- забезпечення передачі досягнень культури від покоління до покоління;

- виховання в людей нового типу культури, її нових світоглядно-філософських основ.

Щодо поняття «менеджерська культура», то, на наш погляд, його слід розглядати через призму управлінської культури, що «є системним явищем, яке поєднує відповідні знання, уміння і навички, особистісні якості керівника та його мотиви, що мають прояв у політичній, правовій, організаційній, адміністративній, менеджерській культурі керівника» [10]. Виходячи із сказаного, менеджерська культура є складовою управлінської культури. Однак сучасна теорія і практика освітнього менеджменту не розкриває змісту менеджерської культури, тому процес її формування дуже неоднозначний. На нашу думку, менеджерську культуру слід розглядати як психологічну настанову на якісні зміни особистості управлінця, його мотиви, потреби; адекватність вибору підходів до відтворення суб'єкт-суб'єктних відносин з усіма учасниками навчально-виховного процесу; морально-етичні переконання та аксіологічну спрямованість діяльності; мобільність та бажання навчатися впродовж усього життя. Інтеграція таких складових значно доповнює образ сучасного керівника-професіонала, який здатний створювати «комплекс організаційних форм, цілеспрямованих впливів на діяльність персоналу та прийомів управління взаємодією освітніх процесів, до яких належить навчально-виховний, навчально-пізнавальний та самоосвітній процеси» (Л.Даниленко, Л.Карамушка). Гуманістична, особистісна спрямованість управлінської діяльності, зокрема менеджерської культури керівника освітнього навчального закладу, вимагає визначення умов реалізації аксіологічного підходу в процесі його професійного зростання.

Висновок. Підсумовуючи вищесказане, слід ще раз наголосити, що в сучасних умовах освітня політика значно змінилася. Соціальні вимоги до особистості керівника стають більш конкретними і жорсткими. Зростає роль творчості в управлінні. Еталонною моделлю керівника школи є не тільки високо компетентний фахівець, який має широкий соціальний та культурний світогляд, гуманіст, якому притаманний демократичний стиль управління, а й той, який володіє гнучким мисленням, орієнтований на все нове, професійно здатний створювати творчу атмосферу співдружності в колективі, уміє ухвалювати нестандартні управлінські рішення, досягає високої якості педагогічних процесів. Крім того, в умовах кардинальних змін соціально-економічної ситуації виникла потреба у "вкраплюванні" засобів менеджменту в теорію і практику управлінської діяльності директора школи, що вимагає нового способу організації дій усіх учасників навчально-виховного процесу в школі, реалізації їх творчого професійного потенціалу. На жаль, авторитарність, технократичність, небажання і невміння вислухати, несформованість такої якості, як емпатія, несвоєчасна підтримка духовних і творчих сил керівника школи значно затримує освітні інноваційні процеси в державі. Це вимагає надання пріоритетності аксіологічному підходу до розвитку особистості керівника освітнього закладу, зокрема створення відповідних умов формування його менеджерської культури в системі підвищення кваліфікації.

Перспективи. У подальшій роботі нами планується чітко визначити структуру менеджерської культури керівника школи, обґрунтувати зміст кожної складової, визначити критерії її сформованості.

Література:

1. Акофф Р.Л. Рассогласование между системой образования и требованиями к успешному управлению // Вестник высшей школы.- 1990. - № 2. - С.50-54.

2. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 374 с.

3. Васильєв І. Ідеологія професіоналізму: сучасна та на перспективу // Освіта і управління. - 1997. - Т.1. - № 3. - С.57-62.

4. Воронцова В. Г. Гуманитарно-аксеологические основы постдипломного образования педагога. - Псков: ЧПК, 1997. - 421 с.

5. Вудвок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер.- М.: Дело, 1991. - 320 с.

6. Гуманитарная парадигма личностно ориентированного обучения // Педагогика. - 1997. - № 4. - С.11-13.

7. Довгань Л.Є., Нємцов В.Д. Менеджер - підготовка та перепідготовка. -К.: МП "ОКО", 1993. - 126 с.

8. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М.: Политиздат, 1986. - 223 с.

9. Калініна Л. Сутність феномена управління // Директор школи. - 2000. - № 2. - С.26-34.

10. Лапшина В.Л. Формирование управленческой культуры менеджера в условиях становления рыночных отношений. Дисс. ... канд.пед.наук.: 13.00.01. - Київ, 1995. - 143 с.

11. Логвиненко В.М. Полемічна література як чинник становлення національно- релігійної свідомості українського народу: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005. - 18 с.

12. Пермінова Л.А. Розвиток професійних умінь керівника загальноосвітньої школи у системі курсової перепідготовки: Монографія. - Херсон: Айлант, 2007. - 216 с.

13. Шаркунова В.В., Маслов В.І. Теоретичні основи педагогічного менеджменту. - К.: ЦІППО, 1996. - 86 с

13.