10. Загальні психолого-педагогічні висновки — позитивні якості сформованості особистості з погляду всебічного гармонійного розвитку особистості; недоліки та складності в соціально-психологічному становленні вихованця, їх причини, шляхи й засоби подолання; рекомендації індивідуального підходу і виховних заходів впливу.

22.16. Яким чином доцільно систематизувати результати вивчення учнів?

Процес вивчення учнів є складною і відповідальною ділянкою роботи кожного вчителя, передусім класного керівника. її результати мають бути основою планування і проведення виховних заходів з учнями, а також координації дій з учителями, батьками учнів та іншими вихователями, які здійснюють навчально-виховну роботу з конкретним учнем і колективом вихованців у цілому. З цією метою класний керівник ретельно і систематично повинен фіксувати результати вивчення особистості учнів і класного колективу. Це має бути своєрідний банк знань рівня й особливостей фізичного, психологічного та соціального розвитку кожного учня. До такого банку знань повинні мати доступ усі, хто займається навчально-виховною роботою з конкретними учнями.

Можна запропонувати кілька підходів до фіксування результатів вивчення учнів.

Перший: у загальному зошиті на кожного учня відводять 2— З сторінки і періодично у певній системі стосовно програми вивчення учнів фіксують якості психічного і соціального розвитку учня.

Другий: використовують для систематизації результатів вивчення "Особисту картку учня". Вона дає змогу чітко дотримуватися вимог програми, а також бачити динаміку розвитку особистості в часі.

22.17. Якої програми доцільно дотримуватися при вивченні класного колективу?

Класний керівник, вивчаючи первинний колектив, може скористатися такою програмою.

1. Склад класу — віковий склад; пізнавальний рівень, розвиток учнів; працездатність та успішність учнів.

2. Рівень розвитку колективу — стадія (етап) розвитку дитячого колективу; характерні ознаки розвитку колективу; особливості розвитку активу, його роль у формуванні та зміцненні колективу; діяльність органів самоврядування; напрями й стилі взаємин між активом, органами самоврядування та вихованцями між собою; лідери в колективі, їх вплив на життєдіяльність вихованців; вплив перспективних ліній на розвиток колективу; напрями й форми зв'язку класного колективу із загальношкільним.

3. Рівень морально-духовного розвитку колективу — рівень володіння загальнолюдськими цінностями; особливості прояву почуттів членів колективу; рівень захищеності особистості; сформованість умінь і навичок у моральній поведінці.

4. Рівень фізичного розвитку колективу — загальний стан здоров'я учнів; ставлення дітей до фізичної культури і спорту; потреби у фізичному розвитку.

5. Рівень трудового виховання — ставлення учнів до праці (громадської діяльності); рівень сформованості соціально-психологічної готовності до праці; сформованість умінь і навичок у сфері трудової діяльності; професійна спрямованість учнів.

6. Рівень естетичного виховання — сформованість почуттів прекрасного; інтереси учнів до певних видів мистецтва; потреби учнів у сфері естетичного розвитку.

7. Шляхи та засоби подальшого формування класного колективу, створення сприятливих умов для розвитку особистості в колективі.

22.18. У чому сутність позакласної і позашкільної виховної роботи?

Позакласна і позашкільна виховна робота є невід'ємною складовою системи освіти й виховання підростаючого покоління. Варто розрізняти поняття "позакласна виховна робота" і "позашкільна виховна робота".

Позакласна виховна робота — це здійснення в позаурочний час різноманітної діяльності учнів під керівництвом учителів — вихователів школи, спрямованої на задоволення інтересів і запитів вихованців, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей.

Позашкільна виховна робота — це здійснення в позаурочний час діяльності школярів у позашкільних дитячих виховних закладах під керівництвом педагогічних працівників цих закладів.

Існують різноманітні форми та види позакласної виховної роботи.

Щодо змісту можна виділити такі основні напрями:

а) робота, спрямована на моральне виховання учнів, формування у них національної гідності;

б) освітньо-виховна робота;

в) заняття з праці й техніки;

г) заняття з різних видів мистецтва;

д) фізкультурно-оздоровча робота;

е) розважально-ігрова робота.

За видами організації розрізняють колективну, групову та індивідуальну форми позакласної виховної роботи.

За способами проведення виділяють вербальні, наочні та практичні види позакласної виховної роботи.

22.19. Які вимоги до організації і проведення класних годин?

Класна година — форма позакласної виховної роботи, яка передбачає створення оптимальних умов для продуктивного спілкування класного керівника з учнями на рівні педагогіки співробітництва з метою формування у них соціальної зрілості.

Для того щоб досягти ефективності класної години в системі виховної роботи, класному керівнику напередодні її проведення треба поставити перед собою низку запитань і відповісти на них: "Якою вона буде? Кому потрібна класна година — педагогу чи учням? Які можливі результати?". Поряд із цим треба відповісти і на такі організаційні запитання: "Як обрати тему класної години? Як потрібно готуватися до класної години? Чи складати план? Кого залучити до підготовки класної години?".

У процесі підготовки та проведення класної години доцільно дотримуватися таких правил:

1. Проводьте класні години систематично.

