МЕТОДИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

План

1. Що треба розуміти під методами навчання?

2. Що являють собою прийоми навчання і яке їх співвідношення з методами навчання?

3. Який зміст вкладають у поняття "засоби навчання"?

4. Які є підходи до класифікації методів навчання?

5. Які групи методів навчання виділяють виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками?

6. Які методи навчання відносять до групи словесних?

7. Що треба розуміти під методом розповіді?

8. У чому сутність пояснення як методу навчання?

9. У чому сутність бесіди як методу навчання і які є види бесід?

10. Що являє собою лекція як метод навчання?

11. До якої групи з погляду методів навчання варто відносити роботу з книгою?

12. Які методи відносять до групи наочних?

13. Які методи навчання належать до групи практичних?

14. У чому сутність лабораторного методу навчання і яка відмінність між лабораторною і практичною роботою як методами навчання?

15. Що являють собою вправи як методи навчання та які є види вправ?

16. Яка спрямованість виробничо-практичних методів навчання?

17. Які методи навчання належать до групи за характером логіки пізнання?

18. У чому сутність аналітичного методу і який його зв'язок із синтетичним методом?

19. У чому сутність і взаємозв'язок індуктивного і дедуктивного методів?
20. Які методи навчання належать до групи за рівнем самостійної розумової діяльності?

21. У чому сутність проблемних методів навчання?

22. Якими критеріями зумовлюється вибір методів навчання?

23. Література

10.1. Що треба розуміти під методами навчання?

Методи навчання (від гр. methodos — спосіб пізнання, шлях дослідження) — це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне вирішення навчально-виховних завдань. Серед методів навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання керівної функції — научіння, а також метод навчання як спосіб пізнавальної діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями і навичками — учіння. Загальні методи навчання є багатовимірним педагогічним явищем, що містить у собі низку аспектів:* 

гносеологічний (відповідність закономірностям пізнання);* 

логіко-змістовий (використання методів навчання відповідно до законів мислення і змісту навчального матеріалу);* 

психологічний (врахування психологічних механізмів пізнання);* 

педагогічний (досягнення навчальної мети).

10.2. Що являють собою прийоми навчання і яке їх співвідношення з методами навчання?

Прийоми навчання — це складова методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих чи тих методів навчання. Поняття методу і прийому розрізняються за цільовим призначенням. Метод слугує забезпеченню широких пізнавальних дій (розкриття змісту матеріалу, з'ясування суті питання), а прийом— тільки деталь методу.

10.3. Який зміст вкладають у поняття "засоби навчання"?

Засоби навчання — це різноманітне навчальне обладнання, яке використовують у системі пізнавальної діяльності (книги, зошити, письмове приладдя, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання, карти, таблиці та ін.)

Методи, прийоми і засоби навчання виконують відповідні функції — освітню, виховну, розвивальну та контрольну. Виокремлюють зовнішній і внутрішній бік методів навчання. Логічно зумовлену структуру методів навчання досить вдало змоделював професор А.М. Алексюк (рис. 22).

10.4. Які є підходи до класифікації методів навчання?

У дидактиці існують різні підходи до класифікації методів навчання. Набули поширення такі класифікації:

1) за джерелами знань і характером сприймання інформації (Д.О. Лордкіпанідзе, Є.Я. Талант, М.М. Верзілін);

2) за характером логіки пізнання (І.Я. Лернер, М.М. Скаткін);

3) за рівнем проблемності засвоєння знань і рівнем учіння (М.І. Махмутов);

Рис. 22. Структура методів навчання

4) на основі цілісного підходу до процесу пізнання (Ю.К. Ба-банський).

Найбільш поширеною є класифікація методів навчання за дидактичною метою і функціональною спрямованістю. На основі цього підходу виділяють три групи методів: за джерелами знань, за характером логіки пізнання, за рівнем самостійної розумової діяльності (рис. 23).

Рис. 23. Класифікації методів навчання

10.5. Які групи методів навчання виділяють виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками?

Виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками виділяють такі групи методів навчання: словесні, наочні, практичні.

10.6. Які методи навчання відносять до групи словесних?

До словесних методів навчання належать: розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж.

10.7. Що треба розуміти під методом розповіді?

Розповідь — це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу з метою спонукання учнів до створення у своїй уяві певного образу. Образно цей метод називають "малювання словом". Його широко використовують на всіх рівнях навчання, особливо у молодших класах. Він допомагає школярам створити в уяві певний образ. Виділяють такі види розповіді:*

художню—образний переказ фактів, дій і вчинків певних осіб;*

науково-популярну — спрямовану на аналіз фактичного матеріалу;*

описову — послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ.

