УДК 378

Н.С. Фоменко

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЯК МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ У ЇХНІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Статтю присвячено проблемі формування культури спеціаліста в його навчальній діяльності. Розглядається проблемний метод як форма розвитку особистісної культури спеціаліста. Наводяться приклади проблемних завдань для навчання читання професійних текстів і спілкуванню англійською мовою.

Реформування освіти і виховання на сучасному етапі припускає розуміння ролі культури в ньому. У сучасних умовах як ніколи гостро постає питання про формування культури фахівця, в якій поєднуються високий професіоналізм, інтелігентність, соціальна зрілість і творчий початок. У вищій школі завдання формування цілісної культури майбутнього фахівця вирішується сукупністю дисциплін, що викладаються у ВНЗ. Саме всебічна підготовка, орієнтована на професійну майстерність, визначить особистісну культуру фахівця. Неабияке значення має також забезпечення умов для підвищення мотивації навчальної діяльності студентів, розвитку їх зацікавленості і відповідальності за результати навчання.

Як показує аналіз публікацій у пресі, науково-методичної літератури і різних документів з питань вищої школи останніх років, питання про поліпшення якості підготовки фахівця, формування високоосвіченої людини піднімалось регулярно, набуваючи все більшої і більшої гостроти. Не залишала це питання і вишівська практика, що підтверджувала потребу реформування освіти. Усе це вимагає нових дослідницьких підходів до підготовки фахівця, насамперед стосується гуманітарних аспектів підготовки. Маловивченими на рівні прикладного знання залишаються проблеми культури, культурної технології, культурного забезпечення соціального розвитку, тоді як освіта і виховання є важливою частиною культури, а сама культура — їх головною передумовою.

У нашій статті поняття культури ми будемо вживати в широкому культурному значенні як якісну характеристику суспільного життя, як творчий і організаційний досвід діяльності людини, що виражений в її цінностях, відносинах, нормах, результатах і проектах [1].

Продуктивне вирішення різних проблем формування культури майбутнього фахівця можливе на основі аналізу досвіду виховної роботи, узагальнення висновків, теоретичних і соціологічних досліджень педагогіки вищої школи, теорії особистості і культури. У вирішення актуальних проблем підвищення якості підготовки фахівців значний внесок зробили праці Ю.П.Азарова, А.А. Вербицького, Л.А. Кандибовича, Т.З. Кухтевича, Е.А. Якуби, а також філософів і психологів — Г.С. Батищева, Д.Д. Давидова, О.М. Леонтьєва. Проте комплексні дослідження з визначення взаємозв'язку завдань формування культури майбутнього фахівця і системної організації його діяльності не проводилися.

Велике значення для підготовки майбутнього фахівця має розвиток його професійної культури. Це означає, що саме через професійну діяльність кожен фахівець досягає максимальних для себе результатів, прагнучи виявити свої здібності. Одним із завдань розвитку професійної культури студента є зближення його професійної діяльності як фахівця і навчальної діяльності як студента. Професійна культура фахівця будь-якої професії полягає в переконаності соціальної значущості праці і своєї професійної працездатності та працьовитості; заповзятливості та ініціативності; готовності ефективно, швидко і якісно вирішувати виробничі завдання, що виникають; знання теорії управління, організаторських здібностей. Крім того, культура сучасного фахівця включає здатність орієнтуватися на перспективні, пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу, зробити вибір в умовах зростання інформації. Усе це визначає потребу оновлення змісту і форм навчальної діяльності студента, насичення їх елементами творчості.

Мета нашої статті - розглянути взаємозв'язок формування культури майбутнього фахівця та його навчальну діяльність на прикладі використання проблемного методу на заняттях з іноземної мови. Зупинимося докладніше на особливостях формування культури фахівця в його різноманітній діяльності. Основним видом діяльності студентів є навчальна діяльність, що відіграє найважливішу роль у становленні особистості майбутнього фахівця, його мислення, світогляду, соціальних настанов, характеру, працездатності. Навчальна діяльність — це і канал формування професійних знань та вмінь, і засіб розвитку інтересів до пізнання та практичної діяльності. На підставі цього визначаються рівень і якість підготовленості фахівця. Правильно зауважив О.М. Леонтьєв: "Щоб не формально засвоїти матеріал, слід не "відбути" навчання, а прожити його, потрібно, щоб навчання увійшло до життя, щоб воно мало життєвий сенс для учнів"[2]. Особистісне ставлення до навчання визначить багато в чому його успішність.

У зв'язку з цим актуальними завданнями стає всебічне стимулювання і активізація самоосвіти і самовиховання, ускладнення індивідуальних навчальних планів, застосування інноваційних методів і підходів. Особливого значення набуває проблемне навчання, яке ґрунтується на закономірностях творчого пізнання, моделюванні проблемної ситуації в професійній або навчальній діяльності. Особливо гостро відчувається потреба поєднання інформаційних прийомів передачі знань з розвитком умінь порівнювати, узагальнювати, аналізувати, класифікувати, систематизувати. Останнім часом помітно зріс інтерес до проблемного навчання іноземних мов. Проблемне, евристичне навчання припускає послідовну і цілеспрямовану постановку перед учнями навчальних проблем, при вирішенні яких вони активно засвоюють нові знання і способи їх отримання за допомогою тих або інших логіко-розумових операцій. Проблемне навчання іноземних мов залишається малорозробленою галуззю теорії проблемного навчання і, як відзначають дослідники, украй необхідною є розробка підручника іноземної мови для немовних вишів з використанням проблемних завдань. Важливою межею проблемності при навчанні іноземної мови є ситуативність, опора на конкретний, практично значущий матеріал. Проблемність може здійснюватися в процесі навчання читання і говоріння.

Цілі навчання читання іноземною мовою є різними на різних етапах і визначаються як досягнення того або іншого рівня комунікативної компетенції. Ефективність процесу навчання читання і його кінцевий результат значною мірою визначаються методично обґрунтованою і практично доцільною системою завдань творчого, проблемного характеру. Такі завдання вимагають інтенсивного мислення, мобілізують увагу, змушують робити самостійні висновки. Студент