МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

План

1. Яке місце в життєдіяльності людини займає моральне виховання?

2. У чому полягає зміст морального виховання?

3. Які завдання морального виховання?

4. Які шляхи і засоби сприяють формуванню моральних якостей особистості?

5. У чому полягає процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності?

6. Яке місце у системі морального виховання посідає чинник національної гідності та менталітету?

7. У чому сутність патріотичного виховання?

8. Які завдання інтернаціонального виховання?

9. Яке місце у системі становлення моральності особистості займає дисциплінованість?

10. Яке місце в системі морального виховання займає статеве виховання?

11. У чому полягає зміст екологічного виховання в системі формування моральних цінностей особистості?

12. У чому сутність правового виховання?

13. Література

16.1. Яке місце в життєдіяльності людини займає моральне виховання?

Моральне виховання виступає основним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності особистості є її найбільшим надбанням. Тому й цінувати людину необхідно передусім за рівнем сформованості моральних цінностей.

Завдання морального виховання — це оволодіння нормами й правилами моральної поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення умінь і навичок моральної, адекватної поведінки в процесі суспільних відносин. Основою морального виховання є етика.

Етика (від rpe. ethika — звичка, норов, звичай) — наука, об'єктом вивчення якої є мораль. Як філософська наука етика уже з доби давнини відігравала роль "практичної філософії'*. В етиці вирізняють дві низки проблем: по-перше, питання про те, як має чинити людина (нормативна етика), і, по-друге, теоретичні питання про походження і сутність моралі.

Мораль (від лат. moras — звичай) — це система поглядів і уявлень, норм, оцінок, що регулюють моральну поведінку людей у суспільстві. Мораль регулює поведінку людини у всіх сферах суспільного життя — праці, побуті, політиці, науці, сімейних, особистісних, колективних, міжнаціональних та міжнародних стосунках.

16.2. У чому полягає зміст морального виховання?

В основу змісту морального виховання покладено загальнолюдські морально-духовні цінності.

Загальнолюдські моральні цінності — це набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної належності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки та життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Національні моральні цінності — це історично зумовлені і створені народом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але вирізняються національними проявами, своєрідностями у поведінці і є основою соціальної діяльності людей певної етнічної групи. Наприклад, у християнському світі загальнолюдські цінності виокремлені в Біблії як заповіді Божі: "Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти ближнього свого! І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля, ані раба його, ані невільника його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!" та ін.

На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей можна окреслити коло якостей особистості, які становлять зміст морального виховання. Це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків і людей взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства, екологічна та правова культура.

Провідні якості моральності формуються в ранньому дитячому віці на основі так званого "соціального успадкування". Вирішальну роль у цьому процесі відіграють батьки: їх власна поведінка на засадах високої моральності, цілеспрямований вплив на особистість дитини закладають основи моральних чеснот особистості. Можна визначити своєрідний кодекс моральних доброчинностей дитини дошкільного віку, які є аксіоматичними засадами цивілізації:

1. Люби і шануй батьків своїх.

2. Бережливо стався до навколишнього природного світу.

3. Не вбивай нічого живого.

4. Будь милосердним, з повагою стався до інших, намагайся допомагати їм.

5. Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе.

6. Прагни сумлінно працювати.

7. Не кради.

8. Не зраджуй: ти завжди відповідальний затих, кого наблизив до себе.

9. Уникай неправди, не свідчи на когось брехливо. 10. Остерігайся шкідливих звичок.

В.О. Сухомлинський, розвиваючи ідеї загальнолюдських моральних цінностей як основи формування духовності людини, визначив своєрідну програму морального виховання школярів:

"1. Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Народ вчить: хто не працює, той не їсть. Назавжди запам'ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд — це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання — твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу.

4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай і шануй матір і батька — вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.

5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство"1.

16.3. Які завдання морального виховання?

Основними завданнями морального виховання є:

1) ознайомлення з правилами і нормами моральної поведінки;

2) формування почуттів;

3) формування переконань;

4) вироблення умінь і навичок моральної поведінки. Завдання і зміст морального виховання подано на рис. 46.