10.8. У чому сутність пояснення як методу навчання?

Пояснення — вербальний метод навчання, за допомогою якого вчитель розкриває сутність певного явища, закону, процесу. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду учнів (пояснення сутності граматичних категорій іменника, спадковості, харизми тощо).

10.9. У чому сутність бесіди як методу навчання і які є види бесід?

Бесіда — метод навчання, який передбачає використання попереднього досвіду з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення уже наявних.

За способом проведення виділяють евристичну і репродуктивну види бесід.

За місцем у навчальному процесі виділяють такі види бесід: вступну, поточну, підсумкову.

10.10. Що являє собою лекція як метод навчання?

Лекція — це метод навчання, за допомогою якого педагог у словесній формі розкриває сутність явищ, наукових понять, процесів, які перебувають у логічному зв'язку, об'єднані загальною темою. Виділяють два види лекцій — академічні та публічні.

10.11. До якої групи з погляду методів навчання варто відносити роботу з книгою?

Метод роботи з книгою посідає чільне місце в системі словесних методів. Проте тут є деяка умовність. Якщо книгу використовують як джерело друкованої інформації, то це —- прояв застосування словесного методу. Коли ж книгу використовують для ознайомлення з малюнком, схемою та ін., то це вже стосується групи наочних методів. Так чи інакше людина, яка навчається, повинна розуміти, що основне джерело отримання наукової інформації — це книга. Тому так важливо навчити учнів методам самостійної роботи з книгою: читанню, переказу, виписуванню, рецензуванню, конспектуванню, складанню таблиць тощо.

10.12. Які методи відносять до групи наочних?

До групи наочних методів відносять демонстрацію, ілюстрацію, спостереження.

Демонстрація — це метод навчання, який передбачає показ предметів, явищ і процесів у їх натуральному вигляді, динаміці, дії (показ конкретної рослини, тварини, механізму в дії тощо).

Ілюстрація — метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (світлини, малюй* ки, схеми, графіки та ін.)

Спостереження можна розглядати як самостійний метод і як прийом при застосуванні інших методів. Спостереження передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному, виробничому середовищі, в соціумі без втручання у ці явища і процеси (спостереження за розвитком рослин у теплиці, в саду, в лісі; ознайомлення з процесом цукроваріння на заводі таін.).

10.13. Які методи навчання належать до групи практичних?

До практичних методів навчання відносять: лабораторні, практичні роботи, вправи, працю на виробництві.

Практичні методи навчання спрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок та логічному завершенню пізнавального процесу щодо конкретної теми, розділу. Ці методи тісно пов'язані з іншими методами та прийомами пізнавальної діяльності.

10.14. У чому сутність лабораторного методу навчання і яка відмінність між лабораторною і практичною роботою як методами навчання?

Лабораторний метод передбачає організацію навчальної роботи з використанням спеціального обладнання та за визначеною технологією для отримання нових знань або перевірки певних наукових гіпотез на рівні досліджень.

Практична робота спрямована на використання набутих знань у розв'язанні практичних завдань, наприклад, виготовлення моделі якогось пристрою на уроках трудового навчання.

10.15. Що являють собою вправи як методи навчання та які є види вправ?

Вправа — це метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.

У дидактиці за характером навчальної роботи виділяють різні види вправ — письмові, графічні тощо. З погляду навчальної мети виокремлюють такі різновиди вправ:*

підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані, пояснювальні);*

тренувальні (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок);*

творчі.

10.16. Яка спрямованість виробничо-практичних методів навчання?

Виробничо-практичні методи навчання спрямовані на залучення учнів до процесів застосування теоретичних знань у продуктивній праці. Це специфічна діяльність учнів, а тому й різновиди цих методів специфічні, оскільки вони залежать від виду конкретної праці, обладнання, соціально-природних умов та ін. Ці методи можуть бути ефективними за умов оптимального поєднання з іншими методами (словесними, наочними тощо).

Методи навчання за джерелами отримання знань, умінь і навичок мають таку структуру (рис. 24).

10.17. Які методи навчання належать до групи за характером логіки пізнання?

Основним "інструментом" пізнання є мозок людини. Тому в навчальному процесі використовують методи, які властиві логіці як науці про закономірності людського мислення.

Рис. 24, Методи навчання за джерелами отримання знань

У цьому плані виділяють такі методи: аналітичний, синтетичний, індуктивний, дедуктивний, традуктивний. Вони можуть діяти у взаємозв'язку (рис. 25).

Рис. 25. Методи навчання за характером логіки пізнання

10.18. У чому сутність аналітичного методу і який його зв'язок