АНАЛІЗ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

План

1. Яке місце в навчальному процесі займає аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів?

2. Які функції аналізу й оцінювання знань учнів?

3. Які види контролю за результатами навчальної роботи учнів виокремлюють у педагогіці?

4. Які методи використовують у процесі аналізу й оцінювання навчальних досягнень учнів?

5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання навчальної діяльності школярів?

6. Яка історія становлення критеріїв оцінювання знань учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах?

7. У чому сутність рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів?

8. Якими правилами повинен користуватися вчитель для забезпечення оптимальності процесу оцінювання навчальної роботи школярів?

9. Література

12.1. Яке місце в навчальному процесі займає аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів?

Аналіз і оцінювання знань, умінь та навичок учнів — невід'ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки навчального процесу він є, з одного боку, завершальним етапом оволодіння певним змістовим блоком, а з другого — своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності. Важливу роль у цьому процесі відіграє психологічний аспект: кожна людина, передусім школяр, очікує, щоб її діяльність була оцінена. Це важливий стимул для подальшої наполегливої праці школяра, утвердження його статусу в колективі. Народна мудрість говорить: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".

12.2. Які функції аналізу й оцінювання знань учнів?

Система аналізу й оцінювання знань, умінь та навичок учнів передбачає виконання таких основних функцій: навчальної, діагностичної, стимулювальної, виховної.

Навчальна функція полягає у забезпеченні зворотного зв'язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання, в якому беруть участь два суб'єкти — учитель і учні.

Тому система навчання може функціонувати ефективно за умов дії прямого і зворотного зв'язків (рис 33).

Рис. 33. Зв'язок між учителем і учнями

Діагностична функція передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів. Процес навчання має форму концентричної спіралі. Якщо на нижчих рівнях учіння виникли прогалини, то буде порушена закономірність спіралеподібної його структури. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх і тільки після цього рухатись далі.

Стимулювальна функція зумовлена психологічними особливостями людини, які проявляються у бажанні особистості отримати оцінку результатів своєї діяльності, зокрема навчальної. Учитель своїми діями має допомогти учням усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулюватиме школярів до активної пізнавальної діяльності.

Виховна функція полягає у впливі аналізу й оцінки навчальної діяльності на формування в учнів низки соціально-психологічних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, дбайливості, охайності, наполегливості тощо,

12.3. Які види контролю за результатами навчальної роботи учнів виокремлюють у педагогіці?

Залежно від дидактичної мети використовують такі види контролю за навчальною роботою учнів: попередній, поточний, повторний, тематичний, періодичний, підсумковий, комплексний.

Попередній контроль має діагностичний характер. Напередодні вивчення певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на раніше вивченому матеріалі, учитель повинен з'ясувати рівень розуміння опорних знань, актуалізувати їх з тим, аби успішно рухатися вперед.

Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.

Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив К.Д. Ушинський: хороші дидакти те й роблять, що без кінця повторюють і кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'яті.

Тематичний контроль пов'язаний із перевіркою знань, умінь та навичок у межах розділу чи теми конкретної навчальної дисципліни.

Періодичний контроль має на меті встановити, яким обсягом знань володіють учні з тих чи інших проблем.

Підсумковий контроль спрямований на з'ясування рівня засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершенні вивчення навчальної дисципліни. Його проводять у формі заліку, іспиту.

Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань з кількох суміжних дисциплін. Наприклад, можна з'ясувати рівень знань учнів з історії, літератури, народознавства.

12.4. Які методи використовують у процесі аналізу й оцінювання навчальних досягнень учнів?

Традиційно в практиці загальноосвітніх навчально-виховних закладів використовують такі методи аналізу й оцінювання знань, умінь та навичок учнів: усну, письмову, графічну, практичну, тестову перевірки.

12.5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання навчальної діяльності школярів?

У процесі аналізу й оцінювання пізнавальної діяльності учнів треба дотримуватися таких вимог: об'єктивності, систематичності, диференційованості й урахування індивідуальних особливостей учнів, гласності, єдності вимог, доброзичливості.

12.6. Яка історія становлення критеріїв оцінювання знань учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах?

В історії розвитку шкільництва мали місце різні підходи до визначення критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок учнів. У Росії до 1917 р. користувалися то словесною, то цифровою 7-бальною або 5-бальною системою. 31918 р. в радянській школі було скасовано бальну систему оцінювання; відповіді оцінювали словами "задовільно" і "незадовільно". У 1936 р. повернулися до 5-бальної словесної оцінки знань учнів: "відмінно", "добре", "посередньо", "погано", "дуже погано". На початку 1944/45 навчального року словесна система була замінена цифровою — "5", "4", "3", "2", "1". У1993 р. діапазон оцінювання навчальної праці був звужений до 4-бальної шкали — "5", "4", "З","2".

Критерієм оцінки знань, умінь і навичок учнів є точно обрана величина, що виступає вимірником якості навчальної діяльності. У 2000 р. у загальноосвітніх навчально-виховних закладах України було запроваджено 12-бальну шкалу оцінювання навчальних досягнень учнів.

У виданому Міністерством освіти і науки України документі "Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти" зазначено: "Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції"1.

Поняття компетенції не зводиться ні до знань, ні до навичок, а належить до сфери вмінь. Отже, під компетенцією розуміють загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню. Виходячи з цього й були запроваджені рівні компетенції та критерії їх оцінювання.

Рівні компетенції та критерії їх оцінювання

1 Рівні компетенції | Критерії

1 | 2 | 3

І. Початковий | 1 | Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями

2 | Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні

3 | Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу

II. Середній | 4 | Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні

5 | Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити значну його частину

6 | Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може ана-тізуватн навчальний матеріал, порівнювати та зобити висновки, виправляти допущені помилки

Ш. Достатній | 7 | Учень здатний застосовувати вивчений матеріал іа рівні стандартних ситуацій, частково контро-ювати власні навчальні дії, наводити окремі вла-ні приклади на підтвердження певних тверджень

8 | Учень вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом вчителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом вчителя

9 | Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу

IV. Високий | 10 | Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем

11 | Учень вільно висловлює думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях

12 | Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання

Це загальні положення, які враховуються при застосуванні бального оцінювання. Більш чіткий характер мають нормативи оцінок, які подано в навчальних програмах з окремих дисциплін, оскільки співвідносяться з конкретними знаннями, уміннями та навичками учнів з предметів. Вчитель повинен ознайомитися з ними і керуватися в повсякденній роботі.

Іншою формою оцінювання є оцінне судження. Воно сприяє розумінню учнями якості та рівня засвоєних знань, умінь і навичок, включає оцінку способів роботи учнів, їх ставлення до навчання, ступінь їх старанності, коротко характеризує відповіді учнів. Обґрунтовуючи бал, вчитель аналізує виявлені знання за формою, змістом, обсягом, з погляду правильності та виразності мовлення. Значну користь можуть принести окремим учням вказівки вчителя про те, які саме прогалини в знаннях треба подолати, яку конкретну роботу потрібно для цього виконати. Важлива мета використання оцінного судження — зробити вимоги та критерії оцінки вчителя відомими всьому класу. З використанням оцінного судження