КЕРІВНИЦТВО ЗАГАЛЬНООСВІТНІМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМИ ЗАКЛАДАМИ

План

1. Що таке школознавство?

2. На яких принципах ґрунтується керівництво закладами освіти?

3. Яка структура управління закладами освіти в Україні?

4. У чому особливості управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?

5. Якими повноваженнями наділені загальні збори загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

6. Які повноваження має рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

7. Які функції директора загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

8. Які повноваження педагогічної ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

9. Яка структура управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?

10. Якими критеріями оцінюють управлінську діяльність директора загальноосвітнього закладу?

11. Література

25.1. Що таке школознавство?

Школознавство — це галузь педагогічної науки, яка займається дослідженням змісту і методів керівництва шкільною справою, вивчає принципи та організаційні засади діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

До кола проблем школознавства належить розробка таких питань: а) принципи управління та керівництва школою; б) діяльність органів народної освіти; в) керівництво навчально-виховною роботою в загальноосвітніх навчально-виховних закладах; г) зміст і методи планування та контролю; д) наукова організація педагогічної праці; е) організація обліку та звітності.

25.2. На яких принципах ґрунтується керівництво закладами освіти?

Керівництво закладами освіти ґрунтується на таких принципах:

1. Державотворення — діяльність усіх ланок загальноосвітніх навчально-виховних закладів має бути спрямована на утвердження та розвиток державності України, піднесення її авторитету в світовому співтоваристві.

2. Демократизму — полягає у всебічному врахуванні керівником закладу думок, інтересів, побажань, прагнень усіх учасників навчально-виховного процесу, намаганні важливі питання педагогічної діяльності учасників навчально-виховного процесу розв'язувати спільно, враховувати слушні думки й пропозиції членів педагогічного і батьківського колективу, виявленні толерантності у діях.

3. Цілеспрямованості: необхідність визначення перед шкільним колективом макро- і мікрозавдань, які б обумовлювали планування, діяльність окремих ланок, структурних підрозділів навчально-виховного закладу, виступали передумовою створення перспективних ліній.

4. Компетентності — вимагає від усіх посадових осіб високого рівня науково-педагогічної підготовки, професіоналізму, оскільки помилки надто боляче відбиваються на живому організмі навчально-виховного закладу.

5. Плановості — передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування всіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об'єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного закладу; усі плани мають бути спрямовані на розв'язання основних завдань школи.

6. Перспективності — випливає в разі потреби гіпотетичного передбачення та прогнозування діяльності школи не тільки на навчальний рік, а й на увесь період навчання учнів.

7. Гуманності — грунтується на усвідомленні того незаперечного факту, що найвищою цінністю у світі є людина; повага до кожної особистості, захист її прав на свободу, всебічний розвиток, щастя, створення оптимальних умов для повноцінної життєдіяльності кожної людини мають пронизувати всю систему взаємин у шкільному колективі.

8. Поєднання єдиноначальності, колегіальності й персональної відповідальності — виявляється в тому, що керівник навчально-виховного закладу несе персональну відповідальність перед вищими органами освіти, суспільством, державою і передусім перед законом за стан справ у дорученій йому установі; директор має право в рамках закону самостійно приймати рішення, вимагати їх виконання від усіх працівників закладу; одночасно він поєднує свою діяльність з колегіальними органами

радою, педагогічною радою і несе відповідальність за реалізацію рішень цих органів у рамках відповідних законів.

9. Ініціативи й активності — випливає з необхідності в освітньо-виховній роботі постійно виявляти творчість та активність з тим, щоб постійно перебувати в ролі провідної ініціативної особистості.

10. Оптимізації — спрямований на створення в навчально-виховному закладі найбільш сприятливих соціально-психологічних та економічних умов для ефективної діяльності учасників педагогічного процесу.

11. Об'єктивності оцінки виконання учасниками педагогічного процесу функціональних обов'язків за результатами конкретних справ — викликає необхідність систематично контролювати діяльність посадових осіб, об'єктивно оцінювати її за результатами конкретно виконаної роботи, реальними наслідками (рівень успішності й вихованості учнів), проводити цю роботу гласно з урахуванням думки педагогічного колективу

25.3. Яка структура управління закладами освіти в Україні?

