вмінь можливо тільки за умов використання спеціальних вправ на розвиток вмінь та навичок розуміти усне мовлення у різноманітних ситуаціях спілкування.*
Отже мету навчання студентів аудіюванню англійського мовлення можна визначити як формування іншомовної комунікативної компетенції відповідного рівня в аудіюванні, якій у кінцевому результаті буде представлений перелік основних адитивних вмінь, що мають сформуватися. А саме:
Студент розуміє в ході розмови висловлення співрозмовника на професійні, наукові, соціальні та інші теми, в яких розв'язуються комунікативні завдання, що входять до цілей навчання усного мовлення. Цим самим студент демонструє володіння всіма компонентами комунікативної компетенції (у межах вивченої тематики, предметного змісту, засвоєного мовного матеріалу).
Студент розуміє (глобально, докладно чи критично - залежно від комунікативних намірів) різноманітні складні тексти великого обсягу, монологічні повідомлення при одноразовому сприйманні їх на слух і розкриває імпліцитно інформацію, що міститься в них.
Успішність аудіювання залежить:
Від самого слухача (від рівня володіння іноземною мовою, розвитку мовленнєвого слуху, пам'яті, наявності уваги, інтересу до процесу навчання, його індивідуально-психологічних особливостей).
Від мовних особливостей аудіо тексту та його відповідності мовленнєвому досвіду і знанням студентів.
Від умов сприймання аудіо повідомлення [4].
Як зазначено вище, другим впливовим фактором є мотиваційний фон слухачів. Зрозуміло, що у студентів з різним рівнем підготовки, кругозору, культури та очікувань мотивація до вивчення іноземної мови не може бути однаковою. Але вона є тим фундаментом, на якому будується весь навчальний процес. Іншими словами, ігноруючи створення належної мотивації, постановку чітких цілей та підтримання високого мотиваційного рівня в групі, жоден процес навчання не може бути успішним. Виходячи з цього, необхідно підключати таки види мотивації, які пов'язані з професійними інтересами групи. Важливо постійно пояснювати, яке практичне застосування у повсякденному та професійному житті знайде та або інша вправа. Не менш важливим є створювання системи особистих очікувань результату навчання, тобто планувати результат навчання для кожного у вигляді «ступенів просунення» або «карти особистих цілей», де чітко визначати терміни та очікувані практичні результати. Для підтримки постійних позитивних очікувань, погоджених з ціллю навчання, доцільно періодично повертатись до їх обговорювання і корекції. Тоді при чіткому погоджені цілей, позитивної мотивації та планованих результатах процес навчання стане більш ефективним.
Ще одним фактором є загальна тривалість курсу навчання. Через те, що тривалість курсу магістерської освіти державних службовців складає один рік, доцільно використовувати тренін- гову форму занять з інтенсивністю три - чотири рази на тиждень.
Тренінгова форма передбачається в малих та великих групах з використанням інтерактивних методів.
Особливістю роботи в малих та великих групах є безпосередня взаємодія учасників, їх спільна, узгоджена діяльність. Для того, щоб спілкування на занятті було ефективним, слід враховувати певні кількісні та якісні характеристики групи: оптимальний об'єм (10-12 чол.), гетерогенність групи, просторове розміщення учасників спілкування (сидячи, обличчям один до одного, півколом), тощо.
Згідно з розробками американських вчених інтерактивну діяльність можна поділити на 4 види: 1. Обмін інформацією в умовах обмежено - го співробітництва.
Обмін інформацією в ході необмеженої взаємодії.
Обмін та збирання інформації.
Обробка інформації: завдання на вирішення проблем.
Ціллю занять у малих (2-3 чол.) та великих (5-8 чол.) групах є розвиток та забезпечення кре- ативно-когнітивної діяльності слухачів [5].
Таким чином, тренінгова форма інтенсивного навчання передбачає взаємодію та співпрацю викладача і учасника, викладача і групи, учасників між собою, що сприяє розвитку потреби в узгодженій спільній діяльності, яка сприяє успішній корекції базового рівня на першому етапі навчання, збільшує мотивацію до навчання, забезпечує швидке та ефективне формування необхідних комунікативних вмінь і навиків.
ЛІТЕРАТУРА
Вейзе А. А., Киреев Н.Б., Мирончиков И.К. Перевод технической литературы с английского на русский. - Минск, 1997. - 7 с.
Моісєєва Ф.А., Филипенко С. Л. Основи розробки інтенсивного курсу англійської мови для студентів немовних ВНЗ // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта - 2004». - 21 с.
Трубнікова О.Ю., Ліхневська Т.А. Розвиток навичок читання та перекладу економічної літератури // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта - 2004». - 35 с.
Іваненко М.Б. Реферат для вступу до аспірантури. - К., 2007.
Ігнатова Н.Н. Інтерактивна комунікація в навчанні іноземним мовам // Матеріали VII міжнаро-дної науково- практичної конференції «Наука і освіта - 2004». - 55 с.
Плигин А., Максименко И. Now Let's Play English: Личностно-ориентированное обучение английскому языку. - М.: «Олма-Пресс», 2005.
Лебединская Б.Я. От чтения к устной речи: пособие по английскому языку. - М.: «Высшая школа», 1992.
Кнодель Л.В. Англійська для юристів. - К., 2007.
Шпак В .К. English for Economists and Businessmen. - К.: «Вища школа», 2001.
Swan M., Walter C. The New Cambridge English Course. - Cambridge University Press, 1999.
Harmer J. Teaching and Learning Grammar. - Longman, New York.
Virginia French Allen. Techniques in Teaching Vocabulary. - Oxford University Press.