16.4. Які шляхи і засоби сприяють формуванню моральних якостей особистості?

Проблеми морального виховання мають бути головною турботою кожної людини і всієї спільноти в цілому. З погляду актуальності цих проблем необхідно використовувати різні шляхи та засоби, які можуть впливати на процес морального становлення. Тут слушною є думка: виховання здійснюється на кожному квадратному метрі педагогічного поля. Можна виокремити шляхи розв'язання завдань морального виховання:

1. Життєдіяльність сім'ї, цілеспрямований вплив її на формування моральних якостей дитини. Для того щоб сім'я ефективно виконувала свої функції виховання моральності, потрібна достатня психолого-педагогічна культура батьків.

2. Педагогічна діяльність дошкільних виховних закладів.

3. Освітньо-виховна діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів).

4. Діяльність професійних навчально-виховних закладів (професійно-технічних училищ, вищих навчальних закладів).

5. Функціонування засобів масової інформації (радіо, телебачення, кіно, газет, журналів, художньої літератури та ін.).

6. Діяльність мистецьких організацій (театрів, музеїв, клубів, будинків культури, кінотеатрів тощо).

7. Соціально-виробнича діяльність громадян на підприємствах, в організаціях, установах.

Головна проблема щодо використання названих шляхів для розв'язання завдань морального виховання — цілеспрямованість, 

єдність та узгодженість дій усіх соціальних інституцій, які мають вплив на особистість.

В арсеналі соціальних інститутів, діяльність яких спрямована на формування моральних якостей людей, є величезна кількість засобів, що безпосередньо впливають на моральне становлення особистості. До них насамперед варто віднести соціальну діяльність батьків, побут сім'ї, засоби масової комунікації; книги, кіно; природне середовище, надбання народної педагогіки, національні звичаї, традиції, обряди, мову, усну народну творчість, засоби мистецтва (пісні, музичні твори, картини, скульптуру, архітектуру), зміст навчальних дисциплін та ін.

Структурно взаємозалежність і взаємозумовленість шляхів і засобів морального виховання подано на рис. 47.

16.5. У чому полягає процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності?

Серцевиною процесу морального виховання є формування моральної свідомості.

Свідомість — властивий людині спосіб ставлення до об'єктивної дійсності із знанням, усвідомленням. Адже людське буття є не що інше, як спосіб діяльного, доцільного ставлення до навколишнього світу. Тому моральність людини залежить від усвідомленості сутності її дій відповідно до вимог моральних норм у суспільстві. На цих засадах ґрунтується громадянська відповідальність людини, її переконання. В.О. Сухомлинський наголошував: "Моральне переконання — це ідеал, вершина морального розвитку, шлях до якої лежить через єдність моральної звички і моральної свідомості"1.

Процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності не виділяється із загального контексту морального виховання. Проте він передбачає акцентування уваги на таких аспектах:*

усвідомлення того, що морально-духовні цінності — найбільше надбання і сенс повноцінного життя люпини?*

формування у кожного вихованця відповідальності не тільки перед собою, а й перед іншими людьми, перед людською спільнотою;*

у центрі педагогічного процесу має бути особистість дитини;*

глибока повага до дитини як повноцінного громадянина;*

створення педагогічних ситуацій, які сприяли б включенню вихованця до вирішення важливих соціальних завдань;*

врахування думки вихованців у вирішенні життєвих завдань.

16.6. Яке місце у системі морального виховання посідає чинник національної гідності та менталітету?

Гідність людини — важлива якість моральності людини, яка утверджує її як особистість, підносить її велич як вищого творіння природи.

Гідність — це моральне поняття, що виражає уявлення про цінності людини як особистості, особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї спільноти, в середовищі якої визначається цінність особистості. З одного боку, усвідомлення людиною власної гідності є формою самосвідомості й самоконтролю, що близьке до понять совісті та честі. Це своєрідне усвідомлення людиною відповідальності перед собою як особистістю. З другого боку, — гідність особистості