запитання тощо. Кінець розмови має повернути добрий настрій, якщо розмова була різкою, дозволити дещо розслабитися, відволіктися з тим, щоб відпочити й перейти до наступного питання.
Як бачимо, складність роботи керівника-управлінця в наш час щодалі зростає. Ось чому незалежно від досвіду й знань не можна розраховувати на довгочасний успіх, якщо не вироблено стійкої звички до активного вдосконалення особистих методів управлінської роботи.
Розглянуті вище психолого-педагогічні аспекти управлінської діяльності далеко не повні, оскільки лише в педагогіці нараховується близько 40 перевірених практикою способів педагогічного впливу на людей, з якими зростає управлінець-керівник. За їх допомогою він добивається конкретних дій від підлеглих, хоча конкретним результатом є не вони, а ті зміни, що відбуваються в особистості.
Золоте правило психології управління стверджує, що найкраще оцінити спеціаліста може спеціаліст вищої категорії.
Інноваційне майбутнє України тісно пов'язане з проблемою підготовки висококваліфікованих кадрів у галузі державного управління.
Становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток засад громадянського суспільства, інтеграції України не тільки в європейське співтовариство, але й до світової економіку передбачають підготовку кваліфікованих та креативних управлінців, здатних протистояти будь-яким кризам та вирішувати складні соціальні, політичні та економічні завдання.
Література:
1. Андреєва Г.А. Соціальна психологія. - М., 1980.
2. Афанасьєв В.Г. Научное управление обществом. - М., 1983.
3. Богословский В.В. Общая психология. - М., 1981.
4. Бендеров Е.Е. Психологические проблемы управления. - М.,1999.
5. Волков И.И. Руководителю о человеческом факторе. - Л., 1989.
6. Генов Ф. Психология управления. - М., 1982.
7. Горбунов Г.Д. Учимся управлять собой. - Л., 1986.
8. Дизел Пол М., Мак-Клим Роян. Поведение человека в организации. - М., 1993.
9. Данюк В., Кушнірук М., Організація діяльності державного службовця. - К., 2007.
10. Дзвінчук Д.І. Освіта в історико-філософському вимірі: тенденції розвитку та управління. - К., 2005.
11. Дзвінчук Д.І. Психологічні основи ефективного управління. - К., 2006.
12. Донцов А.А. Психология коллектива. - М., 1984.
13. Коломенский Я. Л. Психология взаимоотношений в малых группах.- Минск, 1976.
14. Лебедев В.И. Психология и управление. - М., 1990.
15. Мельник Л.Л. Психологія управління. - К., 1999.
16. Петровский А.В.Психологическая теория коллектива. - М., 1979.
17. Роббер М.А., Шальман Ф. Психология индивида и группы. - М.,1988.
18. Самыгин С.И., Столяренко Л.Д. Психология управления. - Ростов Н/Д, 1997.