10. Створення культурно-розважальних центрів, у яких мали б змогу проводити дозвілля діти з батьками.

24.8. У який спосіб здійснюються зв'язки сім'ї зі школою?

Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, душевного, гуманного вчителя, який забезпечить її належне виховання. Однак цього мало* Лише у спільній, узгодженій діяльності учителів і батьків можна говорити про успіх виховної роботи.

Оскільки переважна більшість батьків не має достатньої психолого-педагогічної підготовки, а деякі з них мають притуплене почуття громадянської відповідальності за достойне виховання своїх дітей, класний керівник повинен виступити, з одного боку, зв'язною ланкою між школою та сім'єю, а з другого — організатором підвищення педагогічної культури батьків.

У роботі з батьками класний керівник має використовувати різноманітні форми. Вони можуть бути індивідуальними, груповими та колективними.

Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співдружності сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра. Класний керівник має змогу ознайомитися з соціально-економічними умовами виховання дитини в сім'ї, зрозуміти психо-лого-педагогічний клімат у сімейному колективі, дати поради батькам щодо забезпечення сприятливих умов для навчальної діяльності учня, інформувати батьків про успішність і поведінку вихованця у школі тощо.

Вдаючись до цієї форми роботи з батьками, варто дотримуватися низки вимог: відвідування сім'ї має бути плановим (упродовж навчального року класний керівник повинен побувати в кожній сім'ї не менш як два рази); відвідувати сім'ї усіх учнів, а не тільки тих, які мають складності у навчанні та поведінці; кожного разу визначати мету і зміст бесіди з батьками із урахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини; завчасно попереджувати й узгоджувати з батьками день і час візиту; інформувати батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, насамперед необхідно розповісти про позитивні сторони щодо навчання, поведінки, а після цього з дотриманням тактовності говорити про труднощі, з якими вона зустрічається у навчанні, спілкуванні з товаришами, учителями, вести розмову про спільні дії у наданні допомоги для подолання цих труднощів.

Класний керівник періодично може запрошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи школяра у навчанні та поведінці, приносячи цим самим радість матері та батьку, усій сім'ї, ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, які працюють у класі, з'ясування можливих причин, які ведуть до появи труднощів у діяльності дитини в школі, прийняття спільних рішень щодо дій учителів і батьків, спрямованих на утвердження позитивних проявів у розвитку і діяльності учня, надання допомоги в подоланні труднощів.

Запрошення батька чи матері має здійснюватися планово, а не у зв'язку з негативною поведінкою дитини. Останнє взагалі не повинне виступати домінантним чинником у спілкуванні учителів і класних керівників з батьками.

Важливо дотримуватися також належної форми запрошення. Найзручніше це робити через лист, який адресований мамі й тату із зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обговорення. Такий лист-запрошення класний керівник може передати батькам через їхню дитину.

Для спілкування з батьками безпосередньо в школі треба обирати вільний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Для того щоб розмова була довірливою, її варто проводити без присутності сторонніх осіб і самої дитини. Навіть місце проведення зустрічі має позитивно вплинути на зміст і результати спілкування. Це може бути окрема кімната із зручними меблями, класна кімната, в якій навчається учень, проте ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні спостерігачі.

Інколи складаються обставини, що класний керівник не може зустрітися з батьками дома або запросити їх до школи. Тому доводиться вдаватися до листування. Приводом для листа не може бути лише незадовільна поведінка вихованця чи якийсь інший випадок. Тут також має бути певна система. Класний керівник періодично надсилає батькам листа, в якому розповідає про успіхи школяра у навчанні, старанність, дбайливість та відповідальність за певні доручення, якщо це дійсно має місце. Можна повідомити також про труднощі, з якими зустрічається їхня дитина, висловити бажання зустрітися, щоб допомогти школяру. Одночасно варто висловити подяку за добре виховання дочки чи сина. Лист такого змісту класний керівник має передавати батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши школяра із змістом листа.

Таке листування позитивно впливає на налагодження добрих стосунків класного керівника з батьками, підвищення авторитету як батьків, так і вчителів, а також на інших учнів у класі. Вони чекають таких листів і звертаються до класного керівника із запитанням: "А моїм батькам Ви напишете такого листа, як написали батькам Сергійка?". "Бачу, — відповідає класний керівник, — що в тебе справи поліпшуються, і я радий буду надіслати листа і твоїм батькам". Вимальовуються певні перспективні лінії, які стимулюють позитивну діяльність школярів і сприяють створенню взаємин довіри та поваги між класним керівником і сім'ями вихованців.

