суспільством, оскільки привчає людину відчувати власну значущість, спроможність впливати на процеси, які відбуваються у суспільстві, бути небайдужою до тих явищ дійсності, які відбуваються у навколишньому середовищі.
Як бачимо, навчання у співробітництві розглядається як ефективний метод навчання. Він передбачає сукупність деяких прийомів, які об'єднані загальною логікою пізнавальної і організаційної діяльності учнів, яка відповідає основним принципам даного методу. Можна погодитися з думкою, що тільки тоді той чи інший метод навчання, дидактична система можуть бути реалізовані на практиці, коли вони технологічно, тобто процесуально підкріплені [10, с. 27].
Тому проблема мотивації самостійної навчальної діяльності студентів не менш, а може й більш важлива, ніж спосіб організації, умови і технології роботи над завданням. Іншими словами, таку організацію процесу навчання можна розглядати як таку, що на основі врахування індивідуальних і психофізіологічних особливостей студентів (саме ці особливості визначають його здатність до навчання і темп оволодіння навчальним матеріалом) сприяє розвитку потенціальних (інтелектуальних, творчих, духовних) особливостей студента і формуванню у нього таких здіб-ностей (до самоосвіти, самонавчання, самовиховання, саморозвитку, самовизначення, самостійності, самореалізації), які значною мірою сприятимуть у майбутньому його соціальній і професійній мобільності, життєтворчості, особистісній і професійній реалізації себе у житті.
Важливим є ще те, що оцінки за виконання завдання для перевірки подаються в групі і є приблизно однаковими. Таким чином, змагаються не сильні і слабкі студенти, які виконують свої завдання, а кожний змагається сам з собою, тобто з раніше одержаним результатом.
У підсумку кожен студент виконує і захищає отримані індивідуальні результати лабораторної роботи, ознайомлюється з методами проведення експерименту, апаратами і приладами установки і правилами її експлуатації.
Висновки. Використання нових форм організації навчального процесу базується на збільшенні самостійної роботи студентів. Одним із варіантів організації самостійної роботи на новому рівні є застосування модульного динамічного об'єктно-орієнтованого середовища, що дає викладачу широкі можливості для визначення індивідуальної траєкторії навчання студента з урахуванням його особистих здібностей, прагнень на досягнення навчальних цілей, професійного росту і самовдосконалення.
З дидактичної і методичної точки зору особливості організації підготовки студентів хімічних спеціальностей виступають у навчальному процесі як один з найголовніших засобів активізації пізнавальної діяльності студентів.
Для успішного засвоєння матеріалу необхідно у першу чергу забезпечити мотивацію вивчення, тобто формування і підтримку внутрішнього спонукання, що стимулює студента
ЛІТЕРАТУРА
Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу // Рідна школа. - 2000. - № 8. - С. 8-16.
Легасов В.А. Проблемы развития химии: прорыв в будущее. - М.: Просвещение, 1987. - 238 с.
Ярошок Т.П., Ведь М.В., Сахненко Н.Д. Застосування новітніх технологій фундаментальної підготовки // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Проблеми впровадження кредитно-модульної системи при вивченні фундаментальних дисциплін очима студентів та викладачів". - Харків: Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, 2007. - С. 204-207.
Ничкало Н.Г. Педагогіка вищої школи: крок у майбутнє // Сучасна вища школа: психолого- педагогічний аспект: Монографія / за ред. Н.Г. Ничкало. - К.: Віпол. - С. 3-11.
Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз: Монографія/ В.П. Андрющенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, С.Д. Максименко, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, Я.В. Цехмістер, О.В. Чалий / За ред. В.Г. Кременя. - К: Наукова думка, 2003. - 853 с.
Сироткин О., Сироткин Р. О концепции химического образования // Высшее образование в России. - 2001. - № 6. - С. 137-139.
Товажнянський J1.J1., Романовський О.Г., Пономарьов О.С. Формування і реалізація концепції підготовки національної гуманітарно-технічної еліти в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут": Навчальний посібник. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002. - 160 с.
Талызин Н.Ф. Методика составления обучающих программ. - М., 1980. - 198 с.
Чигиринская Н. Стратегия инженерного образования: междисциплинарный подход // Высшее образование в России. - 2007. - № 2. - С. 37-42.
Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под ред. Е.С. Полат. - М.: Издательский центр "Академия", 2000. - 168 с.