УДК 35.088.6:81'243

Глухова Ю.Б.

АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У МАГІСТРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

У статті розглядаються основні аспекти мовленнєвої компетенції сучасного державного службовця та фактори, що впливають на ефективність процесу навчання.

Ключові слова: зовнішньоекономічні зв'язки, реформування політики, фактори, творчий процес, навички, система, практичні результати, інтерактивна діяльність.

В статье рассматриваются основные аспекты речевой компетенции современного государственного служащего и факторы, которые влияют на эффективность процесса учебы.

Ключевые слова: внешне экономические связи, реформирование политики, факторы, творческий процесс, навыки, система, практические результаты, интерактивная деятельность.

The article deals with the basic aspects of language competence of the modern civil servant and with the factors which influence the efficiency of the educational process.

Key words: foreign economic relations, political reforming, factors, creative process, skills, system, practical results, interactive work.

Сучасний стан розвитку зовнішньоекономічних зв'язків потребує якісно нового підходу не тільки до викладання економіки й управління, а й до мовної підготовки майбутнього фахівця, якого вже не можна уявити без належного володіння іноземною мовою.

На сьогодні в Україні чимало зроблено для реформування політики в сфері вивчення іноземних мов. Розроблено проект концепції викладання, проект державного освітнього стандарту та навчальні програми. Політика країн Європи та США в галузі державного управління спрямована на перетворення теорії та практики сучасної гуманітарної освіти: іншомовна компетентність є важливою рисою фахівця в сфері економіки, права й державного управління.

Проблемами розвитку іншомовної компетенції фахівців займались такі вітчизняні вчені, як А.А. Вейзе, Л.В. Кнодель, В.К. Шпак, І.П. Ага- бекян, Т.Н. Шишкіна, 1.1. Воронова, Л.В. Авер'я- нова та ін. Серед зарубіжних - H. Cecil, A. Riley, F. Russell, Ch. Locke, S. Robbins, R. Barnard, J. Cady та ін. Доктор педагогічних наук, професор Мінського державного лінгвістичного університету А.А. Вейзе зазначає, що «(...) фактичні потреби народного господарства обумовили зсунення інтересу до іноземних мов в бік «спеціальних підмов» [1]. Тобто йдеться про іноземну мову професійного спілкування.

Саме беручи до уваги такі вимоги сьогодення, мета даної статті полягає в аналізі факторів, які впливають на ефективність викладання іноземної мови в умовах магістерської освіти за спеціальністю: «Державна служба», висвітлюванні основних аспектів мовленнєвої компетенції та внесенні пропозицій щодо вдосконалення навчального процесу.

До факторів, які впливають на характер та ефективність викладання іноземної мови, можна віднести такі, як:

базовий рівень слухачів;

мотивація до вивчення іноземної мови;

загальна тривалість курсу;

інтенсивність занять;

форма проведення занять;

матеріальна база (забезпеченість аудіо та відео матеріалом, підручниками, наявність спеціально обладнаного приміщення, комп'ютерна забезпеченість).

Проаналізуємо певні з вищевказаних факторів.

Базова освіта з іноземної мови у слухачів- магістрантів зазвичай неоднорідна. Тому протягом першого триместру програмою передбачається вивчення та повторення загального курсу, викладання якого доцільно будувати на таких провідних методиках, як «The New Cambridge English Course», «New Cambridge Advanced English», «Reading & Writing Targets» by V. Evans and

J. Dooley та інших. Дані методики дозволяють здійснити комплексне повторення та поповнення основних лексико-граматичних одиниць, вдосконалюючи навички говоріння, читання, письма та сприйняття на слух (аудіювання), які є основними аспектами мовленнєвої компетенції.

Розглянемо деякі з цих аспектів:

Говоріння або комунікація є важливою складовою процесу та цілі навчання іноземній мові. Значним для організації ефективного навчання є принцип особисто-орієнтованого спілкування. Мова розуміється як глобальне явище, яке охоплює всі види комунікації у суспільстві. Мінімальною ж одиницею, яка інтегрує мовні елементи для процесу комунікації, є така речова дія, в якій здійснюється спілкування. Тоді володіння мовою - це, перш за все, здатність брати участь у реальному спілкуванні, а знання окремих елементів мови має допоміжне значення [2]. Тому комунікативна практика повинна будуватись на ситуаціях реального життя, які включають обмін інформацією та думками, допомагають здійснювати лексичну корекцію, тобто стимулювати обмін новими словами та повторення відомих лексичних одиниць. Парна та групова робота може значно збільшити кількісні та якісні показники даного вида діяльності як у сфері поповнення словникового запасу, так і в розвитку вільного мовлення.

Використання іноземної мови у практичній діяльності за фахом має на увазі не тільки усне спілкування, а й роботу з фаховою літературою. Тому навчальний процес має включати розвиток різних видів читання, анотування та реферування, реферативного і повного перекладу, відбір фахової лексики. За мету при опрацюванні фахової літератури ставимо практичне застосування, закріплення і систематизацію вивченого лексико-граматичного матеріалу і удосконалення набутих вмінь і навичок на новій лексичній базі оригінальних неадап- тованих економічних текстів. Читання таких текстів здійснюємо, звичайно, на наступному етапі вивчення мови, коли студенти ознайомлені з певними вимогами до перекладу, вміють розрізняти в прочитаному лексичні і граматичні явища, мають певний запас фахової термінології [3].

Навчання іншомовного аудіювання розглядається нами як активний творчий процес, що передбачає цілеспрямовану вмотивовану мовленнєву діяльність студента, спрямовану на сприйняття мовної форми і розуміння змісту повідомлення. Існувала точка зору, що аудіювання є легким вмінням, і якщо викладач зосередить всі свої зусилля на навчанні говоріння і забезпечить володіння цією мовленнєвою діяльністю, то розуміти мовлення студенти навчаться стихійно, без спеціального цілеспрямованого навчання. По-милковість цієї концепції доведена в теорії та на практиці. Єлухіна Н.В. відмічає, що незважаючи на те, що аудіювання та говоріння тісно взаємопов'язані, вміння говоріння ще не забезпечує вміння вільно розуміти усне мовлення у тих самих межах. Досягти рівномірного розвитку цих двох