Нова концепція вищої освіти припускає формування у студентів уміння самостійно, цілеспрямовано й відповідально вчитися. Створення необхідних для студентів творчих здібностей, виховання особистості, здатної до саморозвитку як під час навчання у вищій школі, так і в подальшій професійній діяльності, є пріоритетним напрямком розвитку освіти [2].

Особливе значення у вирішенні означених завдань належить науково-дослідній

роботі, оскільки це:

- дозволяє забезпечити навчання студентів методології раціонального й ефективного освоєння і використання знань, закласти основи науково-дослідної і науково-технічної діяльності;

- дає можливість якнайповніше реалізувати індивідуальний підхід у навчанні студентів, диференціювати за спеціалізацією;

- привертає вже в рамках освітнього процесу студентів до наукових досліджень і вирішення виробничих, економічних і соціальних завдань;

- активно сприяє оволодінню його учасниками сучасними методами і технологіями в галузі науки, техніки, виробництва, методологією і практикою планування й оцінки ризиків, вибору оптимальних рішень в умовах сучасних економічних відносин;

- розвиває в студентів здібності до самостійних обґрунтованих думок і висновків;

- розвиває здатність використовувати наукові знання в ситуаціях, що швидко змінюються, відповідати вимогам професійної діяльності, науково обґрунтовувати результати власної праці;

- дозволяє раціонально використовувати студентам свій вільний час, відволікає від набуття шкідливих звичок.

Отже, активізація функціонування системи науково-дослідної роботи студентів (НДРС) вищих навчальних закладів - це не самоціль, а об'єктивна потреба, оскільки будучи невід'ємною частиною навчального процесу, НДРС забезпечить формування і розвиток студентів як творчих осіб, здатних на міцній науковій основі обґрунтовано і ефективно вирішувати завдання, що постають перед ними, дасть можливість суттєво піднести рівень професійної підготовки фахівця. Саме тому науково-дослідну роботу слід розглядати як один із засобів розвитку творчого потенціалу особистості студента в умовах сучасності, що в цілому буде сприяти якісному розвитку українського суспільства [3].

Динаміка суспільного розвитку висуває нові вимоги до змісту й обсягу різних видів діяльності студентів під час їхнього навчання у вищому навчальному закладі. Слід визнати, що сьогодні науково-дослідна робота частіше розглядається як відокремлений напрямок у загальному процесі навчання студентів.

Беручи до уваги потенціал науково-дослідної роботи у формуванні особистості майбутнього фахівця відповідно до вимог сучасного ринку праці та суспільства, головним завданням, на наш погляд, має стати поширення впливу науково-дослідної роботи як механізму розвитку та реалізації творчого потенціалу на кожного студента.

Не можна не звернути увагу і на той факт, що у вітчизняній вищий школі зберігається тенденція, відповідно до якої оцінка результатів діяльності студента домінує над оцінкою його потенціалу. Як наслідок, система вишівських заходів спрямовується переважно на досягнення студентами певного результату, а не на розвиток потенціалу кожного студента, що звужує можливості впливу ВНЗ на розвиток особистості студента.

Слід зазначити, що в період навчання у вищій школі оцінка розвиненості творчого потенціалу особистості студента засобами науково-дослідної роботи здійснюється інтуїтивно. На наш погляд, назріла потреба виявлення критеріїв та соціологічних індикаторів для виміру рівня розвитку творчого потенціалу особистості студента, що формується засобами НДР, оскільки проблема сталого розвитку університетської освіти в контексті Болонського процесу набуває особливої актуальності та зумовлює потребу адаптації вітчизняної вищої освіти до загальноєвропейського освітньо-науково-культурного простору при збереженні та розвитку здобутків та пріоритетів національної системи освіти.

Розглядаючи цю проблему, можемо сказати, що реалізація основних напрямків професійної освіти можлива за умови впровадження наукової організації праці в навчальну діяльність студентів. Це зумовлено тим, що в навчальній діяльності людина вперше відкриває себе як суб'єкт, і вперше перед нею виникає завдання зміни себе як суб'єкта. Цей процес розвитку, становлення людини як суб'єкта має усвідомлений і цілеспрямований характер.

За таких умов навчальна діяльність набуває змісту самокерованої діяльності студента, а активність - властивість цієї діяльності. Наукова організація навчальної діяльності - це управління активністю, тобто її мотивація, вибір, доведення до оптимального рівня і підтримка на цьому рівні як властивості особи, її здатність виконувати певну дію в нових умовах на основі раніше отриманих знань і навичок як отриманий і засвоєний досвід [4].

Навчальна праця студентів, як і будь-яка інша діяльність, вимагає нових, глибоко продуманих, науково обґрунтованих способів її організації. Практика показує, що за відсутності такої організації навіть тривалий період навчання в університеті з його величезними можливостями не може забезпечити підготовку фахівців вищої кваліфікації, які б були конкурентоспроможними на світових ринках праці.

Наукова організація праці студента в найзагальнішому вигляді складається з отримання достатньої інформації про можливості вибору сфери діяльності, постановки цілей, розподілу часу, оволодіння системою найефективніших прийомів самоорганізації, забезпечення необхідного досвіду на майбутнє та ін.

Одним з основних завдань наукової організації є організація і управління науково-дослідною роботою студентів.

Науково-дослідна робота студентів є невід' ємною складовою навчання і підготовки кваліфікованих фахівців, здатних самостійно вирішувати професійні, наукові і технічні завдання. Науково-дослідна робота сприяє формуванню готовності майбутніх фахівців до творчої реалізації одержаних у ВНЗ знань, умінь і навичок, допомагає оволодіти методологією наукового пошуку, набути дослідницького досвіду. Залучення до науково-дослідної роботи студентів дозволяє використовувати їх потенціал для вирішення актуальних проблем у різних галузях науки і техніки.

Основною метою організації і розвитку науково-дослідної діяльності студентів є підвищення рівня наукової підготовки фахівців з вищою професійною освітою і виявлення талановитої молоді для дальшого навчання в магістратурі й