УДК 378.147

Т.М.Чебан, Т.М.Примак

ЗАПРОВАДЖЕННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ ЕКОНОМІСТІВ НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ

У статті аналізується проблема, пов'язана з упровадженням активних методів навчання в системі професійної підготовки майбутніх економістів.

На зламі тисячоліть відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життєдіяльності суспільства, спостерігається процес переходу від одного якісного його стану до іншого, у якому знання будуть основним ресурсом, що забезпечить поступальний розвиток суспільства і реальну конкурентоспроможність країни.

Формування масштабної національної стратегії науково-технічного розвитку, системи стратегічного планування в підготовці кадрів в умовах нарощування людством знань, поширення закономірностей інформаційного суспільства, приєднання України до процесу створення загальноєвропейського простору вищої освіти зумовлюють зміну сучасної парадигми вищої освіти на основі інтелектуалізації, індивідуалізації та забезпечення гарантій якості навчання. Ці загальні вимоги повною мірою відносяться до організації економічної освіти, завдання якої суттєво змінилися відповідно до трансформації національної моделі економіки: на початку економічних реформ - підготовка трудових ресурсів до праці в нових умовах, забезпечення функціонування суспільного виробництва; з розвитком і поширенням нових постіндустріальних технологій - формування нової генерації фахівців, які можуть швидко адаптуватися в непередбачуваних і мінливих умовах та здатні ефективно розв'язувати складні проблеми [1, с. 4].

Реалізація поставленої мети потребує комплексу взаємопов'язаних заходів, що забезпечать: модернізацію системи вищої освіти в Україні, удосконалення змісту підготовки фахівців, форм і методів організації навчального процесу ВНЗ, підвищення ефективності та якості навчання. Суттєву роль в удосконаленні навчального процесу відіграє впровадження новітніх методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів та інтерактивних технологій навчання. Саме ці напрямки вдосконалення навчального процесу є важливою складовою Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство, який передбачає:

• Формування концепції інноваційної моделі навчання у вищій школі з метою проектування навчального середовища для особистісно-орієнтованого підходу до студента та сприяння організації його самостійної та індивідуальної навчальної діяльності (форми, методи, методики, технології навчання, які спрямовані на результати навчання (зовнішньо-орієнтовані) та студенто- орієнтовані (у центрі яких перебуває студент);

• Створення механізму запровадження до системи вищої освіти розвивальних технологій професійної освіти та технологій саморегульованого навчання в рамках традиційного навчання:

- когнітивно-орієнтованих технологій: діалогічні методи навчання, семінари-дискусії, проблемне навчання, когнітивне консультування, когнітивні карти, інструментально-логічний тренінг, тренінг рефлексій;

- діяльнісно-орієнтованих технологій: методи проектів і спрямовувальних тестів, контекстне навчання, організаційно-діяльнісні ігри, комплексні дидактичні завдання, технологічні карти, імітаційно-ігрове моделювання технологічних процесів тощо;

-особистісно-орієнтованих технологій: інтерактивні та імітаційні ігри, тренінги розвитку, розвивальна психодіагностика тощо.

• Розробку механізму запровадження дистанційного навчання в системі вищої освіти та навчання впродовж життя (кейс-технологій, ТВ-технологій, ЧАТ- (Сhаt)-технологій, тьютор-технологій тощо);

• Підготовку науково-методичних рекомендацій до використання інформаційних технологій в навчальному процесі ВНЗ та ін. [2].

Актуальність проблеми розвитку економічної освіти та вдосконалення професійної підготовки економістів на основі активізації навчального процесу ВНЗ спонукали авторів до написання цієї статті. Метою публікації є подання результатів дослідження щодо вибору та запровадження методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів як засобу підготовки нової генерації фахівців з економіки.

Очевидно, що модернізація системи вищої освіти потребує запровадження новітніх форм викладання дисциплін, використання сучасних інтерактивних технологій навчання, урізноманітнення форм та методів навчального процесу, тобто якісної зміни методики навчання. На наш погляд, некоректним є твердження, що ці якісні зміни можливі тільки завдяки використанню новітніх інформаційних засобів та мультимедійних технологій. Такий підхід стає на заваді залучення до педагогічного арсеналу викладачів ефективних методів навчання, що забезпечують якісну підготовку майбутніх фахівців. Не заперечуючи нагальної потреби щодо використання новітніх освітніх технологій, побудованих на основі використання сучасної комп'ютерної техніки, уважаємо, що напрацьований досвід національної системи вищої освіти беззаперечно довів ефективність активних методів навчання.

Використання методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів сприяє впровадженню до дидактичного процесу технології особистісно-орієнтованого навчання та забезпечує особистісну спрямованість кожного навчального процесу.

Характерними дидактичними особливостями методів активного навчання є:

• професійний інтерес;

• нестандартний характер навчально-пізнавальної діяльності;

• змагальність;

• ігровий характер занять;

• емоційність;

• проблемність [3, с.352].

Сучасна педагогічна наука та нагромаджений педагогічний досвід свідчать про різноманітність активних методів навчання, які для більш глибокого дослідження та практичного опанування слід класифікувати, виходячи зі ступеня активності студентів, їх функцій та форми проведення.

Різноманітність методів активного навчання ставить перед викладачами слушне запитання щодо обґрунтування вибору найбільш ефективних способів навчання, які відповідно до сучасних вимог економіки і стандартів освіти здатні забезпечити індивідуалізовану підготовку спеціалістів з урахуванням їхньої мобільності та ефективності, вирішення пріоритетних і актуальних питань практичної діяльності. Вивчення сучасної фахової літератури свідчить, що проблема добору ефективних методів навчання є доволі складною і залежить від комплексу чинників, які, виходячи зі змісту та ступеня впливу, можна поділити на загальні, специфічні і конкретні (рис.2).

На наш погляд, для максимальної ефективності запровадження активних методів навчання при підготовці фахівців економічного напрямку слід виходити із встановлених галузевими державними стандартами компетенцій майбутніх фахівців та дидактичного призначення активних методів навчання.

Державні вимоги до кваліфікації фахівців напряму 0501 „Економіка та підприємництво" спеціальності 050106 „Облік і аудит", сформульовані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) як комплекс основних функцій, типові завдання діяльності та професійні вміння, необхідні для їх виконання у практичній фаховій діяльності [4] (рис.3).

Для підготовки конкурентоспроможних фахівців, які здатні обіймати керівні посади в економічних службах сучасних підприємств, слід ураховувати, що вони, крім професійних фахових вмінь,