виробничому, природному середовищі. Завдання екскурсій: збагачувати знання учнів; встановлювати зв'язок теорії з практикою; розширювати політехнічні знання; розвивати творчі здібності учнів, їх спостережливість, естетичні смаки, актуалізувати пізнавальні інтереси; формувати науковий світогляд; сприяти професійній орієнтації.
Існують різні підходи до класифікації екскурсій. Вирізняють програмні (виділені в навчальних програмах) і позапрограмні (визначаються учителями залежно від наявного виробничого та природного середовища) екскурсії.
За змістом розрізняють виробничі, біологічні, географічні, краєзнавчі, мистецькі екскурсії.
У процесі підготовки та проведення екскурсії треба дотримуватися певних вимог — організаційних, дидактичних і виховних. Важливе місце має посідати питання техніки безпеки і здоров'я вихованців.
У системі екскурсійної роботи виділяють чотири етапи:
1) теоретично-практична підготовка (до початку екскурсії учні мають оволодіти теоретичними знаннями стосовно об'єктів спостереження);
2) інструктаж (ознайомлення з метою і об'єктом екскурсії; підготовка необхідних засобів (планшети, карти, олівці, фотоапарати); правила поведінки на об'єктах екскурсії, дотримання техніки безпеки та ін.);
3) проведення екскурсії (повторення плану екскурсії; огляд об'єктів; зосередження довільної уваги, фіксація головного, суттєвого; відбір необхідного матеріалу (записи, замальовки, світлини тощо); паузи для відпочинку; загальні підсумки);
4) заключний етап (пов'язаний із систематизацією та опрацюванням матеріалів екскурсії) — складання звітів; систематизація зібраного матеріалу; підготовка виставок; виготовлення гербаріїв, колекцій тощо).
11.10. Яку роль у навчальній діяльності учнів відіграють предметні гуртки?
Предметні гуртки спрямовані на задоволення пізнавальних інтересів учнів та розвиток їх інтелекту. У роботі гуртків учні беруть участь на добровільних засадах.
Керівництво гуртками здійснюють безпосередньо учителі або фахівці позашкільних дитячих виховних закладів (будинків дитячої та юнацької творчості, станцій юних техніків, натуралістів, туристів, художніх студій та ін.).
Результатами діяльності гуртків можуть бути виставки, альбоми, тематичні журнали, колективні звіти перед учнями й батьками, участь у предметних олімпіадах.
11.11. Яке місце у навчальній діяльності учнів займає домашня навчальна робота?
Домашня навчальна робота передбачає самостійне виконання учнями навчальних завдань за межами уроку (безпосередньо дома, в групах продовженого дня, в години самопідготовки в школах-інтернатах).
В організації домашньої навчальної роботи треба дотримуватися відповідних педагогічних вимог: уникати перевантаження учнів домашніми завданнями (на виконання домашніх завдань учень у середньому повинен витрачати 1/3—1/4 часу, що відводиться на навчальну роботу під час урочних занять; розклад треба складати так, щоб у ньому щодня було не менш як два уроки, з яких домашні завдання задають не постійно; в старших класах доцільно складати розклад за блочною системою, коли впродовж тижня вивчають 2—3 навчальні дисципліни (математику, мову, літературу), а наступного тижня — інші дисципліни (біологію, хімію, історію) тощо; навчити учнів раціональним методам і техніці самостійної роботи над виконанням домашніх завдань; своєчасно повідомляти на уроці зміст домашнього завдання, забезпечивши інструктаж щодо особливостей роботи над його виконанням; враховувати фізичні й психічні можливості учнів, індивідуальну спроможність окремих школярів; рекомендувати батькам, щоб вони створювали оптимальні умови для самостійної навчальної роботи дітей та уникали виконання завдань за них; забезпечувати систематичний контроль за виконанням домашніх завдань, що сприяє формуванню у вихованців почуття обов'язку і відповідальності; об'єктивно оцінювати домашню навчальну роботу.
11.12. Що являє собою система позаурочних форм організації навчання?
У загальноосвітніх навчально-виховних закладах у результаті педагогічних надбань в цілому склалася така система позаурочних форм організації навчання (рис. 32).
11.13. У чому має проявлятися система підготовки вчителя до уроку?
"Урок, — за висловлюванням В.О. Сухомлинського, — основна ділянка навчально-виховного процесу, на якій учитель щоденно здійснює освіту, виховання і всебічний розвиток учнів. Урок є тією головною сферою інтелектуального життя вихованців, у якій повсякденно відбувається духовне спілкування навченого життям наставника і його вихованців, які вступають на перші щаблі життя"1. Тому підготовка учителя до уроку — тривалий і складний багатоаспектний процес. Недарма кажуть: до вдалого уроку треба готуватися все життя.