2. Не влаштовуйте на класних годинах педагогічних "розбо-рок" випадків життєдіяльності учнів, що накопичилися впродовж певного часу.

3. На кожну годину виносьте розгляд питання, яке викликає в учнів інтерес і сприятиме задоволенню їх потреб.

4. Складайте план проведення класної години.

5. Добирайте для класної години цікавий матеріал, який спонукав би учнів до вільного висловлювання своїх думок.

6. Забезпечуйте мажорний тон у спілкуванні учнів.

7. Заохочуйте учнів на вільне висловлювання своїх думок, не дорікайте їм за помилковість суджень.

8. Враховуйте особливості соціально-психічного розвитку дітей певного віку.

9. Створюйте умови для психічного і соціального розвитку школярів у процесі вільного спілкування.

10. Учіть учнів ставити запитання, слухати відповіді, спілкуватися, виховуйте у них терпимість.

11. Поважайте думки усіх вихованців, особливо нестандартні.

12. Залучайте всіх учнів до розмови, не залишайте поза увагою несміливих.

13. Вивчайте інтереси учнів для визначення подальших тем класних годин.

14. Не обмежуйте класних годин стінами класної кімнати. Проводьте їх у музеях, на природі, за місцем роботи батьків тощо.

22.20. Яке місце в системі виховної роботи класного керівника займають етичні бесіди?

Етична бесіда — форма виховної роботи, спрямована на формування в учнів умінь і навичок у моральній поведінці, оволодіння загально-людськими й національними морально-духовними цінностями.

У реальній дійсності повідомлення і пояснення знань про моральні норми та правила відбуваються постійно: під час навчання, у щоденному житті і діяльності школярів. У сукупності різноманітні джерела — реальна дійсність, перебування дитини в сім'ї, навчальна робота на уроці, зміст освіти, засоби масової інформації та ін. — дають багатий матеріал про зміст загальнолюдської та національної моралі. Однак цей процес має дещо стихійний характер, не повною мірою сприяє сформуванню істинних моральних переконань. У дітей різних вікових груп нерідко під впливом стихійності складаються хибні уявлення про моральні цінності. Тому в процесі навчально-виховної роботи з дітьми шкільного віку потрібно надавати цьому процесу науково обґрунтованої системності, для того щоб сформувати в учнів надійний фундамент моральних цінностей.

На жаль, у школі ще й дотепер немає головної дисципліни — про мораль. Тому класному керівнику доводиться брати на себе функцію навчати моральності, надавши цьому процесу належної системи на весь період навчання учнів у загальноосвітній школі. Важливою формою в цій системі насамперед мають бути бесіди.

В основі бесіди лежить прийом діалогу. У процесі етичних бесід здійснюється узагальнення дитячих спостережень, особистих вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм. Тобто на основі "первинного" матеріалу відбувається поступове сходження до нових моральних якостей.

У системі підготовки і проведення етичних бесід варто дотримуватися таких методичних правил, які передбачають, що:

1. Бесіди проводить класний керівник або вихователь групи продовженого дня.

2. Тривалість бесіди залежить від віку учнів: 1—4 класи — 25—З0 хв, 5—7 класи — ЗО—40 хв, 8—12 класи — до 45 хв.

3. Підготовка до бесіди має займати 5—6 днів.

4. Тема бесіди залежить від віку учнів, рівня розвитку первинного колективу, стилю взаємин у колективі, соціально-економічних умов у суспільстві.

5. Проведення бесід включає такі основні етапи: підготовчий, проведення бесіди, подальша діяльність школярів, оцінка вчителем рівня сформованості моральних норм і навичок.

6. До висловлення власних думок щодо певних моральних понять залучають всіх дітей.

7. Необхідно стимулювати школярів до виявлення соціальної активності під час бесіди.

8" Потрібно використовувати цікавий матеріал, педагогічні ситуації, які б спонукали школярів до активної емоційно-розумової діяльності.

9. Треба продумувати логічно доцільний план бесіди, виділяти опорні моральні поняття, які мають стати основою формування у школярів моральних умінь і звичок.

10" 3 урахуванням їх індивідуальних можливостей визначають для учнів конкретні завдання для підготовки до бесіди, які б викликали у них інтерес.

11. Після завершення бесіди класний керівник повинен уважно проаналізувати особливості впливу бесіди на поведінку вихованців і класного колективу в цілому.

12. Не слід припиняти роботу вихованців навколо теми бесіди. Потрібно задавати домашні завдання, залучати учнів до колективної роботи над матеріалом, що стосується теми (пошуки нових матеріалів, підготовка тематичних газет, альбомів тощо).

22.21. У чому сутність диспуту? Яка методика його підготовки та проведення?

У розвитку школярів настає такий період, коли вони не задовольняються інформацією класного керівника про правила і форми поведінки. Підвищується рівень соціального розвитку юнаків і дівчат, формуються такі важливі якості, як самооцінка, критичність, соціальна активність, прагнення самостійно розібратися в складних обставинах моральних категорій, з'являється здатність до філософського мислення. Тому старшокласники в системі виховання схильні до участі у такій цікавій формі поза класної