УДК 37
УДК 37.013:796.011
В.І.Мудрік
ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА РОЗВИТОК ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ
У статті висвітлюється матеріал, що характеризує вплив міжнародних організацій на розвиток фізичного виховання і спорту в умовах європейської інтеграції.
В умовах європейської інтеграції України відбуваються процеси, пов'язані із зближенням стандартів класифікації освіти, адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. У концепціях Загальнодержавної програми адаптації законодавства України, законодавства Європейського Союзу зазначена мета - "поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу" [2].
У зв'язку з залученням українських фахівців з фізичного виховання і спорту до різних міжнародних змагань, конференцій та інших заходів зазначена категорія фахівців давно поінформована про системи організації навчання, тренування, методики фізичного виховання й спорту в західних країнах. Одночасно, українські фахівці з фізичного виховання і спорту недостатньо знайомі з матеріалами різних міжнародних організацій, конференцій, конвенцій, які підписані представниками України.
У зв'язку з зазначеним було поставлено завдання: вивчити матеріали міжнародних організацій з фізичного виховання і спорту; визначити головні шляхи розвитку фізичного виховання і спорту в системі освіти.
На першому етапі дослідження вивчалися документи з фізичного виховання і спорту, які були напрацьовані в системі Ради Європи.
1995 р. Україна приєдналася до Ради Європи. Програма діяльності Рада Європи охоплює різні сфери суспільного життя, у тому числі охорону здоров'я, освіту, культуру, спорт та ін. До складу Кабінету міністрів Ради Європи входять міністри закордонних справ кожної з держав-членів або їх постійні представники. Міністри закордонних справ держав-членів збираються, як мінімум, двічі на рік. Кабінет міністрів ухвалює рішення щодо діяльності Ради Європи. Він визначає заходи, яких слід ужити відповідно до рекомендацій Парламентської асамблеї.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), Кабінет Міністрів Ради Європи на своїх засіданнях приймають рекомендації з питань освіти, спорту, фізичного виховання та ін.
Рада Європи періодично організовує конференції галузевих міністерств (юстиції, освіти, сімейних справ, охорони здоров'я, засобів масової інформації, культури, спорту, справ молоді та ін.).
Діяльність Ради Європи спрямована на вироблення європейських конвенцій та угод. Рада Європи розвиває партнерство з представниками більш ніж 400 неурядових організацій, представниками громадянського суспільства.
1975 р. Рада Європи прийняла Європейську спортивну хартію. 1992 р. зміст цієї Хартії було змінено і доповнено. Мета Хартії:
- гарантувати молоді одержувати рекомендації з фізичного виховання й можливості набути основні спортивні навички;
- гарантувати кожній людині можливість займатися спортом та активним відпочинком в умовах безпечного й здорового навколишнього середовища;
- гарантувати кожній людині можливість поліпшити свої показники й особисті досягнення в спорті, відповідно до особистих інтересів і здібностей;
- захищати й розвивати мораль та етичні основи спорту, людську гідність, безпеку занять спортом, захищати спортсменів від експлуатації, а також від образливої або принизливої практики, включаючи зловживання наркотиками.
Хартією передбачено таке: "Не допускається ніякої дискримінації за ознаками статі, раси, кольору, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, належності до національної меншини, власності, місця народження або за іншими ознакам і дозволяється користуватися спортивними засобами обслуговування або займатися спортом" [4]. Зазначене положення повністю відповідає Декларації ООН про права людини.
Діяльність Ради Європи у сфері фізичного виховання і спорту визначається Європейською культурною конвенцією.
Рада Європи підтримує ідею збереження благородних спортивних девізів та ідеалів. Рада Європи здійснює свою діяльність у двох напрямках:
підтримка масового спорту як засобу поліпшення якості життя, сприяння інтеграції в суспільстві і зміцнення соціальної згуртованості молоді;
посилення толерантності за допомогою спорту, захист спортивного руху від негативних впливів і загроз.
Рада Європи цінує внесок спорту до справи зміцнення здоров'я та залучення широких верств населення до здорового способу життя.
На Комітет із розвиту спорту (Committee for the Development of Sport) покладено повноваження застосовувати відповідні конвенції, керувати європейською програмою діяльності і готувати конференції європейських міністрів, що відповідають за спорт. Комітет з розвитку спорту співпрацює, наприклад, з Європейським комітетом у справах молоді, Комітетом у зв'язках із мас-медіа, Комітетом з вищої освіти й розвитку, Комітетом культури та ін.
Рада Європи прийняла антидопінгову конвенцію (1989), європейську конвенцію про насильство та хуліганську поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів (1985).
Для застосування в Європі принципів, що були визначені в Європейській спортивній хартії, Комітет із розвитку спорту організовує відрядження до різних країн, організовує семінари, "круглі столи" для застосування таких положень хартії: захист спорту від негативних явищ; запобігання дискримінації у спорті; пропаганда про зв'язок між спортом і здоров'ям; захист позицій, відповідно яких спорт посідає важливе місце в процесі освіти молоді; обмін інформацією про нові типи спортивних знарядь та тренувальних засобів; дослідження впливу економіки на спорт. 2002 року Кабінет міністрів Ради Європи запропонував провести Європейський рік освіти через спорт. На жаль, зазначені заходи знаходяться за межами уваги українських діячів від спорту і відомі незначній кількості фахівців фізичного виховання і спорту.
З 1992 р. Комітет з розвитку спорту в своїй діяльності керується Європейською хартією спорту [4], яка доповнюється Кодексом спортивної етики [3]. Уперше було дано визначення поняття "спорт".
У статті 2 зазначено таке: "Спорт" означає всі форми фізичної активності, випадкову або організовану участь, спрямовану на поліпшення фізичної та розумової підготовки, які мають соціальне значення або здобуті результати на змаганнях будь- якого рівня".
Відомі фахівці з теорії спорту (В.М.