З погляду підготовки до конкретного уроку доцільно дотримуватися певних правил, які перебувають між собою у логічному взаємозв'язку:
1) систематично поповнюйте свою бібліотеку з урахуванням професійних потреб та інтересів;
2) щодня працюйте над удосконаленням власної ерудиції;
3) розміщуйте книги, інші матеріали в системі;
4) систематизуйте навчальний матеріал, дотримуючись принципу тематичності;
5) опрацьовуючи інформаційні джерела, робіть виписки, дотримуючись карткової системи;
6) інформаційні картки розміщуйте за тематичним принципом;
7) майте добре обладнане робоче місце;
8) підготуйте та раціонально розміщуйте канцелярське приладдя;
9) вчитуйтесь у програму, в зміст відповідного розділу теми, з'ясовуйте їх зв'язок з іншими темами;
10) ознайомтеся зі змістом навчального матеріалу щодо теми в підручнику;
11) доберіть додатковий навчальний матеріал з потрібної теми;
12) чітко визначте мету і замисел уроку;
13) уявіть конкретний клас, учнів;
14) мобілізуйте необхідні методи навчання;
15) доберіть необхідні засоби навчання (роздатковий матеріал, таблиці та ін.);
16) зіставте обрані методи, прийоми, засоби навчання з власними можливостями та можливостями учнів;
17) з'ясуйте значення маловідомих для учнів слів і підготуйтеся до їх пояснення;
18) складіть і змоделюйте структуру (сценарій) уроку;
19) складіть і запишіть план уроку;
20) доберіть і зафіксуйте додатковий матеріал (жарти, загадки, матеріали для гри та ін.);
21) продумайте прийоми використання наочних посібників, підготувавши необхідні пристрої;
22) підготуйте одяг; перед уроком огляньте свою зовнішність;
23) вголос, перед дзеркалом (з використанням магнітофону) продекламуйте вірш, якщо це передбачено планом уроку;
24) запитайте себе:—
Ти готовий до уроку? — І впевнено відповідайте: — Так, я готовий до уроку! (Сугестія);
25) будьте готові до непередбаченого "руйнування" вашого плану. Продумайте запасний варіант.
Досвідчений учитель, який має достатню психолого-педагогічну, фахову та методичну підготовку, проходить ці етапи швидко. А вчителю-початківцю треба ретельно дотримуватися запропонованої технології. Це забезпечить надійний фундамент для прояву професійної майстерності в майбутньому.
Варто зробити зауваження щодо важливого аспекту в системі підготовки до уроку. Він стосується раціонального використання робочого часу. На процес написання планів уроків витрачається багато часу (в середньому 30 хв на один план, а при 18-годин-ному тижневому навантаженні — 630 планів на рік, що становить 315 год). З наступного навчального року вчителю доводиться знову витрачати час на таку ж копітку роботу. Досвід творчо працюючих вчителів переконує, що цього можна уникнути. Треба виходити з міркувань, що при стабільних навчальних програмах можна скористатися попередньо написаними планами, творчо удосконалюючи їх залежно від змін у змісті навчального матеріалу, складу і можливостей учнів класу, нових засобів та методів навчання.
3 цією метою слід дотримуватися такої схеми:*
плани уроків писати в загальному зошиті з кожної навчальної дисципліни і для певного класу, щоб бачити систему роботи;*
у розгортці зошита ліву сторінку залишати чистою, а заповнювати планом праву;*
план треба складати з достатнім розкриттям змісту і ходу уроку, з повним методичним забезпеченням;*
наступного року вчитель може скористатися уже готовим планом, доповнивши його (на сторінці ліворуч) новими прикладами, схемами, методами тощо;*
у наступні роки така творча робота над планами продовжується.
11.14. Яка програма спостереження й аналізу уроку?
Кожен педагог повинен володіти вміннями самоаналізу форм своєї основної діяльності, а також відвідувати й аналізувати уроки своїх колег з метою вивчення і врахування досвіду їх роботи. Для запису ходу і змісту відвіданого уроку зручно користуватися такою схемою:
Лівий бік розгортки зошита Правий бік розгортки зошита
Попередні
Дані (предмет,
клас, учитель, дата та ін.) | Структура, хід і зміст уроку. Діяльність учителя й учнів на уроці | Розподіл часу | Висновки Й пропозиції
Позитивні сторони уроку | Недоліки в ході
та змісті уроку | Пропозиції
щодо
вдосконалення
уроку
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Програма спостереження й аналізу уроку може бути такою:
1) організаційна структура уроку (початок уроку, привітання учнів, підготовка обладнання (дошка, крейда, ручка, зошити, підручники, наочні посібники та ін.);
2) санітарно-гігієнічні умови для проведення уроку (дотримання гігієнічних вимог (повітряного, теплового, світлового режимів), відповідність меблів віку учнів; психологічна готовність учнів до уроку);
3) тип і структура уроку (доцільність обраного типу уроку з погляду вивчення теми. Структура уроку, її компоненти. Психолого-педагогічне забезпечення цілісності і завершеності уроку);
4) особливості реалізації на уроці вимог принципів навчання;
5) раціональність і ефективність використання на уроці методів навчання (навчання учнів методам самостійної пізнавальної діяльності; розвиток потенційних розумових здібностей учнів; використання індивідуальних колективних форм навчання);
6) методи, прийоми та види аналізу (оцінювання знань, умінь і навичок учнів; об'єктивність оцінювання навчальної діяльності школярів);
7) особливості розумової діяльності учнів на уроці:
а) формування уваги; співвідношення мимовільної і довільної уваги;
б) місце пам'яті у розумовій діяльності учнів; навчання школярів методам і прийомам запам'ятання; використання прийомів для активізації різних видів пам'яті (образної, словесно-слухової, емоційної, механічної) та видів запам'ятання;
в) мисленнєва діяльність учнів на уроці (методи, прийоми і засоби активізації мисленнєвої діяльності — створення проблемних ситуацій, організація самостійної пізнавальної діяльності);
8) реалізація на уроці основних вимог складових виховання (розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного);
9) поведінка вчителя на уроці (вміння володіти класним колективом, організувати учнів на навчальну роботу, забезпечити трудову дисципліну; конструктивні вміння; комунікативні вміння; володіння педагогічним тактом; володіння педагогічною технікою (зовнішність; вміння володіти своїм тілом — ходити, сидіти, стояти; жести, міміка; культура педагогічного спілкування; володіння в галузі психотехніки; культура, педагогічного мовлення; темп роботи); ф 10) результати уроку (досягнення мети; якість знань, умінь і