На основі попереднього досвіду та відповідно до За кону України "Про освіту" в нашій державі склалася мережа навчально-виховних закладів освіти й певна структура управління ними, подана на рис. 62.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про освіту" Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює управління у сфері освіти. У цьому Законі визначено повноваження Міністерства освіти і науки України, зокрема міністерство:*

бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;*

встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;*

визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;*

здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;*

забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;*

проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форми власності й підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;*

формує та розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою;*

розробляє умови прийому до закладів освіти;*

забезпечує випуск посібників, методичної літератури;*

розробляє проекти положень про заклади освіти, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;*

організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;*

разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форми власності й підпорядкування;*

здійснює управління державними закладами освіти. Повноваження інших державних органів, які беруть участь

в управлінні закладами освіти, визначені Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту" та ін.

25.4. У чому особливості управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?

У системі освіти України за останні роки визначилася структура середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів. До неї входять загальноосвітня школа 1—3 ступенів, гімназія, ліцей, колегіум. Усі види загальноосвітніх навчально-виховних закладів мають задовольняти потреби громадян, суспільства та держави у загальній середній освіті.

Успішність і ефективність роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів залежить від наукового підходу до управління ними в умовах демократизації, децентралізації системи освіти в державі, становлення нових соціально-економічних стосунків між об'єктами і суб'єктами освітніх відносин.

Дослідники проблем школознавства Н.М. Островерхова й Л.І. Даниленко на основі вивчення та аналізу взаємозв' язку політичних, економічних, соціальних і педагогічних процесів, що відбуваються сьогодні в Україні, досить обґрунтовано визначили соціально-педагогічні умови, які впливають на ефективність ..управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами, виділивши зовнішні та внутрішні1.

До зовнішніх відносять ті соціально-педагогічні умови, які існують незалежно від об'єкта управління й обумовлені політичними та соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. Це:

1) зміна державної політики в галузі освіти;

2) оновлення стратегічної і тактичної мети та завдань освіти й виховання підростаючого покоління;

3) визначення пріоритетних принципів реформування системи освіти, навчання і виховання;

4) модернізація змісту освіти та виховання;

5) розширення та оновлення мережі навчальних закладів, відкриття їх нових типів;

6) реформування управління системою освіти;

7) удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів;

8) раціоналізація системи фінансового та матеріально-технічного забезпечення освіти;

9) інтеграція зусиль соціальних інститутів та громадських організацій у розв'язанні проблем освіти та виховання.

Внутрішні соціально-педагогічні умови управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами — це трансформовані зовнішні умови в конкретне педагогічне середовище, які значною мірою детермінуються його специфікою. До них належать:

1) раціональна постановка мети та завдань освіти і виховання учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;

2) визначення пріоритетних принципів навчально-виховного процесу та шляхів їх реалізації;

3) модернізація змісту та структури навчально-виховного процесу в закладі;

4) реформування управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами;

5) соціально-економічний статус загальноосвітніх закладів;

6) правовий статус різних типів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;

7) реорганізація фінансово-господарської діяльності освітніх закладів;

8) специфічні функції керівника загальноосвітніх навчально-виховних закладів, а також психолого-педагогічні вимоги до його особистості.

25.5. Якими повноваженнями наділені загальні збори загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

Вищим органом громадського самоврядування в середньому загальноосвітньому навчально-виховному закладі є загальні збори (конференція) колективу. Делегатів конференції обирають від таких трьох категорій: працівників навчально-виховного закладу, учнів навчально-виховного закладу другого — третього ступеня, батьків, представників громадськості (однакова кількість делегатів від кожної категорії).

Загальні збори (конференція) правомочні, якщо в їх роботі беруть участь не менш як половина делегатів кожної із трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів. Загальні збори (конференція) скликаються не менш як один раз на рік.

Положення визначає такі повноваження загальних зборів (конференції):*

обирають раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, її голову, встановлюють термін їх повноважень;*

заслуховують звіт директора і голови ради зазначеного закладу про їхню роботу, дають їй оцінку відкритим або таємним голосуванням;*

затверджують основні напрями вдосконалення діяльності навчально-виховного закладу, розглядають інші найважливіші питання навчально-виховного процесу;*

приймають рішення про стимулювання роботи директора, голови ради навчально-виховного закладу; у разі коли директор не справляється із своїми обов'язками, порушують клопотання перед відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної виконавчої влади про його невідповідність посаді.

25.6. Які повноваження має рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

У період між загальними зборами (конференцією) вищим органом громадського самоврядування є рада середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу. До неї обираються пропорційно представники від працівників цього закладу, учнів школи другого — третього ступенів, батьків і громадськості загальними зборами (конференцією) відкритим або таємним голосуванням. Засідання є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини її членів. Рішення