РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

План

1. Які місце і роль класного керівника в процесі виховання школярів?

2. Які функції має виконувати класний керівник?

3. Які права має класний керівник?

4. Які форми роботи класного керівника?

5. Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?

6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?

7. У чому сутність методу спостереження?

8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?

9. Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?

10. Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?

11. У чому сутність тестових методів і шкалування?

12. У чому сутність педагогічного консиліуму?

13. Що являє собою педагогічний експеримент?

14. У чому сутність формуючих методів вивчення учнів?

15. За якою програмою слід вивчати учнів і складати характеристику?

16. Яким чином доцільно систематизувати результати вивчення учнів?

17. Якої програми доцільно дотримуватися при вивченні класного колективу?

18. У чому сутність позакласної і позашкільної виховної роботи?

19. Які вимоги до організації і проведення класних годин?

20. Яке місце в системі виховної роботи класного керівника займають етичні бесіди?

21. У чому сутність диспуту? Яка методика його підготовки та проведення?

22. У чому полягає педагогічна доцільність колективних творчих справ (КТС) у системі виховної роботи класного керівника?

23. Якою вбачається загальна структура діяльності класного керівника щодо проведення позакласної виховної роботи з учнями?

24. Література

22.1. Які місце і роль класного керівника в процесі виховання школярів?

У житті кожної людини, яка у свій час була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж довгих років шкільництва педагог-вихователь найближче стояв біля джерел духовного становлення учнів. "У вихованні, — писав К.Д. Ушинський, — все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання".

В.О. Сухомлинський також відводив професійним вихователям провідну роль у духовному становленні юної особистості. "Вихователь, — зазначав педагог, — це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства — душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого — багатство народу, його майбутнє, його надія — молоде покоління. Вихователь творить найбільше багатство суспільства — людину".

Тому класними керівниками призначають найбільш досвідчених учителів-вихователів. Як правило, кожен класний керівник вважає за доцільне працювати з одним дитячим колективом упродовж тривалого часу (5—7 років).

22.2. Які функції має виконувати класний керівник?

Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника, до яких належать:

1) забезпечення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку вихованців;

2) у співдружності з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу, дитячими громадськими організаціями проведення цілеспрямованої роботи щодо здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за ЇЇ межами;

3) систематичне вивчення індивідуальних анатомо-фізіоло-гічних та соціально-психологічних особливостей розвитку учнів свого класу; надавання рекомендацій учителям-вихователям, які працюють з учнями цього класу, батькам та іншим вихователям щодо необхідності врахування індивідуальних і вікових особливостей розвитку кожного вихованця у процесі індивідуальної, групової та колективної роботи;

4) здійснення організації та виховання первинного учнівського колективу. Всебічне вивчення динаміки розвитку колективу; розвиток спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва, координація діяльності вчителів, які працюють у цьому класі;

5) проведення виховних та організаційних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов, які б сприяли зміцненню та збереженню здоров'я учнів;

6) здійснення організаційно-виховної роботи з учнями, учителями та батьками щодо формування у школярів старанності й дисциплінованості в процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних розумових можливостей;

7) організація позакласної виховної роботи з учнями, сприяння залученню вихованців до діяльності позашкільних дитячих виховних закладів, зацікавленість в участі школярів у діяльності дитячих громадських організацій;

8) проведення цілеспрямованої організаційно-педагогічної роботи з батьками, забезпечення системності у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;

9) домагання єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримання зв'язку з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;

10) ведення необхідної документації, що стосується класу, подання керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стеження за станом ведення учнями щоденників.

У рамках функцій діяльності класного керівника визначаються його конкретні обов'язки з урахуванням низки суб'єктивних і об'єктивних чинників.

22.3. Які права має класний керівник?

Крім функціональних обов'язків класний керівник має певні права, як-от:

а) відвідувати уроки вчителів у своєму класі;

б) запрошувати до школи батьків учнів або їх опікунів;

в) виступати з клопотанням перед дирекцією навчально-виховного закладу про заохочення або накладення стягнення на учнів свого класу.

Функції та права класного керівника наведено на рис. 59.

22.4. Які форми роботи класного керівника?

Діяльність класного керівника має бути наповнена педагогічною творчістю і не може бути обмежена якимись рамками. З погляду рівня спілкування визначають індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. Вибір тої чи тої форми виховної роботи зумовлюється різними чинниками: завданнями виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними

Рис. 59. Функції та права класного керівника

особливостями розвитку школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.

З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів виділяють:

а) словесні форми (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі, усні журнали та ін.);

б) практичні форми (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси, суспільно корисна праця тощо);

в) наочні форми (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.).

Проте всі форми виховної роботи класного керівника взаємопов'язані між собою, доповнюють і збагачують одна одну. Існують види роботи, в яких використовують і словесні, і практичні, і наочні форми, тобто має місце діалектична інтеграція. Наприклад, колективні творчі справи (КТС) є зразком такої інтеграції.

22.5. Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?

Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, що працюють з вихованцями. Учитель-вихователь повинен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням таких правил:

1. Вивчення повинне бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного та соціального розвитку конкретного вихованця.

2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.

3. Діагностика повинна виявляти не тільки наявний рівень розвитку конкретної особистості, а й проектуватися, за висловом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони найближчого розвитку".

4. Рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика відповідної її діяльності, а процес розвитку треба розглядати як зміну своєрідних якісних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистості школярів та учнівських колективів важливе не саме по собі. Воно завжди повинне бути спрямоване на вирішення конкретних педагогічних завдань.

6. Вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціально-психологічного зростання.

7. Необхідно домагатися комплексності у вивченні учнів, охоплювати всі сторони їх фізичного, психічного і соціального розвитку.

8. Застосування методів і методик вивчення учнів та шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, треба проводити у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностикою мають бути охоплені всі учні, її слід проводити систематично.

11. Вивчення учнів необхідно поєднувати з виховним впливом на них.

12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах їх характеру та поведінки.

22.6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?

Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяються залежно:

1) від характеру участі школярів у їх застосуванні — на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);

2) від часу проведення — на одномоментні (анкетування, тестування) та довгострокові;

3) від місця проведення — на шкільні (класні та позакласні) і лабораторні;

4) від сутності — на неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, шкалування), експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент) та формуючі.

22.7. У чому сутність методу спостереження?

Спостереження — це цілеспрямоване, тривале сприйняття дослідником педагогічних явищ і процесів у природних умовах з метою накопичення фактів, подальшого їх аналізу.

22.8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?

Бесіда — метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного та соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями, які беруть участь у здійсненні навчально-виховної роботи з окремими учнями або колективами вихованців.

При підготовці та проведенні бесіди варто дотримуватися таких правил:

1. Бесіду з учнем треба починати з тематики, яка може бути психологічно прийнятною для вихованця і сприятиме встановленню контакту.

2. Бесіда має відбуватись у час, коли учень не стомлений, у сприятливих умовах, без присутності сторонніх осіб.

З" Успіх бесіди може бути досягнутий, коли вона має плановий характер.

4. Запитання, які вихователь пропонує учню, повинні бути доступні та зрозумілі з урахуванням вікових