сприяння розвитку економічного мислення людини;*

формування економічної культури через оволодіння економічними знаннями;*

формування специфічних рис поведінки і моральних якостей: працелюбності, відповідальності, бережливості, діловитості, організованості, ініціативності, практичності, самостійності;*

оволодіння вміннями й навичками економічних взаємин між людьми в суспільстві, здійснення правого виховання в галузі економічних взаємин між людьми.

18.6. У чому сутність професійної орієнтації та які її функції?

Провідне завдання навчально-виховної роботи освітньо-виховних закладів системи освіти України — підготувати конкретну людину до активної та професійної діяльності у сфері матеріального й інтелектуального виробництва. Важливе місце у цій діяльності має займати науково обґрунтована орієнтація молоді на певні види професій з урахуванням особистих інтересів та психолого-фізичних можливостей людини.

Для особистості вибір професії — це вибір долі. Тому загальноосвітня школа має допомогти кожному вихованцеві обрати доцільну для нього професію.

Професійна орієнтація — це цілеспрямована діяльність вихователя, що передбачає надання допомоги вихованцеві у правильному виборі професії. Це сукупність психолого-педагогічних, медичних та організаційних заходів впливу на вихованців з метою виявлення і формування їхніх професійних інтересів та здібностей і вплив на вибір професії відповідно до соціально-економічних потреб, особистих схильностей, психічних і фізичних можливостей.

У процесі профорієнтації варто дотримуватися таких принципів: виховувального характеру профорієнтації; політехнічної спрямованості профорієнтації; формування професійних намірів вихованців згідно із економічними потребами держави з урахуванням особистих інтересів, психолого-фізіологічних можливостей; єдності виховного впливу школи, сім'ї та громадських чинників.

Профорієнтація спрямована на виконання таких функцій: соціальної, економічної, психолого-педагогічної, медико-фізіологічної.

Соціальна функція профорієнтації передбачає процес засвоєння вихованцями певної системи знань, норм, цінностей, які дозволяють їм здійснювати свою соціально-професійну діяльність як повноправні члени суспільства і самовдосконалюватися згідно з державними й суспільними стосунками.

Економічна функція означає поліпшення якісного складу робочої сили, підвищення задоволення молоді змістом праці, зниження плинності кадрів, підвищення професійної активності та продуктивності праці, економію робочого часу.

Психолого-педагогічна функція — це передусім виявлення і формування інтересів, схильностей, здібностей школярів, допомога їм в усвідомленні покликання, вибору такої професії, яка б відповідала індивідуальним особистостям особистості, її можливостям.

Медико-фізіологічна функція — це реалізація вимог до здоров'я й окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання тої чи тої професійної діяльності.

18.7. У чому проявляються міжпредметні аспекти професійної орієнтації молоді?

Професійна орієнтація потребує зв'язку і знань з низки провідних наук (рис. 48).

18.8. Які є види професійної орієнтації учнів?

Професійна орієнтація включає такі види роботи: професійна інформація, професійна консультація, професійна діагностика, професійний відбір, професійна адаптація.

Професійна інформація передбачає ознайомлення учнів з різними професіями та з потребами у фахівцях певного профілю в країні. Цю роботу проводять учителі-вихователі впродовж усього періоду навчання учнів у школі. Передусім таку роботу треба проводити з учнями середнього і старшого шкільного віку.

Професійна консультація спрямована на індивідуальні поради конкретній особистості щодо найбільш доцільних професій, які відповідають її інтересам, здібностям, психолого-фізичним можливостям. Існує кілька видів професійних консультацій: довідково-організаційні (дають інформацію школярам та їх батькам про можливості отримання певної професії в

Рис. 48. Міжпредметні аспекти професійної орієнтації молоді

тому чи тому навчальному закладі, про можливості оволодіння певною професією залежно від психолого-фізіологічних можливостей); медико-профілактична (виявлення психолого-фізіологічних і медико-біологічних особливостей вихованців та їх відповідність бажаній професії); психолого-педагогічна (сприяє вибору професії відповідно до інтересів і здібностей вихованців).

