в чотири етапи, тобто в чотири дні.
Перший день - опрацьовується завдання колективу, який працює по промисловому комплексу.
Завдання - це основне практичне питання, на рішення якого повинні бути направлені зусилля. Для цього кожний учасник повинен сформулювати завдання так, як він його розуміє, і виробити розуміння завдання групою. Вона показує реальну ситуацію, яка відбувається зараз в промисловому комплексі і показує бажаний результат, якого потрібно добитися.
Другий день роботи групи - пошук рішень. Для цього потрібно виявити ступінь новизни завдання, тобто визначити наявність аналогів завдання і їх рішень, якими можна було б скористатися. Якщо необхідно - виявити нові засоби рішення завдання.
На плакаті показано вже існуючу модель промислового комплексу. Це низка об'єктів, які між собою малопов'язані і де кожне підприємство окремо від інших шукає джерела придбання сировини і джерела збуту своєї продукції. Тобто кожний окремий об'єкт вирішує проблеми сам. Внаслідок цього в кожного з них вузьке коло можливостей для вирішення завдання.
Також наведено бажану ситуацію. Вноситься пропозиція об'єднати окремі об'єкти промислового комплексу в корпорацію. Надалі збирається "круглий стіл", де засновники вирішують загальні проблеми, виробляються стратегії їх рішення і таким чином розширюється коло закупівлі сировини і збуту продукції. За рахунок того, що корпорація розширюється - розширюється коло країн поставки товару, підвищується якість товару і його конкурентоспроможність.
Третій день - робота над рішенням, яке прийняла група.
Для розробки цього рішення за основу взята корпорація, в яку входить низка підприємств-засновників, які вносять до неї свій внесок. Це дозволяє, наприклад, різні підприємства з обробки сировини і виготовлення деталей об'єднати в підприємство, що виробляє вже кінцевий продукт. Це дозволить збільшити прибуток.
Засоби управління корпорацією існують різні: як машиною, як організмом. Ці засоби більш прийнятні для управління окремими об'єктами. Оскільки нами розглядається група об'єктів, то саме ефективний спосіб управління - організаційний. Ведеться робота об'єктів як єдиної організації, де кожний вносить свій внесок у корпорацію.
Четвертий день - рішення, які були прийняті групою, відображені вже на мапі міста. Тут указується необхідність установлення нових об'єктів промисловості, перетворення старих об'єктів, їх взаємозв'язок між собою. Показується підприємство, яке має більш ефективне і вигідне місцезнаходження для центру корпорації.
Після завершення групової роботи перед групою було завдання визначити термін реалізації свого проекту. У ході розробки програми з'ясовано, що проект може бути впроваджений у два етапи після зміни системи управління містом.
На першому етапі необхідно створити образ основного завдання робочої групи даного комплексу. Завдання - розробити механізм залучення людей з обмеженими фізичними можливостями в процес розвитку міста.
Другий етап - це пошук напряму розробки найефективніших рішень робочої групи. Мета - за наявності соціальної і інфраструктурної підтримки передати досвід, знання і цінності від людей похилого віку молодому поколінню.
На третьому етапі необхідно розробити образ системи для створення соціального комплексу нового типу. Тобто забезпечити людей з обмеженими фізичними можливостями всім необхідним устаткуванням для того, щоб людина могла творити і втілювати свої ідеї в реальність для розвитку міста. За наявності оздоровчих, психологічних центрів і пансіонатів-госпіталів центр нової якості життя буде зразком нового соціального комплексу.
Для реалізацій даного комплексу необхідна економічно тверда основа.
На плакаті відображено кінцевий результат цієї роботи - проект міста майбутнього.
Проект складається з декількох комплексів, які існують в місті, але їх може бути і більше. Для того щоб проект реалізувався, потрібна програма поетапної роботи.
Перший етап - створення адміністративно-управлінського комплексу, який взаємозв'язаний зі всіма комплексами міста.
На другому етапі реалізується промисловий комплекс, який є основним комплексом міста, і комплекс малого і середнього бізнесу.
Третій етап - це розвиток освітнього і молодіжного житлового комплексу.
На четвертому етапі реалізується соціальний комплекс. Це найскладніший комплекс. Для його реалізації потрібен економічний фундамент. Цим фундаментом є промисловий комплекс та комплекс малого і середнього бізнесу.
На п'ятому етапі реалізується комплекс інфраструктури, який перебудовується під решту комплексів після їх реалізації.
Після того як проекти різних комплексів реалізуються, буде досягнута основна мета проекту.
Таким чином, практична апробація теоретико-методичних засад освоєння технології розробки програм розвитку муніципальних утворень для попередньої підготовки членів робочих тематичних груп до участі в корпоративних семінарах-тренінгах і проведення муніципальних реформ, показала таке:
Застосування результатів показового прикладу використовування нової методології розвитку міст забезпечує підготовку різних за профілем освіти і досвіду учасників семінарів-тренінгів до застосування єдиної методології рішення проектних програмних завдань.
Використання показового демонстраційного прикладу кращого рішення аналогічних завдань - найефективніший засіб підготовки конкурентноздатних команд в обумовлені замовником терміни.
Література:
1. Акофф Р. Планирование будущего корпораций / Под ред. В.И. Данилова-Данильяна. - М.: Прогресс, 1995. - 325 с.
2. Мазур И.И., Шапиро В.Д. Реструктуризация предприятий и компаний: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЗАО "Изд-во "Экономика", 2002. - 456 с.
3. Рассел Д. Арчибалд. Коллективное планирование проектов: необходимость, методы и преимущества // Мир управления проектами / Под ред. Х. Решке, Х. Шелле; Пер. с англ. - М.: Аланс. 1993. - С. 174 - 183.
4. Френсис Ж. Гуияр, Джеймс Н. Келли. Преобразование организаций: Пер. с англ. - М.: Дело, 2002. - 376 с.