а учасниць в олімпійських іграх близько півтори тисячі. Аналіз зимових і літніх універсіад (1959-1999 рр.) свідчить про зростання кількості учасників, але водночас показує що співвідношення за ознакою статі залишається не рівним, чоловіків у 2,5 - 2,7 разу більше.
Жінки стали займатися, як вважалося раніше, чисто чоловічими видами спорту: важкою атлетикою, різними видами боротьби, регбі, футболом, стрибками на лижах з трампліна. Стрімке бажання багатьох жінок опанувати всі види спорту, якими займаються чоловіки, обумовлено метою довести свою соціальну рівноправність та біологічну повноцінність [2].
Висновки.
Визначено, що міжнародні засади фізичного виховання і спорту жінок викладено у документах.
Доведено, що національні засади фізичного виховання і спорту жінок відповідають деклараціям, конвенціям та іншим документам ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, а також рекомендаціям міжнародних спортивних організацій.
Показано, що організаційні проблеми рівної участі чоловіків і жінок у фізичному вихованні частково вирішені в системі освіти, але ще залишаються не вирішеними зазначені організаційні проблеми в спорті.
Література:
1. Громова А.А., Климова Е.А. Женщины как объект социогендерных исследований //Человек в системе социальных отношений. Вып. 2. М., 1996.
2. Гендерная психология: Учебно- методическое пособие.-Донецк: ДИУ,ООО «Компьютер Норд»,2004.-144 с.
3. Мельникова Н.Ю. Основные тенденции развития женского олимпийского спорта в современном мире //Олимпийское и международное спортивное движение: история, теория, практика: Межвуз. сборн. научн. матер., посвященный 90-летию выступления российских спортсменов на Олимпийских играх. Воронеж, 1998, С.90 - 95
4. Мельникова Н.Ю. К вопросу об отношении МОК и других международных спортивных организаций к участию женщин в Олимпийских играх //Олимпийское движение и социальные процессы: Матер. VI Всерос. научн.-практ. конф., посвященной 100-летию Олимпийских игр. Омск, 1995, С. 21- 22.
5. Про національну доктрину розвитку фізичної культури: Указ Президента України від 28 вересня 2004 року № 1148/2004.
6. European Social Charter - The Charter, its protocols, the revised Charter, ISBN 92-871-4052-9, European Social Charter - Collected texts 1997), ISBN 92-8713366-2
7. Short guide to the European Convection on Human Rights1999), ISBN 92-871871-3754-4