Професійна діагностика спрямована на вивчення усіх аспектів підготовки школярів до тої чи тої професії: біологічних, психологічних, соціальних, економічних.

Професійний відбір полягає у виявленні особливостей і якостей людини для отримання професійної освіти та занятті певною професійною діяльністю. Цим мають займатися спеціально створені у професійних навчальних закладах приймальні комісії.

Професійна адаптація — важливий етап фахової підготовки молоді до професійної діяльності, що передбачає забезпечення умов для пристосування особистості до умов праці на певному виробництві чи організації. У професійних навчальних закладах навчальними планами та програмами передбачено час і напрями роботи щодо адаптації майбутніх фахівців (різні види практики та безпосередня робота в умовах конкретного виробництва).

18.9. Які педагогічні умови ефективності професійної орієнтації учнів?

Провідну роль у здійсненні профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх навчально-виховних закладах відіграє класний керівник. Параметри його діяльності у цьому напрямі такі: професійна інформація учнів, формування пізнавальних інтересів учнів з метою підготовки до вибору професії, індивідуальна робота з учнями щодо вибору професії, вивчення інтересів, схильностей, професійних намірів учнів, надання допомоги учням у самопізнанні, допомога в реалізації професійних намірів, контроль за працевлаштуванням вихованців.

Для успішного проведення профорієнтаційної роботи в школі потрібно створити низку педагогічних передумов:

1) педагоги повинні володіти методикою і технологією професійної орієнтації;

2) у школі має бути науково обґрунтована система професійної орієнтації, яка охоплювала б учнів усіх класів;

3) учителі-вихователі повинні володіти методами та методиками вивчення особливостей анатомо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку школярів і їх професійних намірів;

4) знання вихователями характеристик найбільш поширених професій;

5) обізнаність із професіограмами великої кількості професій, що є особливо важливими у суспільстві;

6) наявність в регіоні спеціальних служб з проблем профорієнтації;

7) розробка тестових методик для визначення професійної придатності вихованців до тої чи тої професії, використання їх у процесі професійного відбору молоді для навчання у професійних освітніх закладах;

8) забезпечення батьків психолого-педагогічними знаннями в галузі профорієнтації;

9) прогнозований, науково обґрунтований державний запит на конкретні професії та спеціальності;

10) забезпечення шкіл, спеціальних служб і батьків достатньою кількістю наукової літератури з питань професійної орієнтації молоді.

Загальну картину змісту професійної орієнтації подано на рис. 49.

18.10. Якою є загальна структура завдань, принципів, шляхів, засобів трудового виховання у їх зв'язку з професійною орієнтацією?

Завдання, принципи, шляхи та засоби трудового виховання і профорієнтації у їх взаємозв'язку можна подати у вигляді структурної схеми (рис. 50).

Література

1. Нагаєв В. М. Методика викладання у вищій школі: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. Падалка О. С. та ін. Педагогічні технологи: Навчальний посібник. - К., 1996.

2. Пальчевський С. С. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2007.

3. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. - Одеса:

4. ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2002.

5. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / 3. Н. Курлянд.

6. Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін.; за ред. 3. Н. Курлянд. -

7. 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2005.

8. Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А. І. Кузьмінський,

9. В. Л. Омеляненко. - К., 2003.

10. Подпасый И. П. Педагогика: Новый курс: Учеб. для высш. учеб. заведений: В 2 кн. - М.: Гуманит, изд. Центр ВПАДОС, 2002. - Процес воспитания.

11. Сластенин В. А., Исаев И. Ф., Мищенко А. И., Шиянов Е. Н. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических заведений . - 4-е изд. - М.: Школьная Пресса, 2002. Слєпкань 3.1. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний посібник. - К.: Вища шк., 2005. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. — К.: "Академвидав", 2006.

12. Цехмістрова Г. С, Фоменко Н. А. Управління в освіті та педагогічна діагностика. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2005.

13. Чайка В. М. Основи дидактики: Тексти лекцій і завдання для самоконтролю: Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2002.