільних хорів намагалися більше включати у програму ті з них, які дозволяли ширше ознайомити виконавців і слухачів із здобутками співацького мистецтва, не забуваючи при цьому звертатися до місцевого фольклору та шедеврів вітчизняної класики.
"Херсонські єпархіальні відомості" тоді повідомляли: "Наспіви цих колядок передавалися в Малоросії з роду в рід за переказами, а на сьогоднішній час зібрані, записані і видані Почаївською лаврою під назвою Богогласника... Найбільш відомі збірники колядок і віршів, що представляють досить матеріалу для влаштування свята:
А. Богогласники:
Богогласник, сборник благоговейных песнопений праздникам Господним, Богородичным, нарочитым святым и чудотворным иконам, а также и других набожных, молитвенных, покаянных и умилительных песен - для употребления в церковноприходских школах северо и юго-западного края. - Изд. Училищного Совета при Св. Синоде. - С.-Петербург. Синодальная типография. 1900 г. Разослан Уч. Сов. в церковноприходские школы.
Богогласник или собрание набожных песнопений с переложением оных песней на ноты. Издание Холмского Св. Богородицкого Братства. Холм, Люблинской губ. 1909 г. Цена неизв.
Песнопения Богогласника холмского народно-церковного распева в четырехголосной гармонизации Е. Витошинского. Издание народно-просветительного общества Холмской Руси. 1910 г. Цена 45 коп.
Богогласник, сборник церковных песнопений в 3-голосном изложении, свящ. А. Рождественского, вып. 1. СПб., 1912 г. Издание Виленского Св. Духовск. Братства" [14, с. 26-28].
З великою шаною і благоговінням готувалися вчителі й учні церковнопарафіяльних шкіл до "дитячих молитовних зібрань" у пам'ять Святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, просвітителів слов'янських. Так, "Звіт про життя і діяльність Димитрієвського Херсоно-Одеського Єпархіального Дома за 1912 рік" містить такий опис: "На урочисте молитовне православлення Св. Кирила і Мефодія - небесних заступників церковнопарафіяльної школи, за розпорядженням Єпархіальної Училищної Ради були зібрані всі вчителі й учні церковнопарафіяльних шкіл. Із зворушливим запаленням, під