Формою оцінки є також емоційне ставлення. Воно знаходить своє вираження у так званих "малих формах": міміці, жестах, модуляції голосу, зверненні до учня, в коротких схвальних, виправляючих, критичних зауваженнях вчителя тощо.

12.7. У чому сутність рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів?

Рейтингова система передбачає визначення рівня оволодіння учнями змістом навчального матеріалу кожної теми чи блоку цілісного курсу, сформованості вмінь і навичок.

Для запровадження рейтингової системи необхідно дотримуватися таких правил: повне охоплення всього обсягу навчального матеріалу та навчальних завдань; чітке визначення мінімуму знань, умінь і навичок як обов'язкової умови поступального руху в процесі навчання; поділ змісту навчального матеріалу і навчальних завдань на чітко окреслені та зрозумілі дидактичні блоки з визначенням критеріїв оцінювання якості їх опанування; відкритості й гласності процесу визначення рівня оволодіння знаннями.

Використання рейтингової системи потребує дещо іншого підходу до технології аналізу та оцінювання навчальної діяльності учнів, а також узгодження рейтингових показників з офіційно діючими критеріями оцінок у школі. Ця система ґрунтується на демократизмі, сприяє гуманізації навчально-виховного процесу, підвищенню відповідальності за виконання навчальних завдань, позитивно впливає на активізацію навчальної діяльності, стимулює учнів до систематичної праці.

З кожної дисципліни зміст навчального матеріалу, конкретні завдання необхідно розподілити на блоки, модулі, визначити терміни виконання кожного завдання, форми звітності, суму балів, співвідношення кількості балів з традиційними оцінками.

12.8. Якими правилами повинен користуватися вчитель для забезпечення оптимальності процесу оцінювання навчальної роботи школярів?

Для забезпечення оптимальних умов для оцінювання навчальної роботи учнів варто дотримуватися таких правил:

1. Пам'ятайте, що аналіз і оцінювання знань, умінь та навичок учнів — шлях забезпечення зворотного зв'язку в процесі навчання.

2. Домагайтесь систематичності в аналізі й оцінюванні знань, умінь і навичок учнів.

3. Створюйте ситуацію значущості процесу перевірки й оцінювання навчальної діяльності учнів.

4.3 повагою ставтесь до навчальної роботи вихованців.

5. Не витрачайте часу на з'ясування в учнів: "Що було задано додому?"

6. Створюйте позитивний емоційний настрій учнів під час опитування.

7. Перевіряючи виконання учнями домашнього завдання, зосереджуйте увагу на результативності цієї роботи за рівнем оволодіння новими знаннями, вміннями та навичками.

8. Чітко формулюйте запитання, яке спонукало б учнів до активного мислення, витримуйте паузу, яка дає змогу учням зібратися з думками; тільки після цього запрошуйте конкретного учня для відповіді.

9. У важно слухайте відповідь учня, схвальним словом, жестом, мімікою стимулюйте мисленнєву активність вихованців.

10. Не переривайте монологічну відповідь учня; робіть аналіз після її закінчення.

11. Враховуйте індивідуальні особливості учнів (повільність мови, темперамент, мовні дефекти тощо).

12. Залучайте учнів до перевірки рівня оволодіння знаннями, виконання письмових робіт інших учнів.

13. Короткі відповіді учні можуть робити не піднімаючись із місця.

14. Аналізуйте якість відповіді учня, а не його особистість.

15. Після завершення відповіді робіть її короткий аналіз, аргументовано й об'єктивно оцінюйте.

16. Залишайте за учнями можливість повторно опрацювати навчальний матеріал, виконати навчальне завдання відповідно до їх індивідуальних розумових можливостей.

17. Під час відповіді учень може користуватися опорними схемами, наочними посібниками.

18. Забезпечуйте оптимальні умови для всебічної перевірки знань, умінь і навичок учнів за допомогою різноманітних методів.

19. Оволодівайте технікою поурочного бала.

Список рекомендованої літератури:

1. Андрущенко В. Основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні на рубежі століть (Спроба прогностичного аналізу) //Вища освіта України. — 2000. - № 1. - С. 11 - 17. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. - К.: Ли-бідь, 1997.

2. Грішнова О. А. Людський капітал (формування в системі освіти і професійної підготовки). - К.: Знання, КОО, 2001.

3. Джуринский А. Н. Развитие образования в современном мире. - M.: Владос, 1999.

4. Кипень В., Коржів Г. Викладачі вузів: соціологічний портрет -Донецьк, 2001.

5. Кремень В. Г. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. - 2002. - 28 грудня. - № 102 - 103. Литвин В. М. Українська культура й освіта в контексті суспільних трансформацій // Урядовий кур'єр - 2002. - 24 вересня. - № 175.

6. Макаренко А. С. Про мій досвід // Твори: В 7 т. - К.: Рад. пік, 1954. - Т. 5.

7. Педагогічна майстерність / За ред. І. А. Зязюна. — К.: Вища шк., 1997.

8. Сурмін Ю. Кінець епохи "старанних відмінників" // Синергія. - 2001. -№2-3 (З- 4).

9. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання // Вибрані педагогічні твори: У 2 т. - К.: Рад. шк., 1983. - Т. 1. Ушинський К. Д. Твори: В 6 m. - К.: Рад. шк., 1952. - Т. 1. Фініков Т. Сучасна вища освіта: світові тенденції України. -К.: Таксон, 2002.