УДК 378:78

Піхтар О.А., Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв

Принципи особистісно орієнтованого навчання у формуванні музичного мислення студента-виконавця

У статті автор доводить доцільність формування музичного мислення студентів шляхом організації особистісно орієнтованої системи навчання. Проектування навчального процесу з урахуванням закономірностей розвитку та саморозвитку особистості створює сприятливі умови для самореалізації творчого потенціалу музиканта-виконавця.

The author of the article maintains that it is useful to shape the student's musical thinking by organizing his/her tuition in such a way that it stimulates his/her greater personal involvement. Bearing in mind the tendencies of the development and self-development of the personality while organizing his/her tuition process creates favorable conditions for better realization of the creative potential of the musician- performer. На сучасному етапі зміни у змісті вищої освіти відбуваються у контексті глобальних тенденцій, найбільш важливими серед яких є орієнтація на особистість студентів у процесі навчання та створення сприятливих умов для їх саморозкриття. Звідси розуміння особистості як самосвідомого відповідального суб'єкта власного розвитку і суб'єкта виховальної взаємодії потребує пошуку нових технологій навчання, де особливо перспективним стає особистісно орієнтований підхід.

Сутність нової освітньої парадигми полягає у зміщенні основного акценту з освоєння к о н к р е т н и х з н ан ь , у м і н ь , н ав и ч о к (системоутворюючий компонент у змісті традиційної знаннєвої освіти - когнітивний) на творчу самореалізацію особистості кожного студента, на її гармонійний розвиток, але не під впливом цілеспрямованих дій викладача, а тільки на засадах рівнопартнерських довірчих суб'єкт- суб'єктних взаємовідносин. І дійсно, ми маємо достатньо доказів того, що традиційна авторитарна модель навчання не сприяє розкриттю природженої індивідуальності, потенційних можливостей, своєрідних особливостей студентів, тоді як творча орієнтованість педагога створює сприятливі умови для їхнього самовизначення, розвитку рефлексивних процесів, зокрема а к т и в і з а ц і ї в н у т р і ш н і х р е з е р в і в самоконструювання суб'єктом власного "Я".

У професійній підготовці студентів музичних спеціалізацій вищих навчальних закладів культури і мистецтв теж виникла необхідність переходу від діяльнісно- особистісної парадигми до особистісно орієнтованої. Нинішнє суспільство як ніколи зацікавлене в майбутніх фахівцях, які поряд з виконавчими навиками та музикознавчими знаннями володіють аналітичними здібностями, досить розвиненим самостійним і критичним мисленням, спрямовані на пошук оригінального вирішення практичних проблем, здатні до творчого засвоєння музичної інформації.

Але дедалі помітніше протиріччя між зростаючими вимогами до творчої особистості музиканта та недостатнім рівнем його реальної готовності до обраної професії. Відтак найважливішим завданням музичної педагогіки стає розвиток особистості музиканта - майбутнього викладача, виконавця, його суб'єктивно-творчої позиції, якісно нового погляду на розуміння власної професійної діяльності. Одним з напрямів педагогічних пошуків розв'язання зазначеної проблеми є вивчення й формування музичного мислення студентів у контексті музично-виконавської діяльності.

Оскільки музика відкриває такий шлях пізнання, де на першому плані - потреба в особистісних функціях студента-музиканта, актуалізація, прагнення до співпереживання, розуміння думок та почуттів іншого - композитора, виконавця, тому саме особистісна орієнтація музичного мислення як одна з центральних проблем у процесі підготовки музиканта-професіонала стає актуальною для нашого дослідження. Адже практична готовність студентів-музикантів до професійної діяльності чималою мірою залежить від рівня й напрямку їх музичного мислення, цілісне формування та гармонійний розвиток якого можна здійснити шляхом організації особистісно орієнтованої системи навчання.

Доцільність особистісного підходу в організації навчання стверджують багато вчених у своїх працях з початку 80-х років ХХ ст. (Ш.О. Амонашвілі, І.Д. Бех, О.В. Бондаревська, В.В. Рибалко, В.В. Сєріков, І.С. Якіманська та ін.). Однак у системі професійної підготовки музикантів цей підхід найменш реалізований з наукової точки зору (Є.О. Гаспарович, Н.Є. Гребенюк, Н.М. Згурська). Особливо слід відзначити, що хоча у досвіді вищої школи вже визначилися шляхи розвитку мислення у процесі навчання музики (Н.П. Антонець, Н.Г. Дя-ченко, С.І. Олефір, Л.П. Яковенко), але досконалий аналіз літератури показав, що розгляд даної проблеми відбувається у відриві від концепції особистісно орієнтованого навчання, що, на наш погляд, перешкоджає її вирішенню. Звідси виникає гостра потреба у створенні оновлених теоретичних основ й адекватної системи дидактичних ситуацій для впровадження цього підходу в навчанні музики.

Треба з'ясувати: в чому ж специфіка особистісно орієнтованої вищої освіти у професійній підготовці музикантів?

Взагалі гуманістична парадигма особистісно орієнтованого навчання виходить з принципу розвитку та саморозвитку особистості - неповторної індивідуальності, її творчої самореалізації. Цей підхід будується на досягненнях гуманістичної психології 60-х років ХХ ст. (А. Маслоу, Ш. Бюллер, К. Роджерс, Р. Мей), ідеї якої сформувалися під впливом філософії екзистенціалізму. Попередниками цього підходу стали ідея індивідуального підходу в працях видатних українських філософів-гуманістів Г.С. Ско-вороди, П.Д. Юркевича, О.О. Потебні та теорія гуманістичної освіти на початку ХХ століття в працях російських учених-педагогів П.П. Блон- ського, В.П. Вахтерова, М.М. Рубінштейна, С.Т. Шацького.

В основі сучасного особистісно орієнтованого підходу теж лежить визнання цінності, унікальності людини, її творчого начала, духовності. Подана концепція освіти припускає допомогу студенту в усвідомленні себе особистістю, на вільний прояв та розвиток своїх здібностей, у здійсненні особистісно значущих і суспільно прийнятних механізмів с а м