УДК 378
УДК 378.18:330.53
Н.Я.Стефанович
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Статтю присвячено проблемі вдосконалення організації самостійної роботи студентів, визначенню шляхів методичного забезпечення зазначеного процесу.
Модернізація та гармонізація освітньої діяльності в Україні відбуваються під впливом європейських ініціатив, закріплених Болонською декларацією. У часи приєднання України до Болонського процесу відбуваються системні та глобальні зміни в системі вищої освіти: запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та європейської системи (ECTS), оцінювання успішності студентів, зміна функцій суб'єктів навчальної діяльності, суб'єктивно-суб'єктивна модель освіти тощо.
Одним із напрямків гармонізації навчальної діяльності з європейськими освітніми вимогами є індивідуалізація освіти на підставі вдосконалення структури навчальних планів, оптимізації навчального навантаження, упровадження цілісної системи підготовки спеціалістів за індивідуальними навчальними планами та вдосконалення організації самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Для підвищення якості фахової підготовки спеціалістів необхідна раціональна та ефективна організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах. Самостійна робота є основою будь-якої освіти, формою організації навчання та засобом оволодіння глибокими знаннями та навичками. У сучасних умовах актуальною залишається необхідність удосконалення технології організації самостійної роботи, надання їй більш системного та конкретного характеру, нормування та нормативності її змісту.
Складність організації самостійної роботи полягає в розмаїтті та неоднозначності її сутності (рис.1). Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [1] „самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять", до яких належать лекції, практичні, семінарські, індивідуальні заняття та консультації. У той же час багато науковців стверджують, що основним критерієм самостійної роботи є її виконання без посередньої участі викладача на навчальних заняттях або вдома.
Від розуміння сутності самостійної роботи залежить ефективність усього навчального процесу у ВНЗ, та в першу чергу робота викладача, який її планує, контролює та оцінює. В умовах аудиторної роботи дуже важко організувати самостійне виконання того чи іншого завдання кожним студентом. Тому ми вважаємо, що доцільно визначити самостійну роботу як роботу студента над оволодінням дисципліни в позааудиторний час.
Самостійна робота студентів - дуже складний процес, у ході якого повинні бути вирішені такі питання, які важливі для кожного учасника навчального процесу - викладачів, студентів та допоміжного персоналу:
- нормативне та методичне забезпечення СРС;
- форми самостійної роботи студентів;
- строки та форми подання результатів СРС;
- форми контролю кожного виду СРС;
- критерії оцінювання результатів СРС.
Перше питання вирішується за допомогою розробки внутрішнього університетського стандарту - Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи, яке „не означає уніфікацію підходів до її проведення, а надає цьому виду навчальної роботи внутрішню легітимність, дозволяє розробити її загальноуніверситетську концепцію та підвищити відповідальність ВНЗ за якість підготовки фахівців" [2].
Методичне забезпечення СРС проводиться на основі комплексного, цілеспрямованого підходу, утіленням якого є створення навчально-методичних комплексів дисциплін. Внутрішній аудит готовності НМКД по кафедрах ХНТУ виявив, що майже 80%, а в деяких випадках майже 95%, дисциплін забезпечені НМКД. У той же час, студенти страждають від відсутності методичного забезпечення самостійної роботи. Відповідно до Методичних рекомендацій з розробки НМКД „методичні рекомендації доводяться до студентів у вигляді окремих видань або на електронних носіях, які повинні бути на кафедрі чи в бібліотеці в достатній кількості" [3]. Тому вважаємо доцільним підвищити відповідальність допоміжного персоналу кафедр та бібліотек в організації розповсюдження методичних матеріалів серед студентів.
При організації самостійної роботи необхідно враховувати розмаїття її видів та форм (рис. 2). Вибір форми самостійної роботи залежить від багатьох чинників і покладений на викладача. У будь-якому разі на вибір форм самостійної роботи впливає, по-перше, співвідношення між аудиторною та позааудиторною самостійною роботою, по-друге, наявність відповідних методичних рекомендацій, досвіду та педагогічної майстерності викладача. При виборі форм самостійної роботи необхідно пам'ятати, що головна її мета полягає в здобутті глибоких знань з дисципліни.
Найбільш поширеними формами самостійної роботи з облікових дисциплін є: написання рефератів, доповідей; вивчення нормативних документів; розв'язання задач чи виконання вправ; ділові ігри; розв'язання тестів, які можна вважати також формою поточного контролю знань студентів.
Форми самостійної роботи, які використовує викладач при викладанні дисципліни, фіксуються ним у п'ятому розділі робочої програми. Однак для досягнення прозорості та зрозумілості дій усіх учасників навчального процесу доцільно розробити картку самостійної роботи студентів з дисципліни, що вивчаються, за формами навчання, яка надається студентам на початку семестру (табл. 1).
Як видно з таблиці, планування форм і видів самостійної роботи потребує проведення систематичного, дієвого, точного, адекватного контролю знань студентів. Використовуючи ту чи іншу форму контролю, викладач повинен пам'ятати, що контролюється не порядок виконання самостійної роботи, а рівень знань та навичок студентів, отриманих при виконанні самостійної роботи.
Порядок та критерії оцінювання успішності в свою чергу залежить від співвідношення поточного та підсумкового контролю, аудиторної та самостійної роботи, рівня, обсягу та складності контрольних завдань. При вирішенні цього питання повинні реалізовуватися принципи об'єктивності, прозорості, гласності, рівні умови для всіх студентів. У цьому разі змінюється роль викладача від інформаційно-контрольної до консультаційно-координуючої.
Висновок. Удосконалення організації навчального процесу у ВНЗ неможливе без розуміння сутності самостійної роботи студентів як форми організації навчання, що потребує відповідного нормативного забезпечення - розробки Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи.
Інтенсифікація навчального процесу відбувається шляхом наповнення якісно новим змістом самостійної роботи студентів, контактної роботи