результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.
Частина людей переконана в тому, що комп'ютер дає нові можливості для творчого розвитку дітей і вчителів, дозволяє звільнитися від нудного традиційного курсу навчання і розробити нові ідеї та засоби виявлення, дає можливість вирішувати більш цікаві і складні проблеми. Інші вважають, що усі: і діти, і дорослі - повинні навчитися здійснювати контроль над машинами, не чекаючи того моменту, коли вони почнуть управляти нами. На погляд цієї групи людей, уміння користуватися комп' ютером - не що інше, як засіб самозахисту. Але і прихильники, і супротивники комп'ютерів переконуються у тому, що в результаті отриманих знань про комп'ютери і здобутих навиків роботи на них діти будуть краще підготовлені до життя і матеріального благополуччя в мінливому світі.
Сутність технології колективного творчого виховання - формування особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все грунтується на засадах моральності та соціальної творчості.
Технологія колективного творчого виховання дає можливість вдосконалювати пізнавально- світоглядну, емоційно-вольову та дієву сфери особистості учня та педагога. Ця технологія - особисто орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити найкраще. Сьогодні вона керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра цей же учень з такою ж зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця. Ця технологія об'єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини.
В основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху" лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Ситуація успіху - це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.
Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Кожному педагогу слід звернути увагу на це положення. Об'єктивна успішність діяльності дитини - це успіх зовнішній, оскільки якість результату оцінюється свідками дійства. Усвідомлення ситуації успіху самим же учнем, розуміння її значимості виникає у суб'єкта після здолання своєї боязливості, невміння, незнання, психологічного утиску та інших видів труднощів.
Серед педагогічних технологій навчально- виховного процесу найбільшу зацікавленість викликала сугестивна технологія, яка є ще малорозповсюдженою. Основою релаксопе-дичного навчання є психічна саморегуляція, яка має велике профілактичне значення. Керування психічним станом відбувається спочатку через регуляцію психічного стану особи, що навчається, за допомогою та під керівництвом викладача, а в міру того, як опановується аутотренінг, переходить в саморегуляцію.
Таким чином, призначення особистісно орієнтованих технологій заключається в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості студента, його здоров'я та індивідуальні здібності, допомагати в становленні його суб'єктності, соціальності, культурної ідентифікації, творчої самореалізації особистості.
ЛІТЕРАТУРА
Адлер А Практика и теория индивидуальной психологии. - М.: Фонд за экономическую грамотность, 1999. - 296 с.
Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. - К.; Донецк, 1993.
Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., 1986.
Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.
Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.
Сухомлинська О.В. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи // Шлях освіти. - 1996. - № 1.
Фэйдимен Дж., Фрейгер Р. Теория и практика личностно- ориентованной психологии: Методика персонального и социального роста. - М., 1996. - 430 с.
Якиманская И.С. Разработка технологии личностно- ориентованного обучения // Вопросы психологии. - 1995. - № 2.