Класний керівник повинен наполегливо і систематично працювати над підвищенням педагогічної культури батьків. З цією метою можна використовувати лекції та бесіди з актуальних питань розвитку і виховання дітей у сім'ї. Вони можуть органічно вплітатися у структуру батьківських зборів, на чому і зупинимося нижче.

Важливими формами роботи з батьками, спрямованими на підвищення їхньої психолого-педагогічної культури, є консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції, педагогічні читання. Кожна з цих форм потребує ретельної підготовки із залученням учителів-предметників, лікарів, шкільних психологів, соціальних педагогів та безпосередньо батьків. Класний керівник на рік може планувати 2—3 таких заходи. Проте в кожному разі батьки повинні відчувати, що це для них важлива школа проникнення у світ дитини як передумова успіху сімейного виховання.

Успіхи вчителів, класних керівників у роботі з батьками учнів багато в чому залежать від уміння організовувати та проводити батьківські збори, надавати їм педагогічної доцільності.

В організації та проведенні класних батьківських зборів потрібно рішуче уникати суттєвих помилок, які, на жаль, мають місце у практичній діяльності частини класних керівників. Зокрема, запрошення батьків на збори через обов'язкові записи в учнівські щоденники; призначення зборів у незручний для батьків час, перетворення зборів на своєрідне "судилище" над окремими батьками, випинання на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів, відсутність системи педагогічної просвіти батьків та ін.

Батьківські збори мають відповідати таким педагогічним вимогам:*

сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, виховувати соціально-правову відповідальність батьків за виховання дітей;*

проводитися систематично, забезпечувати наступність у вирішенні виховних завдань;*

забезпечувати оптимальні умови для оволодіння батьками психолого-педагогічними знаннями в галузі сімейного виховання;*

сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи і сім'ї на вихованців;*

забезпечувати формування узгодженої колективної думки, яка позитивно впливала б на процес виховання;*

створювати позитивний емоційний і соціальний клімат для утвердження національної гідності батьків і національного виховання;*

сприяти підвищенню авторитету вчителів-вихователів і батьків;*

показувати батькам успіхи їхніх дітей у навчанні та вихованні як результат діяльності учителів-вихователів.

Для формування і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самоврядування. Таким органом є батьківський комітет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків класу. Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання батьківського комітету — сприяти педагогічному колективу школи у вихованні і навчанні школярів, допомагати класному керівнику створювати сприятливі умови для проведення навчально-виховної роботи.

Кожен член батьківського комітету повинен користуватися визнаним авторитетом серед батьків, володіти організаторськими здібностями, бути добрим вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківського комітету повинні відчувати відповідальність перед громадою за виховання дітей і дорослих, уміти зберігати відомості про особливості стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.

Батьківський комітет за умов розумного педагогічного впливу з боку класного керівника може стати добрим помічником учителів-вихователів в організації та проведенні класних батьківських зборів, які проводяться 5—6 разів упродовж навчального року. їх проведенню має передувати копітка робота класного керівника. Особливу увагу варто приділити підготовці та проведенню перших зборів батьків, з якими класний керівник ще мало знайомий. Для цього треба докладно ознайомитися з учнями класу (демографічні дані, стан здоров'я, успішність у

попередніх класах, особливості соціально-психологічного розвитку), відвідати учнів дома для знайомства з їхніми батьками, у бесідах з колегами, які працювали з учнями в попередніх класах, з'ясувати окремі аспекти взаємин батьків з педагогічним колективом.

У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського комітету, батьки-активісти. Питання порядку денного обговорюються на засіданні батьківського комітету.

До батьківських зборів мають готуватися також учні. Організовано й зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати діяльності вихованців (щоденники, зошити, твори, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки, кулінарні вироби та ін.). Значний інтерес для батьків мають виступи колективів художньої самодіяльності. Це своєрідні звіти педагогів перед батьками про результати виховної роботи з їхніми дітьми. При цьому важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні класу. Це, по-перше, активізує