УДК 378.14 

П'янковська І.В.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Статтю присвячено аналізу провідного педагогічного поняття «професійна компетентність». У змісті наукової розвідки розкриваються загальні підходи до видів, компонентів, структури професійної компетентності. Порівнюються вітчизняний та європейський підходи до професійної компетентності майбутніх вчителів.

Ключові слова: професійна компетентність, професійна позиція, компонент компетентності.

Статья посвящена анализу ведущего педагогического понятия «профессиональная компетентность». В содержании научного исследования раскрываются общие подходы к видам, компонентам, структуре профессиональной компетентности. Проводится сравнение отечественного и европейского подходов к профессиональной компетентности будущих учителей.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, профессиональная позиция, компонент компетентности.

The article is devoted to the analysis of leading pedagogical concept «professional competence». The scope of the scientific research involves both the general approaches to the kinds, components, and the structure of professional competence, and the comparison of Ukrainian and European approaches towards professional competence of the future teachers.

Key words: professional competence, professional position, competence's component. Актуальність дослідження. Однією із ключових тенденцій сучасної державної політики України є орієнтація на активне входження до європейської та світової спільноти. Перехід до ринкових відносин, структурна перебудова економіки, політичні процеси, криза самої вищої школи потребують пошуку нових підходів до підготовки фахівців, здатних працювати в цьому столітті. Використання європейського досвіду в сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти України. Відповідно до вимог Болонського процесу Україна зобов'язалась узгодити освітню політику щодо створення Європейського регіону вищої освіти. В сучасній Україні освіта «базується на національній ідеї вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні та примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати справжнього громадянина

України, для якого потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього й професійного рівня асоціюється із зміцненням своєї держави» [8, с. 361].

Постановка проблеми в загальному вигляді. Згідно з поглядами провідної вітчизняної дослідниці О. Пометун, компетентнісний підхід в освіті пов'язаний з особистісно-орієнтованим і діяльніс- ним підходами до навчання, оскільки стосується особистості студента й може бути реалізованим і перевіреним тільки у процесі виконання конкретним студентом певного комплексу дій. Він потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі, яка існує об'єктивно, для всіх студентів, на суб'єктивні надбання одного студента, що їх можна виміряти [12, с. 67].

Для реалізації запропонованої моделі необхідно використовувати сучасні підходи у викладанні, чому, у свою чергу, відповідають інноваційні педагогічні технології. На наш погляд, саме інноваційні педагогічні технології якнайкраще відповідають меті розвитку вміння до неперервної самоосвіти та самовиховання студента і фахівця. Їхній психо лого-педагогічний зміст саме у забезпеченні єдності освіти та виховання, гармонійного інтелектуального та особистісного зростання майбутніх фахівців.

З огляду на вище викладені положення метою нашої статті виступає визначення структури професійної компетентності майбутніх учителів (студентів-філологів).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогічній науці активно обговорюється проблема вдосконалення системи освіти шляхом застосування компетентнісного підходу (В. Ані- щенко, В. Бездухов, В. Болотов, М. Волошина, Т. Добутько, Б. Ельконін, І. Зімняя, А. Маркова, А. Михайличгню, О. Овчарук, В. Серіков, А. Тубель- ський, В. Ягупов тощо). У сучасній педагогічній науці досліджуються різні його аспекти в освіті - від розуміння категорії «професійна компетентність», як складного багатовимірного феномену (М. Волошина, О. Дахін, Б. Ельконін, А. Михайличенко, П. Третьяков, С. Шишов), розкриття її змісту (В. Бездухов, А. Маркова, С. Мишина, О. Правдина), моделювання процесу її формування (В. Введенський, В. Болотов, В. Серіков), визначення ключових компетентностей (І. Зімняя, Г. Селевко, П. Третьяков, Т. Шамова) до проблеми формування компетентності у майбутніх фахівців (О. Гура, С. Козак, О. Мармаза, Т. Сорочан, Л. Троєльнікова). Проблеми інноваційних педагогічних технологій, що використовуються для формування професійної компетентності майбутніх фахівців, знайшли відображення у працях Н. Волкової, І. Дичківської, Т. Кошманової, С. Максимюк, О. Падалки, М. Фіцули.

Вагомим внеском до розгляду питань компе- тентностей є документи міжнародних організацій у сфері освіти. Міжнародна комісія Ради Європи в своїх документах розглядає поняття «компетентність» як загальні, або ключові, вміння, базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, кроснавчальні вміння або навички, ключові уявлення, опори, або опорні знання.

Відома вітчизняна дослідниця компетентнісного підходу в країнах Європи та Україні О. Ов

Виклад основного матеріалу. Психолого- педагогічні публікації свідчать про значний інтерес вітчизняних та зарубіжних дослідників до визначення змісту поняття «компетентність». Спроби науковців дати його визначення демонструє різне розуміння ними змісту цього поняття. Наприклад, «компетентність» трактується як:

«...здатність приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію при виконанні функціональних обов'язків» [4, с. 10];

«. не тільки професійні знання, навички і досвід у спеціальності, але і ставлення до справи, визначені (позитивні) схильності, інтереси і прагнення, здатність ефективно використовувати знання й уміння, а також особистісні якості для забезпечення необхідного результату на конкретному робочому місці у конкретній робочій ситуації» [5, с. 96];

«. інтегральна якість особистості, яка проявляється в її загальній здатності та готовності до діяльності, що ґрунтується на знаннях і досвіді, які набуті в процесі навчання і соціалізації та орієнтовані на самостійну і успішну участь у діяльності» [13, с. 139];

«.володіння людиною відповідною компетенцією, яка включає її особистісне ставлення до цієї компетенції й предмету діяльності» [15, с. 60].

Узагальнюючи наведені вище основні визначення