зміст і форми реалізації продукції під умовною назвою «інформаційні товари» настільки багатоманітні, що важко навіть перерахувати їх усі можливі прояви (товари, що матеріалізують інформацію - наукоємні вироби і послуги; товари, що призначаються для дії на інформацію - комп'ютери, запам'ятовуючі пристрої; товари, що використовують інформацію у виробництві як «робоче тіло» - генна інженерія, освітні технології; товари, що використовують інформацію як предмет споживання - туризм, парфумерія; товари, що самі є інформацією - комп'ютерні програми, віртуальні послуги). Перехід на споживання інформаційних товарів (виробів і послуг) означає перехід до нового стилю життя, якого теж слід навчати.
8. Навчати основ інформаційної екології. Розвиток суспільства шляхом техногенезу та посилення його впливу на біосферу призвів до виникнення конфлікту між людством, з одного боку, і середовищем його існування, в широкому розумінні, з іншого. Екологічна криза, що вразила нашу планету, внесла істотні корективи у відносини людини і природи, змусила переосмислити всі досягнення світової цивілізації. Приблизно із 60-х років минулого сторіччя, коли перед людством уперше так гостро постала проблема знищення всього живого внаслідок промислової діяльності, почала формуватися нова наука - екологія. Ліквідація екологічних проблем неможлива без застосування новітніх екобіотехнологій для діагностики забруднень довкілля, очищення стічних вод, знешкодження небезпечних газових викидів, використання перспективних засобів утилізації твердих і рідких промислових відходів, підвищення ефективності методів біологічного відновлення забруднених ґрунтів, заміни низки агрохімікатів на біотехнологічні препарати та ін. Нагальною є організація якісної підготовки фахівців у галузі інформаційної екології, екологічної біотехнології, екологічної психології для розв'язування проблем довкілля. Такий підхід якнайкраще відповідає вимогам подолання екологічних проблем.
Подані основні напрямки трансформації освітніх процесів покликані створити єдине інформаційне освітнє середовище, запровадити в життя трансформаційну соціально-економічну складову розвитку інформаційного суспільства.
Література:
1. Мельник Л.Г., Ильяшенко С.Н., Касьяненко В. А. Экономика информации и информационные системы предприятия: Учебн. пособ. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. - 400 с.
2. Зарівна О.Т. Глобалізаційні виклики епохи: потреба в толерантності // Вища освіта України. - 2007. - № 1. - С. 84 - 87.
3. Гаджиев К.С. Введение в геополитику: Учебник для вузов. - М.: Логос, 2002. - 429 с.
4. Кузьмінський Є.В., Голуб Н.Б., Кухар В.П. Предмет і освітянські аспекти біотехнології // Вища освіта України. - 2007. - № 2. - С. 55 - 62.
5. Зіньковський Ю.Ф., Мірських Г.О. Креативність - фрактал сучасної парадигми вищої технічної освіти // Вища освіта України. - 2007. - № 3. - С. 15-20.
6. Пешко С.Є. Освітній чинник у формуванні екологічного світогляду // Вища освіта України - 2007. - № 3. - С. 109 - 112.
7. Подольська Є. Освіта в контексті глобалізації: напрямки та механізми реалізації реформ в Україні // Вища школа. - 2007. - № 1. - С. 48-55.
8. Якунин В. А. Педагогическая психология: Учеб. пособие / Европ. ин-т экспертов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Изд-во «Полиус», 1998. - 639 с.
9. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Мотивация личности и человеческих ресурсов. - К.:Изд-во Европ. ун-та, 2002. - 576 с. - Библиогр.: С. 566 - 573.
10. Капустин В.С. Введение в теорию социальной самоорганизации. Учебное пособие курса.